1. Затвердити заходи щодо реалізації в 2004 році другого етапу Стратегії подолання бідності, що додаються.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям:

забезпечити виконання заходів, затверджених цим розпорядженням;

надсилати Мінпраці щокварталу до 15 числа місяця, що настає за звітним, інформацію про хід виконання заходів для узагальнення та подання Кабінетові Міністрів України у двотижневий строк.

3. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям у місячний строк розробити та затвердити регіональні заходи щодо реалізації в 2004 році другого етапу Стратегії подолання бідності.

Другий етап Стратегії подолання бідності (2003-2004 роки) передбачає здійснення в 2004 році заходів, які сприятимуть подальшому зростанню доходів населення, зниженню безробіття, підвищенню рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення.

1. Розробити та подати Кабінету Міністрів України проект плану дій на 2004 рік щодо виконання Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки.

2. Розробити проект Закону України "Про професійний розвиток персоналу на виробництві та в сфері послуг".

3. Розпочати розроблення державних стандартів з конкретних професій відповідно до державного переліку професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах та державного класифікатора професій ДК 003-95.

4. Розробити проект Закону України "Про господарську діяльність з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном".

5. Розробити та затвердити спільний наказ "Про порядок контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном".

6. Продовжити роботу з укладення міжнародних договорів у сфері праці, зайнятості та соціального забезпечення.

7. Забезпечити працевлаштування за допомогою державної служби зайнятості на вільні та новостворювані робочі місця не менш як 800 тис. незайнятих та безробітних осіб та залучити до громадських робіт не менш як 300 тис. таких осіб.

8. Забезпечити надання соціальних послуг безробітним, які потребують додаткових соціальних гарантій та неконкурентоспроможні на ринку праці, зокрема, шляхом бронювання робочих місць на підприємствах, працевлаштування на робочі місця, створені за рахунок дотацій роботодавцям, та виплати одноразової допомоги по безробіттю для організації безробітними підприємницької діяльності.

9. Запровадити нові форми професійного навчання безробітних відповідно до потреб роботодавців, зокрема, за індивідуальними замовленнями.

10. Здійснити заходи з метою подолання довготривалого безробіття, зменшення тривалості зареєстрованого безробіття не менше ніж на один місяць.

11. Сприяти працевлаштуванню молоді, дітей-інвалідів, дітей з вадами розумового або фізичного розвитку, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, та інших осіб, які потребують соціального захисту і не здатні конкурувати на ринку праці, шляхом бронювання робочих місць та підтримки програм, спрямованих на розвиток їх підприємницьких ініціатив.

12. Сприяти розвитку мережі молодіжних центрів праці та забезпечувати підтримку здійснюваних ними програм і заходів щодо працевлаштування молоді.

13. Забезпечити проведення Всеукраїнської акції "Молодіжні трудові загони - 2004".

14. Сприяти розвитку інфраструктури малого підприємництва з метою створення сприятливих умов для молодіжного підприємництва.

15. Забезпечити проведення Всеукраїнського конкурсу бізнес-планів підприємницької діяльності молоді.

1. Розглянути можливість запровадження умов оплати праці працівників установ, закладів і організацій окремих галузей бюджетної сфери за Єдиною тарифною сіткою.

2. Продовжити роботу щодо поетапного впорядкування системи оплати праці працівників органів державної влади.

3. Розробити додаткові заходи щодо реалізації Концепції подальшого реформування оплати праці в Україні.

4. Здійснити заходи з метою поетапного наближення розміру мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму.

5. Включати до галузевих і регіональних угод положення щодо умов зростання фондів оплати праці працівників виробничої сфери та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.

6. Підтримувати купівельну спроможність населення шляхом індексації заробітної плати та інших грошових доходів відповідно до законодавства.

7. Здійснювати заходи щодо посилення державного контролю за дотриманням законодавства про оплату праці.

1. Забезпечити наближення до прожиткового мінімуму мінімальних розмірів допомоги по безробіттю, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виходячи з фінансових можливостей фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

2. Підготувати пропозиції щодо введення в дію статей 24-26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" за результатами проведеного в Луганській та Чернівецькій областях експерименту з надання застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю.

3. Здійснити перерахунок пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

4. Здійснити підготовчі заходи щодо впровадження системи загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування та підготувати відповідні пропозиції.

1. Забезпечити фінансування допомоги, призначеної відповідно до Законів України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" та "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам", і надання населенню субсидій на придбання скрапленого газу та палива готівкою в обсягах, передбачених у державному бюджеті.

2. Установити диференційований рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги малозабезпеченим сім'ям та сім'ям з дітьми в розрахунку на одну особу.

3. Забезпечити включення до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, категорій громадян, передбачених Законами України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист" та "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".

4. Запровадити на загальнонаціональному та місцевих телевізійних і радіоканалах соціальну рекламу з питань формування здорового способу життя.

1. Сприяти діяльності центрів ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, центрів професійної, медичної та соціальної реабілітації осіб з обмеженими фізичними можливостями.

2. Надавати громадським організаціям інвалідів, їх підприємствам та організаціям державну підтримку у вигляді фінансової допомоги, кредитування, розміщення державного замовлення тощо.

3. Здійснювати заходи з усунення перешкод, що заважають доступу особам з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів соціальної інфраструктури, зокрема до транспорту, забезпечивши внесення відповідних змін до нормативно-методичних документів.

4. Сприяти розвитку в регіонах програм, які здійснюються центрами соціальних служб для молоді, щодо реабілітації молоді, дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку.

1. Сприяти розвитку програм центрів "Родинний дім" щодо соціального супроводження неблагополучних сімей, дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей.

2. Удосконалити систему утримання, виховання, навчання та соціального супроводження дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

3. Сприяти підвищенню ефективності роботи закладів соціального захисту дітей.

4. Сприяти збереженню мережі дитячих оздоровчих закладів, розвитку їх матеріально-технічної бази та кадрового забезпечення.

5. Забезпечити прийом до вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів I-II рівнів акредитації осіб з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, інвалідів, дітей, батьки яких загинули під час військової служби або на вугледобувних роботах, та здійснення заходів щодо їх соціального захисту під час навчання.

6. Здійснити заходи з надання кредитів для навчання у вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах III-IV рівнів акредитації студентам з малозабезпечених сімей.

7. Забезпечити неухильне дотримання санітарно-гігієнічних нормативів організації утримання, харчування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в державних інтернатних закладах та інших установах соціального спрямування.

1. Розробити державні будівельні норми "Заклади соціального захисту населення" та "Проектування середовища життєдіяльності інвалідів та маломобільних груп населення".

2. Надавати науково-методичну допомогу в реалізації регіональних програм забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлового та громадського призначення.

3. Передбачити у щорічних регіональних програмах розвитку житлового будівництва, які розробляються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2000 р. N 1347, показники щодо створення житлового фонду соціального призначення шляхом будівництва нового та реконструкції існуючого житла.

4. Затвердити нову редакцію державних будівельних норм "Житлові будинки та комплекси" з урахуванням нормативних вимог до проектування соціального житла.

5. Продовжити вдосконалення нормативно-правової бази для розвитку конкурентного середовища у сфері надання житлово-комунальних послуг.

1. Проводити моніторинг показників бідності та рівня життя населення, готувати інформаційно-аналітичні матеріали з питань оцінки бідності.

2. Висвітлювати у засобах масової інформації результати моніторингу показників бідності та рівня життя населення.

3. Підготувати щорічні статистичні збірники "Соціальні індикатори рівня життя населення" та "Діти, жінки та сім'я в Україні".

4. Підготувати статистичний бюлетень "Соціальний захист населення в Україні".

5. Удосконалити систему показників зайнятості та безробіття на регіональному рівні.

6. Інформувати громадськість про ситуацію на ринку праці.

7. Розробити та впровадити статистико-математичні моделі для підвищення надійності оцінок показників бідності на регіональному рівні.