1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Указ


У К А З
ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ СРСР
Про внесення до законодавства Союзу РСР про працю змін і доповнень, пов'язаних з перебудовою управління економікою
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1988, N 6, ст. 95 )
У зв'язку з прийняттям Закону СРСР "Про державне підприємство (об'єднання)", переходом на нові методи господарювання, широким застосуванням прогресивних форм організації праці і з метою посилення соціальних гарантій для трудящих Президія Верховної Ради СРСР
постановляє:
Внести такі зміни і доповнення до законодавчих актів СРСР:
1. До Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю, затверджених Законом СРСР від 15 липня 1970 року (Відомості Верховної Ради СРСР, 1970 р., N 29, ст. 265; 1980 р., N 12, ст. 214; 1982 р., N 19, ст. 318; 1983 р., N 5, ст. 74, N 33, ст. 507; 1984 р., N 24, ст. 422; 1986 р., N 22, ст. 364):
1) частину першу статті 1 після слів "сприяючи зростанню продуктивності праці" доповнити словами "поліпшенню якості роботи";
2) частину третю статті 2 викласти в такій редакції:
"Сумлінна праця, додержання трудової дисципліни, бережливе ставлення до народного добра, виконання встановлених державою з участю професійних спілок норм праці, підвищення продуктивності праці, професійної майстерності, якості роботи та продукції, що випускається, становлять обов'язок усіх робітників і службовців";
3) статтю 3 викласти в такій редакції.
"Стаття 3. Регулювання праці членів колгоспів та інших кооперативних організацій
Праця членів колгоспів та інших кооперативних організацій регулюється їх статутами, які приймаються на основі і у відповідності з Примірним статутом колгоспу, Примірним статутом кооперативу, а також законодавством Союзу РСР і союзних республік, що стосуються колгоспів та інших кооперативних організацій";
4) статтю 5 викласти в такій редакції:
"Стаття 5. Недійсність умов договорів про працю, які погіршують становище робітників і службовців
Умови договорів про працю, які погіршують становище робітників і службовців порівняно з законодавством Союзу РСР і союзних республік про працю, є недійсними.
Адміністрація підприємства, установи, організації спільно з радою трудового колективу та профспілковим комітетом має право встановлювати за рахунок власних коштів додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників колективу або окремих категорій робітників і службовців";
5) у статті 6:
частину другу викласти в такій редакції:
"Укладенню колективного договору передує обговорення його проекту на зборах (конференції) трудового колективу. Загальні збори (конференція) схвалюють колективний договір і уповноважують профспілковий комітет підписати його з адміністрацією від імені трудового колективу";
доповнити статтю частиною четвертою такого змісту:
"Розбіжності між адміністрацією підприємства, організації і профспілковим комітетом, які виникли при укладенні і зміні колективного договору, розв'язуються з участю представників адміністрації, трудового колективу і профспілкового комітету вищестоящими господарськими та профспілковими органами";
6) статтю 7 доповнити частиною четвертою такого змісту
"Колективний договір може містити й інші положення, що стосуються економічного і соціального розвитку підприємства, організації";
7) частину другу статті 11 викласти в такій редакції:
"Строк випробування, якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і союзних республік, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним комітетом профспілки, - шести місяців",
8) статтю 13 викласти в такій редакції:
"Стаття 13. Переведення на іншу роботу. Зміна істотних умов праці
Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою робітника або службовця, за винятком випадків, передбачених у статтях 14 і 56 цих Основ.
Не вважається переведенням на іншу роботу і не вимагає згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Адміністрація не має права переміщати робітника або службовця на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я.
У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 15 цих Основ";
9. Пункт 6 статті 15 викласти в такій редакції:
"6) відмова працівника або службовця від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці";
10) у статті 17:
доповнити частину першу пунктом 1-1 такого змісту:
"1-1) досягнення працівником пенсійного віку при наявності права на повну пенсію по старості";
пункт 7 частини першої викласти в такій редакції:
"7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння";
доповнити статтю частиною третьою такого змісту:
"Звільнення з підстави, зазначеної в пункті 1-1 цієї статті, провадиться в порядку і на умовах, що встановлюються законодавством Союзу РСР і союзних республік";
11) статтю 18 викласти в такій редакції:
"Стаття 18. Заборона розірвання трудового договору з ініціативи адміністрації без згоди профспілкового комітету підприємства, установи, організації
Розірвання трудового договору з ініціативи адміністрації підприємства, установи, організації не допускається без згоди профспілкового комітету підприємства, установи, організації, за винятком випадків, передбачених законодавством Союзу РСР";
12) статтю 19 викласти в такій редакції:
"Стаття 19. Вихідна допомога
При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пунктах 3 і 6 статті 15 та пунктах 1-1, 2 і 6 статті 17 цих Основ, або внаслідок порушення адміністрацією законодавства про працю, колективного або трудового договору (частина третя статті 16) робітникам і службовцям виплачується вихідна допомога в розмірі двотижневого середнього заробітку";
13) статтю 20 викласти в такій редакції:
"Стаття 20. Розірвання трудового договору на вимогу профспілкового органу
На вимогу профспілкового органу (не нижчого від районного) адміністрація зобов'язана розірвати трудовий договір з керівним працівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю, не виконує зобов'язань за колективним договором, проявляє бюрократизм, допускає тяганину. Керівний працівник, обраний на посаду трудовим колективом, звільняється на вимогу профспілкового органу (не нижчого від районного) на підставі рішення загальних зборів (конференції) відповідного трудового колективу або за його уповноваженням - ради трудового колективу.
Вимогу профспілкового органу може бути оскаржено працівником або адміністрацією у вищестоящий профспілковий орган, рішення якого є остаточним";
14) статтю 23 доповнити частиною третьою такого змісту:
"П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється адміністрацією підприємства, установи, організації спільно з профспілковим комітетом з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою Радою народних депутатів";
15) у статті 30:
у частині третій слова "За роботу у вихідний день надається інший день відпочинку протягом найближчих двох тижнів" замінити словами "Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі";
частину четверту виключити;
16) у статті 37:
доповнити статтю після частини другої новою частиною такого змісту:
"Кваліфікаційні розряди підвищуються у першу чергу робітникам, які успішно виконують норми праці і сумлінно ставляться до своїх трудових обов'язків. Право на підвищення розряду мають робітники, які успішно виконують роботи більш високого розряду не менш як три місяці і здали кваліфікаційний екзамен. За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, які спричинилися до погіршення якості продукції, робітникові може бути знижено кваліфікацію на один розряд. Поновлення розряду провадиться в загальному порядку, але не раніше ніж через три місяці після його зниження";
частину третю вважати частиною четвертою, доповнивши її словами "За результатами атестації адміністрація має право змінювати посадові оклади службовцям у межах мінімальних і максимальних розмірів по відповідній посаді і категорії";
частину четверту вважати частиною п'ятою;
17) статтю 38 викласти в такій редакції:
"Стаття 38. Системи оплати праці
Праця робітників і службовців оплачується почасово, відрядно або за іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за індивідуальні і колективні результати роботи.
Для посилення матеріальної заінтересованості робітників і службовців у виконанні планів та договірних зобов'язань, підвищенні ефективності виробництва і якості роботи можуть запроваджуватися системи преміювання, винагорода за підсумками роботи за рік, інші форми матеріального заохочення.
Встановлення систем оплати праці і форм матеріального заохочення, затвердження положень про преміювання і виплату винагороди за підсумками роботи за рік провадиться адміністрацією підприємства, організації за погодженням з профспілковим комітетом.
Заробітна плата кожного працівника визначається кінцевими результатами роботи, особистим трудовим вкладом працівника і максимальним розміром не обмежується";
18) статтю 39 викласти в такій редакції:
"Стаття 39. Норми праці
Норми праці - норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності - встановлюються для робітників і службовців відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.
При почасовій оплаті робітникам і службовцям встановлюються нормовані завдання. Для виконання окремих функцій та обсягів робіт може бути встановлено норми обслуговування або норми чисельності працівників.
В умовах колективних форм організації та оплати праці можуть застосовуватися також укрупнені і комплексні норми.
Норми праці підлягають обов'язковій заміні новими у міру проведення атестації і раціоналізації робочих місць, впровадження нової техніки, технології та організаційно-технічних заходів, які забезпечують зростання продуктивності праці.
Досягнення високого рівня виробітку продукції окремим працівником, бригадою за рахунок застосування з власної ініціативи нових прийомів праці і передового досвіду, вдосконалення своїми силами робочих місць не є підставою для перегляду норм.
Запровадження, заміна і перегляд норм праці провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації за погодженням з профспілковим комітетом.
Заміна і перегляд єдиних і типових (міжгалузевих, галузевих, відомчих) норм здійснюється органами, які їх затвердили";
19) статтю 43 викласти в такій редакції:
"Стаття 43. Порядок оплати праці при невиконанні норм виробітку, браку і оплати часу простою, а також при освоєнні нових виробництв (продукції)
При невиконанні норм виробітку не з вини робітника або службовця оплата провадиться за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). При невиконанні норм виробітку з вини робітника або службовця оплата провадиться відповідно до виконаної роботи.
При виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини робітника або службовця, оплата праці по її виготовленню провадиться за зниженими розцінками. Місячна заробітна плата робітника або службовця в цих випадках не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).
Брак виробів, що трапився внаслідок прихованого дефекту в оброблюваному матеріалі, а також брак не з вини працівника, виявлений після приймання виробу органами технічного контролю, оплачується цьому працівникові нарівні з річними виробами.
Повний брак з вини робітника або службовця оплаті не підлягає. Частковий брак з вини робітника або службовця оплачується залежно від ступеня придатності продукції за зниженими розцінками.
Час простою не з вини робітника або службовця, якщо працівник попередив адміністрацію (бригадира, майстра, інших службових осіб) про початок простою, оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого робітникові розряду (окладу).
Час простою з вини працівника не оплачується.
На період освоєння нового виробництва (продукції) адміністрація може провадити робітникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців";
20) у статті 44:
заголовок викласти в такій редакції:
"Стаття 44. Збереження заробітної плати при переведенні на іншу постійну нижчеоплачувану роботу і переміщенні"
доповнити статтю частиною другою такого змісту:
"У тих випадках, коли в результаті переміщення робітника або службовця (частина друга статті 13) зменшується заробіток з не залежних від нього причин, провадиться доплата до попереднього середнього заробітку протягом двох місяців з дня переміщення";
21) частину першу статті 52 викласти в такій редакції:
"Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю";
22) абзац другий пункту 4 частини першої статті 56 викласти в такій редакції:
"за систематичне порушення трудової дисципліни, прогул без поважних причин, появу на роботі в нетверезому стані, в стані наркотичного або токсичного сп'яніння робітника або службовця може бути переведено на іншу нижчеоплачувану роботу або зміщено на іншу нижчу посаду на строк, зазначений в абзаці першому цього пункту";
23) статтю 90 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"Скарги, подані після скінчення одного року з моменту набрання законної сили рішенням суду або рішенням вищестоящого у порядку підлеглості органу про відмову у поновленні на роботі, розглядові не підлягають";
24) статтю 91 викласти в такій редакції:
"Стаття 91. Поновлення на роботі
У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу робітник або службовець повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Якщо звільнення працівника проведено без згоди профспілкового комітету підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, повинен відкласти його вирішення до розгляду профспілковим комітетом питання про дачу згоди на розірвання трудового договору з працівником. В разі відмови в дачі згоди на звільнення працівника профспілковий комітет приймає рішення про поновлення його на роботі";
25) частину першу статті 97 викласти в такій редакції:
"Робітники і службовці мають право брати участь в управлінні підприємствами, установами, організаціями через загальні збори (конференції) і ради трудових колективів, професійні спілки та інші громадські організації, органи народного контролю та інші громадські органи, які діють у трудових колективах, вносити пропозиції про поліпшення роботи підприємства, установи, організації, а також у питаннях соціально-культурного і побутового обслуговування";

................
Перейти до повного тексту