1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про Рекомендації парламентських слухань "Українська культура: стан та перспективи розвитку"
Зважаючи на висновки та пропозиції учасників парламентських слухань "Українська культура: стан та перспективи розвитку", Верховна Рада України
постановляє:
1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань "Українська культура: стан та перспективи розвитку" (далі - Рекомендації парламентських слухань), що додаються.
2. Кабінету Міністрів України під час доопрацювання Державного бюджету України на 2003 рік та наступні роки, прийняття нормативно-правових актів, розробки державних програм щодо розвитку та реформування галузі культури враховувати рекомендації, зауваження і пропозиції, висловлені учасниками парламентських слухань.
3. Комітетам Верховної Ради України з питань культури і духовності, з питань бюджету, з питань фінансів і банківської діяльності у другому півріччі 2004 року поінформувати Верховну Раду України про стан виконання Рекомендацій парламентських слухань.
4. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності.
Голова Верховної Ради України В.ЛИТВИН
м. Київ, 26 грудня 2002 року
N 405-IV
СХВАЛЕНО
Постановою Верховної Ради України
від 26 грудня 2002 року
N 405-IV
РЕКОМЕНДАЦІЇ
парламентських слухань "Українська культура: стан та перспективи розвитку"
Учасники парламентських слухань "Українська культура: стан та перспективи розвитку", які відбулися 11 грудня 2002 року, обговоривши питання реалізації державної політики в галузі культури, відзначають, що стан розвитку культури в Україні та її державна підтримка є незадовільними. Це не відповідає прагненням і можливостям незалежної держави, яка декларує свої наміри щодо створення суспільства загального добробуту.
Українське законодавство перебуває в стадії реформування і вдосконалення. Порівняно із законодавством інших країн законодавство України в галузі культури є досить широким і специфікованим по різних сферах. Загалом Верховною Радою України ухвалено понад 300 нормативно-правових актів, що стосуються питань культури. Такий широкий масив законодавчих актів з об'єктивних причин має непослідовний і, в багатьох випадках, неузгоджений та суперечливий характер. Зокрема, у законодавчих актах положення щодо ринкових відносин співіснують поряд з елементами державного монополізму в галузі культури.
Основними причинами, що зумовили існуючий стан у сфері культури, на думку учасників парламентських слухань, є:
невиконання або ігнорування органами державної влади ухвалених законодавчих актів у сфері культури, які стосуються фінансування культури чи соціального захисту працівників культури;
систематичне порушення органами державної влади конституційних прав громадян і невідповідність українського законодавства міжнародно-правовим зобов'язанням у частині гарантованого доступу до культурних цінностей, що проявляється у скороченні мережі закладів культури і зниженні якості культурних послуг;
недостатнє врахування інтересів культури в законах, що регулюють суспільно-економічні сфери життя, зокрема в податкових і фінансово-бюджетних;
недосконалість галузевого законодавства у сфері культури (потребує оновлення законодавство про мови в Україні, про державні соціальні стандарти у сфері культурних послуг, про неприбуткові організації в галузі культури тощо); деякі сфери діяльності у галузі культури досі перебувають поза межами законодавчого регулювання (не прийнято закони про гастрольно-концертну діяльність, про механізми громадського контролю над прийняттям рішень у сфері культури, про соціальний захист митців тощо);
недостатня інформаційна та правова обізнаність з діючим законодавством, зокрема щодо неприбуткових організацій у галузі культури (Закон України "Про внесення змін до Основ законодавства України про культуру" від 4 жовтня 2001 року);
недотримання норм законодавства України про культуру та невідповідність деяких його положень європейським нормам у цій галузі;
порушення норм статті 10 Конституції України щодо функціонування державної мови в Україні;
найнижча заробітна плата працівників галузі культури порівняно із середньою у народному господарстві.

................
Перейти до повного тексту