Верховна Рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік

Внести такі зміни і доповнення до законодавчих актів Союзу РСР про працю:

1. До Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю, затверджених Законом СРСР від 15 липня 1970 року (Відомості Верховної Ради СРСР, 1970 р., N 29, ст. 265; 1980 р., N 12, ст. 214; 1982 р., N 19, ст. 318; 1983 р., N 5, ст. 74, N 33, ст. 507; 1984 р., N 24, ст. 422; 1986 р., N 22, ст. 364; 1988 р., N 6, ст. 95):

1) доповнити Основи статтею 17-1 такого змісту:

"Стаття 17-1. Додаткові підстави припинення трудового договору деяких категорій працівників

Крім підстав, передбачених статтею 17 цих Основ, трудовий договір деяких категорій працівників може бути припинено у випадках:

1) одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення та іншого відособленого підрозділу) і його заступниками;

2) вчинення винних дій працівником, який безпосередньо обслуговує грошові чи товарні цінності, якщо ці дії дають підставу для втрати довір'я до нього з боку адміністрації;

3) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, несумісного з продовженням цієї роботи.

Законодавством Союзу РСР і в межах, що ним визначаються, законодавством союзних республік можуть встановлюватися додаткові підстави припинення трудового договору деяких категорій працівників при порушенні встановлених правил прийняття на роботу і в інших випадках";

2) статтю 18 викласти в такій редакції:

"Стаття 18. Розірвання трудового договору з ініціативи адміністрації підприємства, установи, організації за попередньою згодою або з урахуванням думки відповідного профспілкового комітету

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадків ліквідації підприємства, установи, організації), 1-1, 2, 5 статті 17 цих Основ, може бути здійснено лише за попередньою згодою відповідного профспілкового комітету.

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 статті 17 і пунктами 2 і 3 статті 17-1 цих Основ, провадиться з урахуванням думки відповідного профспілкового комітету. Негативна думка профспілкового комітету не перешкоджає розірванню трудового договору.

Профспілковий комітет повідомляє адміністрації у письмовій формі про прийняте рішення у десятиденний строк";

3) доповнити Основи статтею 18-1 такого змісту:

"Стаття 18-1. Розірвання трудового договору з ініціативи адміністрації підприємства, установи, організації без попередньої згоди або врахування думки відповідного профспілкового комітету

Розірвання трудового договору з ініціативи адміністрації підприємства, установи, організації без згоди або врахування думки відповідного профспілкового комітету допускається у випадках:

ліквідації підприємства, установи, організації;

незадовільного результату випробування, встановленого при прийнятті на роботу;

звільнення з роботи за сумісництвом у зв'язку з прийняттям іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством;

поновлення на роботі робітника або службовця, який раніше виконував цю роботу;

звільнення працівника - не члена професійної спілки, яка діє на підприємстві, в установі, організації;

звільнення з підприємства, установи, організації, де немає профспілкового комітету;

звільнення керівника підприємства, установи, організації (філії, представництва, відділення й іншого відособленого підрозділу), його заступників, керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади органами державної влади й управління, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян.

Законодавчими актами Союзу РСР і союзних республік може бути передбачено й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи адміністрації без згоди або врахування думки відповідного профспілкового комітету";

4) у назві й частині другій статті 54 слова "Статути про дисципліну" замінити словами "Статути й положення про дисципліну";

5) у статті 56:

пункт 5 викласти в такій редакції:

"5) звільнення (пункти 3, 4, 7 і 8 статті 17, а також пункт 1 статті 17-1)";

частину другу викласти в такій редакції:

"Законодавчими актами Союзу РСР і союзних республік, статутами і положеннями про дисципліну може бути передбачено для окремих категорій робітників і службовців також і інші дисциплінарні стягнення";

доповнити статтю частиною четвертою такого змісту:

"При застосуванні дисциплінарного стягнення повинні враховуватися тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, попередня поведінка працівника, ставлення до праці";

6) доповнити Основи статтями 56-1, 56-2 і 56-3 такого змісту:

"Стаття 56-1. Органи, правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення

Дисциплінарне стягнення застосовується органом, якому надано право прийняття (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Дисциплінарні стягнення на працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства Союзу РСР і союзних республік про дисципліну, можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, зазначених у частині першій цієї статті.

Працівників, які займають виборні посади, може бути звільнено тільки за рішенням органу, яким вони були обрані, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Стаття 56-2. Порядок застосування й оскарження дисциплінарних стягнень

До застосування дисциплінарного стягнення від працівника має бути затребувано письмове пояснення.

Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо після виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу хвороби працівника або перебування його у відпустці.

Стягнення не може бути застосовано пізніше шести місяців з дня вчинення проступку, а за результатами ревізії або перевірки фінансово-господарської діяльності - не пізніше двох років з дня його вчинення. До зазначених строків не включається час провадження у кримінальній справі.

За кожний проступок може бути застосовано тільки одне дисциплінарне стягнення.

Наказ (розпорядження) або постанова про застосування дисциплінарного стягнення із зазначенням мотивів його застосування оголошується (повідомляється) працівникові, підданому стягненню, під розписку.

Дисциплінарне стягнення може бути оскаржено в порядку, встановленому законодавством.

Орган, який розглядає трудовий спір, має право враховувати тяжкість вчиненого проступку, обставини, за яких його вчинено, попередню поведінку працівника, ставлення до праці, а також відповідність дисциплінарного стягнення тяжкості вчиненого проступку.

Якщо протягом року з дня застосування дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не піддавався дисциплінарному стягненню.

Орган, який застосував стягнення, може зняти його до закінчення року з власної ініціативи, за клопотанням безпосереднього керівника або трудового колективу, якщо підданий стягненню не вчинив нового проступку і виявив себе як сумлінний працівник.

Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються";

7) статтю 86 викласти в такій редакції:

"Стаття 86. Органи, які розглядають трудові спори

Трудові спори у питаннях застосування законодавчих та інших нормативних актів про працю, колективного договору та інших угод про працю розглядаються:

1) комісіями з трудових спорів;

2) профспілковими комітетами підприємств, установ, організацій (підрозділів);

3) районними (міськими) народними судами.

Трудові спори деяких категорій працівників з окремих питань розглядаються вищестоящими органами (стаття 94 цих Основ).

Трудові спори про встановлення працівникові нових або зміну існуючих умов праці вирішуються адміністрацією підприємства, установи, організації і відповідним профспілковим комітетом у межах наданих їм прав";

8) частину другу статті 87 виключити;

9) статтю 88 викласти в такій редакції:

"Стаття 88. Розгляд трудових спорів профспілковим комітетом підприємства, установи, організації (підрозділу)

Профспілковий комітет підприємства, установи, організації (підрозділу) розглядає трудові спори за заявами робітників і службовців або адміністрації, коли вони не згодні з рішенням комісії з трудових спорів, якщо законодавством не передбачено інший порядок їх розгляду. Профспілковий комітет виносить постанову по суті спору";

10) статтю 89 викласти в такій редакції: