Сьогодні, у період революційного оновлення радянського суспільства, коли розпочато процес демократизації, очищення всіх сторін нашого життя від деформації і перекручень загальнолюдських принципів гуманізму, в країні посилюється прагнення знати всю правду про минуле, щоб засвоїти його уроки в ім'я майбутнього.

Пам'ять з особливою гіркотою повертає нас у трагічні роки сталінських репресій. Беззаконня і сваволя не обминули жодну республіку, жоден народ. Допущені в минулому масові арешти, табірне мучеництво, знедолені жінкн, старики й діти в переселенських зонах і досі волають до нашої совісті, уражають наше моральне почуття. Про це забути не можна.

Варварськими акціями сталінського режиму було виселення в роки другої світової війни з рідних місць балкарців, інгушів, калмиків, карачаївців, кримських татар, німців, турків-месхетинців, чеченців. Політика насильственого переселення відбилась на долі корейців, греків, курдів та інших народів.

Верховна Рада СРСР беззастережно засуджує практику насильственого переселення цілих народів як найтяжчий злочин, що суперечить основам міжнародного права, гуманістичній природі соціалістичного ладу.

Верховна Рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік гарантує, що зневаження прав людини і норм гуманності на державному рівні більш ніколи не повториться в нашій країні.

Верховна Рада СРСР вважає за потрібне вжити необхідних законодавчих заходів для безумовного поновлення прав усіх радянських народів, яких було піддано репресіям.