Заслухавши інформацію Кабінету Міністрів України про стан дотримання вимог природоохоронного законодавства при здійсненні діяльності, пов'язаної з користуванням надр в Україні, Верховна Рада України відзначає особливе національне значення питання, пов'язаного із забезпеченням раціонального та невиснажливого використання природних ресурсів, дотриманням вимог природоохоронного законодавства, збереженням і відтворенням природних комплексів.

Виходячи з інтересів державної безпеки, нагальної необхідності забезпечення економічної незалежності, власної сировинної бази держави, збереження та відтворення природного середовища, вжиття термінових заходів щодо підвищення ефективності користування надрами, Верховна Рада України

1. Діяльність Кабінету Міністрів України щодо забезпечення ефективної державної політики у сфері користування надрами, комплексного економічного підходу до оцінки мінерально-ресурсного потенціалу країни, удосконалення нормативно-правової бази з питань інноваційного та інвестиційного забезпечення при здійсненні державного управління у цій сфері визнати недостатньою.

2. Визнати, що негативний вплив на навколишнє природне середовище, порушення природної екологічної рівноваги є наслідком:

1) відсутності затвердженої державної концепції розвитку геологічної галузі з визначенням довгострокової стратегії користування надрами, механізму переходу підприємств галузі на самоокупність та самофінансування, відокремлення виконавчих функцій по безпосередньому виконанню геологічних робіт від функцій замовлення цих робіт, контролю за їх виконанням та здійсненням дозвільних функцій;

2) неодноразового реформування протягом останніх чотирьох років спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері геологічного вивчення, використання та охорони надр;

3) відсутності комплексного підходу до освоєння родовищ корисних копалин, яким забезпечувалося б максимальне залучення власної сировинної бази та об'єднання мінерально-сировинного, гірничодобувного та металургійних комплексів у єдину систему на основі сучасних високих технологій;

4) відсутності механізму диференційованих платежів, які встановлюються за видами корисних копалин;

5) відсутності належної адміністративної та кримінальної відповідальності надрокористувачів за систематичні порушення вимог природоохоронного законодавства під час освоєння родовищ, застосування недосконалих технологій та техніки підприємствами видобувних галузей промисловості;

6) невизначеності умов державної експертизи та контролю за виконанням виробничих програм користувачів надр, недостатнього економічного обґрунтування розрахунків державних часток і часток інвесторів при видачі спеціальних дозволів (ліцензій) на проведення пошуку (розвідки) та промислової розробки родовищ корисних копалин;

7) виснаження сировинних баз діючих підприємств, низьких темпів введення в експлуатацію нових родовищ корисних копалин, значного скорочення обсягів геологорозвідувальних робіт;

8) недотримання вимог статті 39 Закону України "Про нафту і газ" щодо укладання власниками спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами страхових угод при промисловій розробці родовищ нафти і газу;

9) недостатньої інформованості учасників конкурсів на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами про характеристику екологічного стану ліцензійної ділянки;

10) несприятливих для підприємництва обсягів відрахувань коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

3. Основними напрямами вдосконалення державної політики у сфері надрокористування є:

1) удосконалення законодавства, системи державного управління контролю та нагляду, розробка та затвердження державної концепції розвитку геологічної галузі з визначенням довгострокової стратегії користування надрами з метою їх раціонального використання;

2) вжиття комплексу економічних, правових та організаційних заходів з метою залучення інвестицій на розвиток і відтворення мінерально-сировинного комплексу України;

3) затвердження Верховною Радою України концепції розвитку мінерально-сировинної бази, яка має включати довгострокову стратегію раціонального користування надрами, механізм переходу підприємств галузі на часткову самоокупність та самофінансування, відокремлення виконавчих функцій по безпосередньому виконанню геологічних робіт від функцій замовлення цих робіт, контролю за їх виконанням та дозвільних функцій, перегляд вимог до державного замовлення на геологорозвідувальні роботи;

4) проведення за рахунок державного бюджету випереджаючих геологічних досліджень з метою прогнозування, виявлення та оцінки запасів корисних копалин, забезпечення комплексного підходу при освоєнні родовищ на основі сучасних високоліквідних технологій;

5) запровадження економічних механізмів стимулювання діяльності із забезпечення приросту та відтворення запасів корисних копалин за рахунок коштів надрокористувачів;

6) створення державної системи заохочення та санкцій щодо надрокористувачів під час проведення геологорозвідувальних робіт і розробки родовищ корисних копалин з метою забезпечення комплексного освоєння родовищ корисних копалин за умови дотримання вимог природоохоронного законодавства;

7) створення сприятливих і рівних умов для всіх суб'єктів господарської діяльності на ринку користування надрами в отриманні дозволів та ліцензій; внесенні обов'язкових платежів за користування надрами; вільному доступі до газотранспортної мережі; прозорому та об'єктивному нарахуванні рентних платежів за видобування природних ресурсів.

4. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) розробити та подати на розгляд Верховної Ради України такі проекти законів:

про затвердження Загальнодержавної програми поліпшення екологічного стану гірничодобувних регіонів України;

про надання земельних ділянок, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, для ведення гірничих робіт;

про порядок обов'язкового страхування гірничодобувних підприємств для забезпечення у подальшому виконання робіт із відновлення довкілля гірничодобувних регіонів та закриття і ліквідації підприємств;