1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Інструкція


МІНІСТЕРСТВО ТОРГІВЛІ СРСР
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
торгівлі СРСР
28.04.1986 N 93
ІНСТРУКЦІЯ
з бухгалтерського обліку тари на підприємствах і в організаціях державної торгівлі та громадського харчування
1. Загальні положення
1.1. Ця інструкція регламентує порядок документального оформлення обліку тари, а також результатів за операціями з тарою на підприємствах і в організаціях торгівлі та громадського харчування.
Інструкція не поширюється на ті види тари, які за умовами торгово-технологічного процесу виробництва товарів постійно використовуються на підприємствах торгівлі і громадського харчування для постійного зберігання і внутрішнього переміщення товарів як господарський інвентар.
Тара, що використовується як господарський інвентар(1), залежно від вартості, враховується на балансових рахунках N 01 "Основні засоби" або N 12 "Малоцінні і швидкозношувані предмети".
--------------
(1) Далі за текстом - "інвентарна тара".
1.2. Тара під матеріалами та іншими предметами матеріально-технічного оснащення, яка оплачується постачальникам понад оптову вартість матеріальних цінностей, що надійшли, ведеться відповідно до Інструкції з обліку матеріалів на підприємствах і в організаціях торгівлі та громадського харчування, затвердженої наказом Міністерства торгівлі СРСР від 13 грудня 1977 р. N 248.
1.3. Інструкцію розроблено відповідно до Основних положень з бухгалтерського обліку тари на промислових підприємствах і будовах (додаток до листа Міністерства фінансів СРСР від 30 квітня 1966 р. N 159) та Інструкції про порядок обліку тари-обладнання (додаток до листа Міністерства фінансів СРСР від 3 вересня 1962 р. N 128) з урахуванням особливостей тарообігу у державній торгівлі та громадському харчуванні.
1.4. На промислових підприємствах і будовах, що перебувають у підпорядкуванні торгових організацій, облік тари ведеться відповідно до зазначених у пункті 1.3. нормативних документів.
1.5. Відповідно до чинної класифікації вирізняються такі групи тари:
дерев'яна (ящики, бочки, лотки тощо);
картонна і паперова (ящики, мішки, пачки тощо);
тканинна (мішки льняні, джутові тощо);
металева (бочки, ящики, лотки тощо);
скляна (пляшки, бутлі, банки тощо)(2);
--------------
(2) Йдеться про порожній скляний посуд.
полімерна (ящики, каністри, фляги тощо).
Особливим видом тари є тара-обладнання, яка виконує функції звичайної тари і торгового обладнання.
Під тарою-обладнанням розуміється технічний засіб, призначений для укладання, транспортування, тимчасового зберігання і продажу з нього продовольчих і непродовольчих товарів (контейнери, піддони тощо).
Перелічені види тари повинні відповідати вимогам ГОСТ і ТУ.
1.6. Тара, яка використовується багаторазово, називається багатооборотною. Вона підлягає обов'язковому поверненню постачальникові товарів або здаванню тарозбиральним (тароремонтним) підприємствам. Для забезпечення своєчасного повернення на деякі види тари, що поставляється з товаром, постачальником стягується з покупця застава, яка йому повертається після отримання від нього тари. Ця тара називається заставною.
1.7. Бухгалтерський облік тари повинен забезпечувати:
контроль за збереженням тари під товарами і порожньої;
правильне і своєчасне документальне оформлення операцій щодо руху тари;
отримання точних даних про втрати, витрати і доходи за операціями з тарою в розрізі госпрозрахункових структурних підрозділів підприємств торгівлі та громадського харчування;
своєчасне виведення результатів інвентаризації тари.
2. Документальне оформлення надходження тари
2.1. Приймання тари від постачальників за кількістю та якістю, відпуск, повернення і внутрішнє переміщення тари оформляються типовими документами(3).
--------------
(3) Тут і далі за текстом - типові форми, затверджені наказом Міністерства торгівлі СРСР від 14 липня 1972 р. N 134.
2.2. При відповідності фактичної кількості, якості, маркування даним, вказаним у документі постачальника, приймання тари оформляється одночасно з прийманням товару шляхом проставляння в товарно-транспортних накладних та інших супровідних документах штампа (типова форма N 1).
2.3. У разі встановлення розбіжності між фактичною кількістю і якістю тари, що надходить, з даними, зазначеними в супровідних документах постачальника, а також немаркованої і неналежно маркованої тари складається акт (типова форма N 2) у порядку, який є аналогічним для кількісного та якісного приймання товарів. За необхідності може бути складено акт експертизи. Ці документи є підставою для оприбуткування тари, що надійшла, для пред'явлення претензій до постачальника.
2.4. Неякісну й некомплексну тару, що надійшла, відповідно до фактичного стану, встановленого під час приймання може бути оприбутковано як тароматеріал. Це стосується також дерев'яних замків, виготовлених за технічними умовами і кресленнями. Підставою для переведення тари, що надійшла, в тароматеріал є акт (типова форма N 2) і акт експертизи.
2.5. Приймання тканинних мішків, що надійшли, проводиться в порядку, встановленому Інструкцією про порядок використання тканинних мішків з-під хлібопродуктів і насіння сільськогосподарських культур, затвердженою наказом Міністерства заготівель СРСР від 17 грудня 1973 р. N 400 та Інструкцією про порядок приймання, використання і повернення тканинних мішків з-під цукру, затвердженою Міністерством харчової промисловості СРСР від 9 серпня 1976 р. N ИН-2.
2.6. Тара, яка не вказана окремо в розрахункових документах постачальника і не підлягає оплаті, приймається матеріально відповідальними особами з дотриманням правил приймання. Відомості про тару, що фактично надійшла, на підставі перерахування кількості місць і перевірки маркування вносяться матеріально відповідальними особами в супровідний документ з указанням найменування і прейскурантного номера тари. Оцінка отриманої безплатно тари проводиться особами, що здійснюють контроль за цінами. За відсутності маркування і неможливості встановлення прейскурантного номера тара оприбутковується за цінами можливої реалізації.
3. Документальне оформлення вибуття тари
3.1. Відпуск тари під товаром оформляється товарно-транспортною накладною або іншими видатковими документами. При цьому, крім найменування, кількості, ціни та вартості тари, обов'язково наводиться обгрунтування ціни: номер прейскуранта і номер позиції тари за прейскурантом (артикул на мішки).
3.2. Повернення порожньої тари постачальникам, здавання на тарні склади вищестоящої організації й тарозбиральним підприємствам оформляються товарно-транспортною накладною або іншими видатковими документами, залежно від умов доставки і встановленого порядку розрахунків між тароздавачами і тароотримувачами.
3.3. У видаткових документах указується якісний стан тари.
Визначення якісного стану підготовленої до здавання тари проводиться за участі товарознавця з тари чи іншої посадової особи, на яку покладено функції з організації тарообігу на даному підприємстві.
3.4. При невідповідності фактично доставленої тари за кількістю або якістю даним, зазначеним тароздавачем у супровідних документах, приймання тари оформляється спеціальним актом відповідно до Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю та якістю, затверджених Державним арбітражем при Раді Міністрів СРСР (див. циркулярні листи Державного комітету Ради Міністрів СРСР з торгівлі від 7 серпня 1965 р. N 082-75 і Міністерства торгівлі СРСР від 31 травня 1966 р. N 085-75) з доповненнями і змінами.
3.5. Різниця між вартістю тари за цінами придбання і цінами, встановленими при здаванні тарозбиральним організаціям, підлягає списанню на витрати на тару, доходи за тарою, втрати за тарою або стягненню з матеріально відповідальних осіб.
При якісному стані зданої тари, не нижчому за той, що потребує ремонту (другої категорії за картонною тарою), сумові різниці в цінах відносяться на витрати за тарою. Якщо тара здається тароматеріалом або макулатурою, питання про порядок списання вирішується керівником підприємства, який затверджує документ на здавання тари.
3.6. При багаторазовому здаванні тари протягом місяця дозволяється списувати сумові різниці від здавання тари низької якості (тароматеріалом або макулатурою) не за кожним документом, а підсумком за місяць.
З цією метою після закінчення місяця складається довідка про втрати від здавання тари, яка затверджується керівником (див. додаток).
Списання сумових різниць на втрати має здійснюватися в суворій відповідності до пункту 37 Положення про бухгалтерські рахунки і баланси.
3.7. Здавання тканинних мішків оформляється відповідно до нормативних документів, зазначених у підпункті 2.5. Сумова різниця між вартістю за цінами приймання та здавання у разі зниження якості мішків на одну категорію підлягає списанню на витрати за тарою. Списання сумової різниці проводиться в порядку, викладеному в підпунктах 3.5 і 3.6.
3.8. На розбиту тару (крім мішків, отриманих від постачальників), що стала непридатною, складається акт (типова форма N 10) удвох екземплярах: перший екземпляр передається керівникові для затверджень, другий екземпляр залишається у матеріально відповідальної особи.
До складу комісії обов'язково включаються товарознавець з тари або інший відповідальний за організацію тарообігу фахівець, який дає характеристику дефектів тари, що підлягає списанню.
За наявності в торгових організаціях майстерень з ремонту тари непридатна тара підлягає здаванню в ці майстерні.
4. Облік тари матеріально відповідальними особами
Матеріально відповідальні особи зобов'язані вести щоденний облік тари в розрізі номенклатури в Товарній книзі (типова форма N 27) або картках (типова форма N 28).
4.2. Усі первинні документи після запису до Товарної книги або карток підлягають здаванню в бухгалтерію (обліково-контрольну групу) при товарному звіті. Рух тари, як і товарів, указується за кожним первинним документом. На зворотному боці товарного звіту відображається рух тари за групами.
4.3. Підприємствам торгівлі та громадського харчування дозволяється вести облік тари за видами безпосередньо в товарних звітах (на зворотному боці). У цьому разі Товарна книга або картки не ведуться.
Рекомендується в товарних звітах (типові форми N 35, 37, 38) наводити види тари друкарським способом.
4.4. На тарних складах (коморах) матеріально відповідальні особи складають звіт з тари (типова форма N 35).
5. Облік тари в бухгалтерії
5.1. Бухгалтерський облік тари здійснюється на таких рахунках і субрахунках:
01 "Основні засоби" - інвентарна тара вартістю понад 100 рублів за одиницю і яка служить більше одного року (крім багатооборотної тари-обладнання, що підлягає поверненню постачальникам);
05 "Матеріали", субрахунок "Тара і тарні матеріали" - тара з-під матеріалів і інших предметів матеріально-технічного оснащення, оплачена понад оптову вартість отриманих у ній матеріальних цінностей;
12 "Малоцінні і швидкозношувані предмети" - інвентарна тара вартістю до 100 рублів за одиницю незалежно від терміну служби й інвентарна тара терміном служби менше одного року незалежно від вартості. Інвентарна тара повинна мати клеймо, трафарет або бирку з інвентарним номером підприємства, на балансі якого вона числиться;
41/6 "Тара під товарами і порожня" - решта тари.
5.2. Облік скляного посуду ведеться за заставною вартістю в такому порядку:
- у роздрібних торгових підприємствах скляний посуд, що знаходиться під товарами і порожній, обліковується на субрахунку 41/3 "Товари в підприємствах роздрібної торгівлі" у вартісному виразі;
- у коморах підприємств громадського харчування скляний посуд, що знаходиться під товаром і порожній, - на субрахунку 41/4 "Товари і сировина в коморах підприємств громадського харчування" у натуральному і вартісному виразі;
- на складах оптових і роздрібних організацій скляний посуд, що знаходиться під товарами, - на субрахунку 41/1 "Товар на складах" у натуральному і вартісному виразі; порожній скляний посуд на тарних складах - на субрахунку 41/6 "Тара під товарами і порожня" в натуральному і вартісному виразах.
5.3. Облік тари на рахунках ведеться за такою оцінкою:
тара, що числиться у складі основних засобів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, - за інвентарною вартістю;
багатооборотна тара, що надходить від постачальників з товарами, за яку останні стягують заставу в установлених розмірах, - за заставною вартістю;
тканинна тара оприбутковується і враховується за цінами тієї категорії, яка вказана в документах постачальника або акті приймання;
інша дерев'яна і картонна тара - за цінами придбання, але не вищими за відповідні ціни чинних прейскурантів.
При цьому дерев'яна і картонна тара, вартість якої стягується постачальниками понад чинні оптові або роздрібні ціни на товари, у розмірі 40 відсотків вартості дерев'яної і 80 відсотків вартості картонної тари оприбутковується і враховується також за ціною придбання;

................
Перейти до повного тексту