Оренда являє собою засноване на договорі строкове платне володіння і користування землею, іншими природними ресурсами, підприємствами (об'єднаннями) та іншими майновими комплексами, а також іншим майном, необхідним орендареві для самостійного провадження господарської чи іншої діяльності.

Відносини у питаннях оренди регулюються цими Основами та законодавчими актами Союзу РСР і союзних республік, що видаються відповідно до них, а у випадках, передбачених ними, - також постановами Ради Міністрів СРСР і Рад Міністрів союзних республік.

Оренда допускається в усіх галузях народного господарства і може застосовуватися щодо майна всіх форм і видів власності.

В оренду можуть бути передані:

а) земля та інші природні ресурси;

б) підприємства (об'єднання), організації, структурні одиниці об'єднань, виробництва, цехи, інші підрозділи підприємств, організацій як єдині майнові комплекси виробничих фондів та інших цінностей;

в) окремі будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, інструмент, інші матеріальні цінності.

Законодавством Союзу РСР і союзних республік встановлюються види (групи) підприємств (об'єднань), організацій і види майна, здавання яких в оренду не допускається.

Право здачі майна в оренду належить власникові, в тому числі іноземним юридичним особам і громадянам. Орендодавцями можуть бути також органи і організації, уповноважені власником здавати майно в оренду. Державні підприємства, організації мають право здавати в оренду майнові комплекси, окремі будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності, що перебувають у їхньому повному господарському віданні чи оперативному управлінні. Землю в оренду здають відповідні Ради народних депутатів.

Орендарями можуть бути радянські юридичні особи і громадяни СРСР, спільні підприємства, міжнародні об'єднання й організації з участю радянських та іноземних юридичних осіб, а також іноземні держави, міжнародні організації, іноземні юридичні особи і громадяни.

Орендарі мають право на добровільних засадах утворювати асоціації, спілки, консорціуми, концерни та інші об'єднання, фінансувати їхню діяльність і вільно виходити з них згідно з прийнятими статутами. До цих об'єднань можуть входити будь-які колективи і громадяни, незалежно від форм власності, що діють в їхньому виробництві. Із свого боку орендарі мають право входження до будь-яких об'єднань, якщо останні згодні на таке входження.

1. Основним документом, який регламентує відносини орендодавця з орендарем, є договір оренди. Він укладається на засадах добровільності і повної рівноправності сторін.

2. У договорі оренди передбачаються: склад і вартість майна, що передається в оренду, розмір орендної плати, строки оренди, розподіл обов'язків сторін щодо повного відновлення і ремонту орендованого майна, обов'язок орендодавця надати орендареві майно в стані, який відповідає умовам договору, обов'язок орендаря користуватись майном відповідно до умов договору, вносити орендну плату і повернути майно після припинення договору орендодавцеві в стані, обумовленому договором.

3. У договір оренди можуть включатись обов'язки орендодавця щодо матеріально-технічного забезпечення, сприяння розвиткові виробництва, впровадження науково-технічних досягнень і передових технологій, технічного переозброєння виробництва, соціального розвитку, подання інформаційної, консультативної та іншої допомоги, сприяння підготовці кадрів, створення необхідних умов для ефективного використання орендованого майна і підтримання його в належному стані.

4. Вартість орендованого майна визначається в договорі виходячи з оцінки цього майна на момент його здачі в оренду з урахуванням фактичного зношення. Строк майбутньої служби майна, що здається в оренду, встановлюється угодою сторін, але не більше від нового повного амортизаційного строку, який відповідає діючим нормам амортизації.

5. Орендар за згодою орендодавця має право здати в суборенду одержане за договором майно, крім випадків, передбачених законодавчими актами Союзу РСР і союзних республік.

6. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором оренди, в тому числі за зміну і розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавством Союзу РСР і союзних республік та договором.

При недостатності коштів у державного органу, який здав в оренду майно державного підприємства (структурної одиниці об'єднання) в цілому, відповідальність за зобов'язаннями цього органу перед орендарем несе власник відповідного майна.

1. Орендна плата включає амортизаційні відрахування від вартості орендованого майна. При оренді землі та інших природних ресурсів амортизаційні відрахування не провадяться. Розмір амортизаційних відрахувань, які включаються в орендну плату, визначається в договорі оренди виходячи із встановленого в ньому розподілу обов'язків сторін щодо відтворення переданого в оренду майна. Орендна плата може також включати кошти, що їх передає орендар орендодавцеві для ремонту об'єктів після закінчення строку їх оренди. Орендна плата включає частину прибутку (доходу), яку може бути одержано від суспільно необхідного використання взятого в оренду майна (орендний процент), що встановлюється договором на рівні, як правило, не нижче від банківського процента.

2. Орендна плата може встановлюватись за все орендоване майно в сукупності або окремо по кожному об'єкту в натуральній, грошовій або змішаній формах. Умови, строки внесення і рахунки перерахування орендної плати визначаються договором.

3. Розміри орендної плати можуть змінюватись за згодою сторін у строки, передбачені договором, але не частіше одного разу на п'ять років. Вони можуть бути переглянуті достроково на вимогу однієї з сторін у випадках зміни встановлюваних централізовано цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами Союзу РСР і союзних республік.

1. Здача майна в оренду не веде до передачі права власності на це майно.

Продукція і доходи, одержані орендарем в результаті використання орендованого майна, є його власністю. У власності орендаря перебувають також матеріальні та інші цінності, які не входять до складу орендованого майна, одержані і придбані ним на підставах, передбачених законом.

2. Якщо інше не передбачено договором оренди, власністю орендаря є проведені ним віддільні поліпшення орендованого майна. В разі, коли орендар провів за рахунок власних коштів і з дозволу орендодавця поліпшення, не віддільні без шкоди для орендованого майна (реконструкція будинку чи споруди, заміна устаткування тощо), він має право після припинення договору оренди на відшкодування вартості цих поліпшень, оскільки інше не передбачено договором. Вартість невіддільних поліпшень, проведених орендарем без дозволу орендодавця, відшкодуванню не підлягає.

При оренді підприємства та інших єдиних майнових комплексів орендар має право на відшкодування вартості невіддільних поліпшень орендованого майна, проведених ним за рахунок власних коштів, незалежно від дозволу орендодавця на такі поліпшення, якщо інше не передбачено договором.

3. Поліпшення (як віддільні, так і невіддільні), проведені за рахунок амортизаційних відрахувань від орендованого майна, є власністю орендодавця і збільшують залишкову вартість зданого в оренду майна.

4. Якщо стан майна, що повертається після закінчення договору, гірший від передбаченого, орендар відшкодовує орендодавцеві завдану шкоду відповідно до чинного законодавства.

5. Якщо майно, здане в оренду, вибуває з ладу раніше від повного амортизаційного строку служби, то орендар відшкодовує орендодавцеві недовнесену ним орендну плату, а також інші збитки відповідно до чинного законодавства. Якщо орендар забезпечує використання орендованого майна після закінчення обумовленого договором строку його служби, орендодавець виплачує орендареві відповідну компенсацію, оскільки інше не передбачено договором.

1. Орендар може повністю або частково викупити орендоване майно. Умови, порядок і строки викупу визначаються договором оренди. Спори в цих питаннях розв'язуються державним арбітражем або судом.

Законодавством Союзу РСР і союзних республік може бути передбачено випадки обмеження або заборони викупу орендованого майна.

2. Викуп здійснюється шляхом внесення орендарем орендодавцеві всієї належної йому орендної плати з вартості зданого на повний амортизаційний строк майна, а також шляхом відшкодування йому орендних платежів із залишкової вартості майна, оренду якого згідно з договором припинено до завершення амортизаційного строку. Джерелами викупу можуть бути будь-які кошти, які є у орендного підприємства відповідно до законодавства.

Після викупу орендованого майна орендне підприємство за рішенням його трудового колективу може бути перетворено в колективне підприємство, кооператив, акціонерне товариство або інший вид підприємства, яке діє на основі колективної власності.

Кошти від викупу майна державного підприємства перераховуються у відповідний бюджет.

Орендар відповідно до договору оренди самостійно визначає напрями своєї господарської діяльності і розпоряджається виробленою ним продукцією та одержаним доходом.

Поза межами виконання зобов'язань за договором оренди орендар повністю вільний у своїй господарській діяльності.

Строки оренди визначаються договором. При цьому оренда землі, інших природних ресурсів, підприємств, будинків, споруд повинна мати, як правило, довгостроковий характер - від 5 років і на більш тривалий строк. З урахуванням характеру майна і цілей оренди договір може бути короткостроковим - до 5 років.

1. Зміна умов договору оренди, його розірвання і припинення допускаються за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірвано за рішенням державного арбітражу або суду у випадках порушення другою стороною умов договору.

2. Реорганізація організації-орендодавця, а також зміна власника орендованого майна не є підставою для зміни умов чи розірвання договору.

3. Після закінчення строку договору орендар має право на поновлення договору.

4. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. При продовженні договору на новий строк його умови може бути змінено за згодою сторін.

5. При припиненні договору з орендарем-громадянином переважне право на укладення договору оренди мають члени його сім'ї, які спільно з ним проживали і працювали.

У разі смерті орендаря його права за договором оренди переходять до одного з членів сім'ї, який проживав і працював разом з ним, якщо він погоджується стати орендарем.

Орендодавець не має права відмовити такій особі у вступі в договір на строк, який залишився за діючим договором, за винятком випадків, коли укладення договору було обумовлене особистими якостями орендаря.

Спори, що виникають при виконанні договору оренди, розглядаються державним арбітражем або судом відповідно до їх компетенції.

1. Орендареві забезпечується захист його права на майно, одержане ним за договором оренди, нарівні з захистом, встановленим цивільним законодавством щодо права власності. Він може зажадати повернення орендованого майна з будь-якого незаконного володіння, усунення перешкод у користуванні ним, компенсації шкоди, заподіяної майну всіма особами, включаючи орендодавця.

2. Звернення стягнення за боргами орендодавця на майно, здане в оренду, не допускається.

3. Майно орендаря може бути вилучено в орендаря тільки за рішенням державного арбітражу або суду.

4. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк чинності договору і у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

1. Трудовий колектив державного підприємства (об'єднання) або структурної одиниці об'єднання (далі - державного підприємства) має право утворити організацію орендарів як самостійну юридичну особу для створення на її основі орендного підприємства.

Рішення про утворення організації орендарів та її органів управління приймається загальними зборами (конференцією) трудового колективу не менш як двома третинами голосів його членів.

Організація орендарів спільно з профспілковим комітетом розробляє проект договору оренди і надсилає його державному органові, уповноваженому власником здавати в оренду державні підприємства. Цей орган зобов'язаний розглянути проект договору у тридцятиденний строк з дня його одержання. Розбіжності, які виникають при укладенні договору оренди, в тому числі пов'язані з необгрунтованою відмовою від здачі цього підприємства в оренду і простроченням розгляду пропозиції, розглядаються державним арбітражем.

Після підписання договору організація орендарів приймає у встановленому порядку майно підприємства і набуває статусу орендного підприємства.

2. Орендне підприємство діє на підставі статуту, що затверджується загальними зборами (конференцією) його трудового колективу. Орендне підприємство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за місцезнаходженням орендного підприємства.

3. За орендним підприємством на його клопотання може бути збережено за рішенням відповідних державних органів найменування та урядові нагороди державного підприємства, взятого ним в оренду.

4. Орендне підприємство стає правонаступником майнових прав та обов'язків державного підприємства, взятого ним в оренду, в тому числі і його прав користування землею та іншими природними ресурсами. Орендодавець може взяти на себе повністю або частково погашення кредиторської заборгованості підприємства.

Зобов'язання державного підприємства щодо реалізації продукції (робіт, послуг) в обсягах і строки, передбачені договорами цього підприємства, виконуються орендарем. Орендодавець передає орендареві матеріальні ресурси або ліміти (фонди) на них, а також вживає інших необхідних заходів, що забезпечують виконання цих зобов'язань.

Орендне підприємство зберігає право на централізовані капітальні вкладення і дотації в обсягах, встановлених для державного підприємства, взятого в оренду.

Орендному підприємству переходять права та обов'язки взятого в оренду державного підприємства щодо участі в соціально-економічному розвитку території, на якій воно розміщене.

Договір оренди визначає взаємовідносини між орендарем та орендодавцем з приводу умов використання запасів палива, сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готових виробів, розподілу залишків фондів економічного стимулювання, використання відомчого житлового фонду, його фінансування, направлення коштів, одержаних на погашення дебіторської заборгованості.

5. Не допускається примушування до оренди зайвих для орендних підприємств об'єктів.

6. З метою створення для всіх соціалістичних підприємств однакових вихідних передумов ефективного господарювання держава всемірно сприяє розвиткові орендних відносин і переходові на оренду державних підприємств.

Управління орендним підприємством здійснюється відповідно до його статуту на основі принципу соціалістичного самоврядування, широкої демократії, гласності, участі кожного члена трудового колективу у розв'язанні всіх питань його діяльності.

1. Орендне підприємство будує свою діяльність як соціалістичний товаровиробник. Воно має право продавати, обмінювати, здавати в суборенду, надавати безплатно в тимчасове користування або позичати матеріальні цінності, які входять до складу орендованого майна, якщо така передача майна не спричиняє зменшення виробничо-економічного потенціалу (вартості) підприємства і не порушує інших умов, обумовлених договором оренди. Зазначений порядок розпоряджання орендованим майном не застосовується щодо землі та інших природних об'єктів і в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Орендне підприємство має право самостійно вносити зміни до складу орендованого майна, проводити реконструкцію, розширення, технічне переозброєння, які збільшують його вартість, якщо інше не передбачено договором.

2. Орендне підприємство забезпечує ефективне використання та відтворення природних ресурсів і користується ними відповідно до цілей, для яких вони йому надані. Воно зобов'язане охороняти навколишнє середовище від забруднення та інших шкідливих впливів.

3. Зовнішньоекономічна діяльність орендного підприємства здійснюється в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР, союзних і автономних республік.