1. На виконання статті 10 Указу Президента України від 18 лютого 2002 р. N 143 "Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян" затвердити Концепцію реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів (додається).

2. МВС, СБУ, Держкомкордону, Державній податковій адміністрації, Держмитслужбі розробити і затвердити до 1 березня 2003 р. Програму реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів з урахуванням положень Концепції, затвердженої цим розпорядженням.

Сучасний стан, структура і динаміка злочинності, навіть в умовах певного її стримування, активної боротьби з найбільш зухвалими та агресивними проявами, залишається найбільш гострою проблемою в державі. Загрожуючи інтересам і правам людини, життєдіяльності всього суспільства, злочинність стала одним з основних факторів деструктивного впливу на процеси соціального, економічного та політичного розвитку країни.

Незважаючи на розгалуженість мережі, сучасний стан наукових установ та вищих навчальних закладів у системі правоохоронних органів зумовлює необхідність посилення координації наукової та науково-технічної діяльності з метою розв'язання загальнодержавних завдань боротьби із злочинністю, забезпечення громадської і державної безпеки, усунення дублювання наукової тематики, нераціонального використання наукового потенціалу.

Не чітко визначено пріоритетні напрями наукової діяльності в системі правоохоронних органів, чимало актуальних і перспективних проблем взагалі не розробляється, що негативно позначається на розв'язанні практичних завдань боротьби із злочинністю, зміцненні правопорядку, забезпеченні громадської і державної безпеки. Не подолано недоліки методологічного характеру, а також кадрового, науково-інформаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення потреб наукової діяльності, недостатньо впроваджуються в практику результати наукових розробок тощо. Не повною мірою реалізується прогностична функція науки.

Таким чином, проблема реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів є комплексною і різноплановою.

Основною метою реформування є забезпечення концентрації і підвищення ефективності використання наукового потенціалу для функціонування правоохоронної системи шляхом створення ефективного механізму взаємодії її суб'єктів, запровадження ефективної системи координації наукової та науково-технічної діяльності, створення належних умов для впровадження результатів наукових досліджень у практику.

Нормативно-правовою основою Концепції є Конституція України, Закони України "Про наукову та науково-технічну діяльність", "Про вищу освіту", інші нормативно-правові акти з питань правоохоронної, наукової і науково-технічної діяльності, освіти, захисту авторських і суміжних прав тощо.

Наукова та науково-технічна діяльність в системі правоохоронних органів є інтелектуальною цілеспрямованою творчою роботою, що здійснюється у формі фундаментальних і прикладних наукових досліджень та спрямовується на одержання і використання нових знань стосовно функціонування правоохоронної системи у державі та забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій.

Наука у системі правоохоронних органів інтегрується в існуючу систему наукової та науково-технічної діяльності на засадах єдиної нормативно-правової бази, яка забезпечує ефективність її функціонування.

Основними завданнями реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів є:

актуалізація змісту фундаментальних і прикладних наукових досліджень, спрямованих на розв'язання найбільш важливих проблем практичної діяльності правоохоронних органів відповідно до їх функцій та компетенції, визначених законодавством;

підвищення наукового рівня експертизи проектів законодавчих та нормативно-правових актів з питань боротьби із злочинністю, забезпечення громадської і державної безпеки відповідно до компетенції правоохоронних органів;

активізація розроблення новітніх технологій і технічних засобів захисту безпеки працівників у штатних та екстремальних ситуаціях;

розроблення правових, організаційних, технологічних, економічних, інформаційно-аналітичних, фінансових та інших методів удосконалення діяльності правоохоронних органів;

пошук нових форм організації наукової та науково-технічної діяльності, сприяння впровадженню її результатів у практику;

удосконалення системи підготовки та перепідготовки наукових і науково-педагогічних кадрів;

використання сучасних інформаційних технологій у діяльності правоохоронних органів;

розроблення і удосконалення перспективних засобів оперативної, криміналістичної, протипожежної, іншої спеціальної техніки, оперативного зв'язку, охорони, забезпечення безпеки на транспорті, бронезахисту та активної оборони, спеціального транспорту, методик застосування досягнень сучасної техніки та інформаційних технологій у діяльності правоохоронних органів;

розвиток технічної творчості, винахідництва та раціоналізаторства в системі правоохоронних органів.

З метою успішного розв'язання поставлених завдань наука повинна виконувати такі основні функції:

науковий супровід та інформаційно-аналітичне і науково-технічне забезпечення правоохоронної діяльності;

спрямування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт на розв'язання актуальних проблем практичної діяльності;

проведення наукової експертизи методів і технологій правоохоронної діяльності;

підготовка висококваліфікованих фахівців для правоохоронних органів;

упровадження в практику діяльності правоохоронних органів сучасних вітчизняних та зарубіжних науково-дослідних методик і технологій.

Реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів здійснюватиметься на таких принципах:

органічна єдність науки, освіти і практики;

збалансованість співвідношення фундаментальних і прикладних наукових досліджень;

комплексність підходу до розв'язання наукових проблем правоохоронної діяльності;

плановість проведення наукових досліджень;

економічна доцільність та ефективність наукових досліджень і впровадження їх результатів.

Реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів потребує здійснення комплексу організаційних, науково-дослідних і технологічних заходів.

Організаційні заходи спрямовуються на удосконалення структури, форм та змісту організації діяльності правоохоронних органів, науково-дослідні - на розроблення науково обгрунтованих шляхів підвищення якості, удосконалення, планування та організації наукових досліджень та науково-дослідної діяльності, а технологічні заходи - на вдосконалення технологічного забезпечення науково-дослідних робіт, що здійснюються в системі правоохоронних органів.

З метою сприяння розвитку наукової діяльності у сфері боротьби із злочинністю, координації відповідних досліджень науково-дослідних установ у системі правоохоронних органів, підвищення ефективності та якості впровадження результатів наукової діяльності утворюється міжвідомча науково-координаційна рада.

Наукові дослідження проводяться на базі науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів системи правоохоронних органів відповідно до їх компетенції та спеціалізації, а також шляхом залучення працівників правоохоронних органів.

Подальший розвиток наукової та науково-технічної діяльності в системі правоохоронних органів і її складових ланок повинен спрямовуватися насамперед на формування кадрового забезпечення для належного наукового розв'язання актуальних проблем правоохоронної діяльності.

Для проведення наукових досліджень можуть утворюватися на конкурсних засадах тимчасові творчі колективи (у тому числі на контрактній основі) у складі науковців, найбільш досвідчених працівників та висококваліфікованих спеціалістів у відповідних галузях знань.

Діяльність наукових установ і навчальних закладів системи правоохоронних органів повинна реформуватися за умови збереження основної їх спеціалізації та з урахуванням покладених на них конкретних завдань.

Пріоритетними напрямами фундаментальних і прикладних наукових досліджень на найближчу перспективу слід вважати:

боротьбу із злочинами проти особи, власності, з організованою злочинністю і корупцією, тероризмом, торгівлею людьми, відмиванням коштів, здобутих злочинним шляхом, правопорушеннями у бюджетній сфері, незаконним обігом наркотичних засобів, зброї та вибухових речовин;

створення наукових основ гуманізації системи виконання покарань, удосконалення адміністративного, кримінального та кримінально-процесуального законодавства.

Фундаментальні наукові дослідження повинні забезпечувати одержання нових знань у сфері правоохоронної діяльності і спрямовуватися на розвиток пріоритетних напрямів у цій сфері, наукове обгрунтування питань законодавчого та соціального регулювання діяльності правоохоронних органів та установ, їх реформування у зв'язку з необхідністю додержання прав людини.

Проведення фундаментальних наукових досліджень суб'єктами правоохоронної діяльності слід організовувати у тісній співпраці з Національною академією наук, Академією правових наук, Міністерством освіти і науки, Міністерством юстиції та іншими заінтересованими органами, які мають у своєму складі наукові установи з потужною дослідницькою та науково-експериментальною базою. Одним із шляхів забезпечення успішності такої роботи можуть бути міжгалузеві науково-дослідницькі програми.

Фундаментальні наукові дослідження, що проводяться за специфічними напрямами діяльності окремих правоохоронних органів і пов'язані з виконанням покладених саме на них відповідних функцій та завдань, потребують чіткого закріплення їх як провідних у цій галузі.

Важливо підтримувати дослідження, які проводяться на стику наукових галузей знань - юридичних, економічних, соціальних, технічних тощо.

Прикладне наукове забезпечення правоохоронної діяльності слід орієнтувати на практичну діяльність правоохоронних органів, підвищення її ефективності. Прикладні наукові дослідження повинні проводитись у рамках визначених пріоритетних напрямів, у тісному контакті з підрозділами правоохоронних органів та на їх замовлення.

З метою уникнення дублювання фундаментальні та прикладні наукові дослідження повинні проводитися на підставі міжвідомчого узгодження наукових планів. Крім того, для їх проведення необхідно забезпечити подальше вдосконалення існуючої та створення оновленої випробувальної бази з урахуванням сучасних вимог.

Впровадження наукових розробок у практику здійснюватиметься на планових засадах. План впровадження повинен передбачати конкретні організаційні, навчальні, методичні, практичні заходи, а також їх авторський супровід.

Організація планування фундаментальних та прикладних наукових досліджень повинна здійснюватися за умови ретельного вивчення питань, які вирішуються, а також чіткого визначення кінцевих результатів та шляхів їх подальшого використання з попереднім прогнозом ефективності.