З метою задоволення потреб громадян, які приїжджають з інших республік, кооперативів, що реалізують продукцію та надають послуги населенню і підприємствам за цінами вище державних роздрібних, а також власників приватних таксомоторів, дозволити Комітетові по забезпеченню нафтопродуктами при Раді Міністрів УРСР реалізувати нафтопродукти без картки споживача за комерційними цінами у трикратному розмірі відносно роздрібної ціни на автозаправних станціях згідно з додатком.

Різниця між комерційною та роздрібною цінами розподіляється таким чином: 70 процентів - до республіканського бюджету, 10 - до місцевого бюджету, 10 процентів - організаціям Комітету, що здійснили продаж нафтопродуктів, і 10 процентів - нафтопереробним заводам республіки пропорційно до обсягів, зданих цьому Комітетові відповідних нафтопродуктів.