Питання про стан забезпечення в Україні встановлених чинним законодавством соціальних, економічних, правових і конституційних гарантій у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів розглянуто Верховною Радою України у контексті оголошення поточного року в Європі Роком людей з інвалідністю.

Заслухавши і обговоривши інформацію Кабінету Міністрів України із зазначеного питання, Верховна Рада України відмічає, що Урядом здійснюється певна робота щодо вирішення проблем інвалідів.

Позитивним у роботі Кабінету Міністрів України за останні роки є суттєве зростання рівня бюджетного забезпечення програм соціальної підтримки інвалідів.

Відповідно до визначених пріоритетів соціальної політики в державі створюється мережа центрів соціально-трудової і професійної реабілітації інвалідів, ранньої соціальної та допрофесійної реабілітації дітей-інвалідів. Підвищився рівень забезпечення інвалідів протезно-ортопедичними виробами, інвалідними візками.

У структурі виконавчої влади створено спеціальний орган, що вирішує питання державної підтримки громадських організацій інвалідів та їх підприємств у розв'язанні соціальних проблем інвалідів, у тому числі щодо працевлаштування.

Проблеми інвалідів стають предметом непересічної уваги органів державної влади - в 2002 році вперше в нашій країні було підготовлено Державну доповідь "Про становище інвалідів в Україні та основи державної політики щодо вирішення проблем громадян з особливими потребами", яка дала змогу здійснити кількісну та якісну оцінку сучасного стану справ у цій сфері, визначила перспективи та шляхи розв'язання цілої низки питань, що стосуються інвалідів.

Разом з тим Верховна Рада України відмічає, що Кабінету Міністрів України, іншим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування не вдалося повною мірою забезпечити державні соціальні, економічні, правові гарантії у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів. Наявні показники рівня соціальної захищеності цієї категорії населення не відповідають вимогам сьогодення та життєвим потребам інвалідів. Зокрема, реальний розмір соціальних виплат, пенсій інвалідам значно менший, ніж встановлений прожитковий мінімум. Не додержуються вимоги чинного законодавства щодо надання інвалідам за рахунок держави належної медичної допомоги та пільгового забезпечення їх необхідними ліками. Потребує суттєвого вдосконалення та покращення робота медико-соціальних експертних комісій по встановленню інвалідності.

Немає суттєвих практичних зрушень у вирішенні проблем бар'єрності суспільного середовища, забезпечення безпосереднього доступу інвалідів до об'єктів соціальної інфраструктури. Не забезпечуються умови для здобуття інвалідами освіти, насамперед дітьми-інвалідами, а також професійного навчання. Існують значні проблеми щодо зайнятості інвалідів, забезпечення їх конституційного права на працю.

Усе це свідчить про те, що значна кількість проблем життєдіяльності людей з особливими потребами залишається невирішеною.

Надзвичайну тривогу викликає значне недовиконання в минулому році встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" показників фінансування програм соціально-побутового та матеріального забезпечення інвалідів, поява внаслідок цього заборгованості з виплат державних соціальних допомог, грошових компенсацій.

І хоча новий коаліційний Уряд докладає зусиль для покращення ситуації, зокрема, в січні 2003 року видатки Фонду соціального захисту інвалідів профінансовано з Державного бюджету України в повному, передбаченому на цей період, обсязі, становище із соціальним захистом осіб з обмеженими можливостями залишається напруженим.

Враховуючи викладене, Верховна Рада України

1. Визнати становище із забезпеченням соціальних, економічних, правових та конституційних гарантій у сфері соціального захисту інвалідів вкрай складним, однак, зважаючи на термін виконання повноважень та перші позитивні кроки нового складу Уряду, діяльність Кабінету Міністрів України із зазначеного питання вважати недостатньою.

2. Вважати неприпустимими і такими, що суперечать Конституції України, будь-які спроби суб'єктів права законодавчої ініціативи звузити обсяг чи зміст існуючих законодавчих норм, які стосуються інвалідів, обмежити чи скасувати соціальні правові гарантії, встановлені для осіб з обмеженими можливостями, зокрема щодо їх працевлаштування, державної підтримки, соціального захисту.

3. Кабінету Міністрів України:

вжити термінових заходів щодо погашення протягом першого півріччя поточного року заборгованості із соціальних виплат інвалідам за 2002 рік, з оплати протезно-ортопедичних виробів і засобів реабілітації;

забезпечити в повному обсязі, передбаченому Законом України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", фінансування в першочерговому порядку видатків та бюджетних програм, які стосуються інвалідів, посилити персональну відповідальність керівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади за порушення встановлених термінів та обсягів фінансового забезпечення цих програм і використання виділених коштів не за прямим бюджетним призначенням;

передбачити при підготовці проекту Закону України про Державний бюджет України на 2004 рік суттєве збільшення фактичних розмірів державної соціальної допомоги інвалідам та грошових компенсацій до рівня, встановленого чинним законодавством, а також відповідне збільшення видатків і фінансування по бюджетних соціальних програмах, які стосуються інвалідів;

внести, з урахуванням можливостей Державного бюджету України, пропозиції щодо поетапного розширення переліку гарантованих державою соціальних пільг, які надаються інвалідам, у тому числі щодо пільгової оплати комунальних та побутових послуг, звільнення від сплати податку на додану вартість при придбанні путівки на санаторно-курортне лікування тощо;

вжити заходів щодо поетапного підвищення інвалідам, починаючи з 2003 року, соціальних та трудових пенсій до рівня прожиткового мінімуму;

переглянути встановлений рівень та методику розрахунку прожиткового мінімуму для осіб з обмеженими можливостями;

розробити концептуальні засади системи реабілітації інвалідів в Україні, передбачивши, зокрема, наукове обгрунтування, фінансування та організаційне супроводження реабілітаційного процесу, створення відповідної нормативно-правової бази, розвиток та належне фінансове забезпечення мережі центрів медичної, соціальної, трудової, професійної та фізкультурно-спортивної реабілітації, в тому числі реабілітаційних центрів для дітей-інвалідів;

забезпечити системний та комплексний підхід до формування державної політики у сфері соціального захисту інвалідів, звернути увагу на необхідність врахування в діяльності галузевих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади проблем, пов'язаних з життєдіяльністю інвалідів, та покращити координацію їх роботи в цьому напрямі, стимулювати налагодження міждержавних зв'язків у соціальній сфері, в тому числі на рівні Парламентської Асамблеї Ради Європи;

розробити комплексну програму державної соціальної підтримки та реабілітації інвалідів з психоневрологічними захворюваннями;