Верховна Рада України

1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань "Забезпечення прав дітей в Україні. Охорона материнства та дитинства" (додаються).

2. Кабінету Міністрів України до 1 лютого 2006 року поінформувати Верховну Раду України про стан реалізації Рекомендацій парламентських слухань "Забезпечення прав дітей в Україні. Охорона материнства та дитинства".

3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства.

Учасники парламентських слухань "Забезпечення прав дітей в Україні. Охорона материнства та дитинства", що відбулися 7 червня 2005 року, відзначають, що, незважаючи на певні зусилля органів державної влади, органів місцевого самоврядування, неурядових організацій і суспільства в цілому, ситуація із забезпеченням належних прав дітей в Україні не є відповідно вирішеною, а проблеми охорони материнства та дитинства у державі залишаються нагальними.

Ратифікувавши Конвенцію ООН про права дитини, Україна взяла на себе зобов'язання вжити необхідних законодавчих, адміністративних та просвітницьких заходів щодо забезпечення прав та інтересів дітей.

Однією з найгостріших проблем є проблема багатодітних та неповних сімей. За результатами проведеної паспортизації багатодітних сімей, чверть з них, а це близько 100 тисяч дітей, потребує додаткової соціальної допомоги. Досить часто єдиним джерелом фінансування для багатьох таких сімей є державна допомога.

Відомо, що близько 80 відсотків дітей народжується в молодих сім'ях, які недостатньо конкурентні на ринку праці, а відтак не мають чітких перспектив покращення матеріальних та житлових умов. Типовими проблемами таких сімей є низький рівень доходів при досить високому рівні безробіття. Доволі гострою є проблема забезпечення житлом.

Особливої уваги з боку держави, суспільства потребують сім'ї, в яких виховуються діти-інваліди. На початок року в Україні нараховувалося 141,0 тис. дітей-інвалідів. Понад 80 відсотків таких дітей проживає та виховується у сім'ях і 20 відсотків - в інтернатних закладах. Такий розподіл передбачає необхідність надання родинам, які виховують дітей з функціональними обмеженнями, відповідної допомоги.

Протягом останніх років в Україні спостерігається тенденція до зменшення дитячого населення, особливо у віковій групі до 17 років. Незважаючи на те, що за останні два роки народжуваність дітей дещо зросла, демографічна ситуація в країні залишається кризовою.

Учасники парламентських слухань також відзначають, що за останні роки значно зросла захворюваність дітей на туберкульоз. Невпинно зростає зловживання алкоголем та наркотиками, набуває поширення ризикова поведінка. До того ж, наслідки Чорнобильської катастрофи продовжують серйозно впливати на здоров'я дітей. А медична допомога найбільш економічно вразливим верствам населення малодоступна через неофіційні вимоги медичними працівниками оплати своїх послуг.

Однією з першочергових у державі є проблема ВІЛ/СНІДу. За оцінками ВООЗ, 360 тисяч осіб в Україні ВІЛ-інфіковані, в той час як за офіційною статистикою зареєстровано лише близько 75 тисяч осіб. Близько 80 відсотків інфікованих - молодь, найбільше поширення ВІЛ серед ін'єкційних наркоманів.

Учасники парламентських слухань звернули увагу й на те, що в Україні має місце тривожна тенденція до ліквідації дитячих дошкільних закладів, а також практика тимчасового призупинення їх діяльності на невизначений період. Так, за минулий рік мережа таких закладів скоротилася на 281 заклад: у містах - на 169, а в селах - на 112.

Спостерігаються також загострення проблеми бездоглядності дітей та зростання рівня правопорушень серед неповнолітніх. При цьому існує безпосередній зв'язок між негативними стосунками у сім'ї, прорахунками сімейного виховання та протиправною поведінкою підлітків. Причини, через які діти залишаються без батьківського піклування, досить різні, але наслідок один - дитина позбавляється конституційного права на сімейне оточення та виховання, права на дитинство.

На початок 2005 року виявлено та взято на облік понад 52 тисячі сімей, де не забезпечується належний догляд за дітьми (близько 104 тисяч дітей).

Учасники парламентських слухань р е к о м е н д у ю т ь:

1. Президенту України:

1.1. Проголосити Україну з 2006 року країною, дружньою до дітей.

1.2. Розробити заходи для виконання прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН Резолюції 53/25 "Міжнародне десятиріччя культури, миру та ненасилля в інтересах дітей планети" (2001-2010 роки).

1.3. Продовжити дію Національної програми "Діти України" на період до кінця 2006 року, виконання її сталих положень та тих, що не були виконані до цього часу.

2. Верховній Раді України:

2.1. Прискорити:

прийняття закону України про внесення доповнень до Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" (щодо посилення прав дитини), яким передбачається створення Департаменту з прав дитини при інституті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і, відповідно, введення посади омбудсмена з прав дитини, яку буде обіймати керівник цього Департаменту;

прийняття закону України про дитяче харчування.

2.2. При формуванні Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік передбачити кошти у Державному бюджеті України на фінансування Національної програми "Діти України" на період до кінця 2006 року та нової Національної програми дій "Українська дитина в українській родині" на період до 2010 року, а також кожен рік передбачати кошти на фінансування закладів для відпочинку та оздоровлення дітей і на оплату перебування дітей у них.

2.3. Доручити Спеціальній контрольній комісії Верховної Ради України з питань приватизації вивчити питання щодо заборони приватизації спеціальних дитячих установ та внести на розгляд Верховної Ради України відповідні пропозиції.

3. Кабінету Міністрів України:

3.1. Визначити проблеми забезпечення прав дітей та охорони дитинства як пріоритетні у стратегічних планах дій Кабінету Міністрів України.

3.2. Розробити:

до кінця 2005 року Національну програму дій "Українська дитина в українській родині" на період до 2010 року щодо забезпечення прав дітей та охорони дитинства в Україні, передбачивши в ній крім державного альтернативні механізми фінансування;

загальнодержавну програму з ліквідації дитячої безпритульності та бездоглядності терміном на 10 років, передбачивши відповідне фінансування цієї програми;

положення про органи опіки і піклування;

систему комплексних заходів щодо удосконалення системи освіти, охорони здоров'я, соціального захисту та обслуговування дітей, які проживають у сільській та гірській місцевості, у першу чергу дітей-інвалідів;

типові положення та мінімальні нормативи функціонування Соціального центру матері і дитини, Центру соціально-психологічної реабілітації для дітей та молоді з функціональними обмеженнями, Центру денного перебування сімей з дітьми, яких торкнулась проблема ВІЛ/СНІДу;

план заходів подальшого розвитку Української дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит" за рахунок коштів Державного бюджету України;

загальнодержавну програму з відновлення та розвитку національної індустрії дитячого харчування, у першу чергу виробництва продуктів харчування для дітей до 3-х років;

систему заходів підтримки вітчизняного виробника у сфері дитячого харчування, а також створити жорстку систему контролю за якістю та безпекою продуктів дитячого харчування.

3.3. Подати до Верховної Ради України пропозиції щодо внесення відповідних змін до законодавства з питань:

врегулювання суспільних відносин у сфері освіти стосовно положень про систему виховання, передбачивши визначення понять "система виховання", "процес виховання", "родинне виховання", а також "школа батьків" з метою формування у громадян засад свідомого батьківства;

забезпечення усиновителям права на отримання на кожну усиновлену дитину незалежно від її віку грошової допомоги у розмірі, передбаченому при народженні дітей;

запровадження системи адресної державної соціальної допомоги студентським сім'ям, з урахуванням їх майнового стану;

врегулювання правовідносин у сфері відчуження майна дитини;

державної підтримки та захисту прав обдарованих дітей, передбачивши введення поняття "обдарована дитина";

регулювання суспільних відносин, передбачивши визначення на законодавчому рівні поняття "неблагополучна сім'я", положення про статус такої сім'ї, види соціальної та реабілітаційної допомоги таким сім'ям, а також заходи щодо боротьби з цим соціальним явищем на державному рівні;

удосконалення правовідносин у сфері зайнятості населення, передбачивши першочергове надання вакантних робочих місць молоді;

пільгового оподаткування сукупного доходу малозабезпечених, неповних та багатодітних сімей, сімей, у яких виховується дитина-інвалід, прийомних сімей, а також дитячих будинків сімейного типу;

удосконалення виховної роботи з дітьми, які перебувають у приймальниках-розподільниках та установах виконання покарань.

3.4. Під час розробки проектів законів про Державний бюджет України на 2006 рік та наступні роки передбачати:

видатки на фінансування громадських організацій для виконання заходів загальнодержавних програм стосовно сім'ї, дітей та молоді;

субвенцію місцевим бюджетам на фінансування діючої мережі реабілітаційних центрів для інвалідів і дітей-інвалідів та подальшого її розвитку;

щорічне цільове виділення коштів на дитячу медицину, насамперед для лікування хворих на гемофілію, цукровий діабет та онкологічних хворих;

виділення коштів на розвиток медичної генетики;

кошти на фінансування у 2006 році Національної програми "Діти України";

виділення коштів на фінансування будівництва нових дитячих будинків та будинків-інтернатів, а також на ремонт та реконструкцію існуючих;

кошти на оздоровлення дітей влітку.

3.5. Створити:

мережу дитячих будинків для ВІЛ-інфікованих дітей та дітей, хворих на СНІД, а також забезпечити підготовку відповідних фахівців для роботи з такими дітьми;

Координаційну раду при Кабінеті Міністрів України та передбачити участь у її роботі представників громадських організацій для координації і контролю діяльності органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян з питань забезпечення прав дітей та вирішення проблем охорони дитинства;