Верховна Рада України

1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань "Про збереження та цільове використання об'єктів соціально-культурного призначення в процесі зміни форми власності суб'єктів господарювання, що їх утримують" (далі - Рекомендації парламентських слухань), що додаються.

2. Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, органам місцевого самоврядування поінформувати Верховну Раду України в грудні 2004 року про стан виконання Рекомендацій парламентських слухань, схвалених цією Постановою.

3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Спеціальну контрольну комісію Верховної Ради України з питань приватизації.

Учасники парламентських слухань, які відбулися 8 червня 2004 року, обговоривши нагальні питання розвитку соціально-культурної сфери України у контексті триваючої приватизації державної власності та реформування відносин власності на селі, відзначають наявність багатьох невирішених проблем і допущених прорахунків, зумовлених як об'єктивними, так і суб'єктивними факторами.

На початку періоду приватизації законодавство не містило чіткого визначення права, на якому такі об'єкти передавалися покупцям об'єктів приватизації. Внаслідок цього склалася ситуація, коли соціально важливі і найбільш привабливі об'єкти були приватизовані у складі цілісних майнових комплексів підприємств і стали їх власністю. У результаті підприємства самостійно вирішують питання їх подальшого функціонування, в тому числі і продажу без збереження профілю діяльності.

Приватизаційні процеси в галузях промисловості суттєво вплинули на забезпечення соціальними послугами їхніх працівників. Так, у галузях легкої та текстильної промисловості втрачено більше 50 відсотків об'єктів соціальної сфери. Підприємства металургійної та гірничодобувної промисловості втратили 44 відсотки санаторіїв-профілакторіїв, 25 відсотків дитячих оздоровчих таборів, 33 відсотки палаців культури.

Значною проблемою залишається питання використання гуртожитків та будинків для малосімейних, які належать приватизованим підприємствам. Велика кількість цього житлового фонду під час приватизації була включена до статутних фондів даних підприємств усупереч вимогам законодавства про передачу їх до комунальної власності територіальних громад. Непоодинокі випадки перепрофілювання гуртожитків, передачі їхніх приміщень в оренду або заставу, продажу будівель гуртожитків та наступного виселення їх мешканців на порушення Конституції України (стаття 47).

Особливо складною є ситуація з об'єктами соціально-культурної сфери на селі, які практично були втрачені в результаті аграрної реформи. Станом на 1 січня 2004 року лише 3 відсотки сільських населених пунктів забезпечено дільничними лікарнями, 10 відсотків - амбулаторно-поліклінічними закладами, 55 відсотків - фельдшерсько-акушерськими пунктами, 29 відсотків - дошкільними закладами, 61 відсоток - клубами та будинками культури.

Мають місце численні факти поспішного, без належного врахування інтересів територіальних громад міст, селищ і сіл, трудових колективів підприємств, без прогнозування можливих наслідків прийняття органами місцевого самоврядування рішень про приватизацію об'єктів соціально-культурної сфери. У результаті непродуманої і неузгодженої приватизації книгарень, бібліотек, кінотеатрів, клубів, інших закладів культури, дошкільних закладів територіальні громади і держава в цілому позбулися значної частини інфраструктури, за допомогою якої формується культурно-освітній рівень і світогляд суспільства, особливо молодої його частини.

Основними причинами, які зумовили такий стан, є відсутність концепції розвитку соціально-культурної сфери держави в цілому та окремих регіонів з урахуванням їх особливостей на сучасному етапі, недостатність правового забезпечення для створення дієвого механізму збереження об'єктів цієї сфери в умовах приватизації, дефіцит коштів місцевих бюджетів на їх утримання та функціонування, а також незначні обсяги фінансової допомоги з боку держави на ці цілі.

Приймання органами місцевого самоврядування у власність об'єктів соціально-культурної сфери та їх цільове використання з метою надання послуг населенню на рівні державних соціальних стандартів можливе лише за умови державного фінансування.

З метою подолання негативних тенденцій у соціально-культурній сфері держави, спричинених процесом зміни форми власності суб'єктів господарювання, та створення умов для її подальшого розвитку учасники парламентських слухань р е к о м е н д у ю т ь:

1. Кабінету Міністрів України:

вважати пріоритетним напрямом роботи у соціально-культурній сфері розробку в найкоротший термін Державної комплексної програми збереження і подальшого розвитку об'єктів соціально-культурного призначення відповідно до вимог Постанови Верховної Ради України "Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан збереження об'єктів соціально-культурного призначення в процесі приватизації та цільового їх використання у післяприватизаційний період" від 4 березня 2004 року N 1585-IV із забезпеченням відповідного бюджетного фінансування;

вжити заходів щодо вдосконалення законодавчого забезпечення збереження та функціонування об'єктів соціально-культурного призначення в умовах приватизації з урахуванням положень вищезазначеної Державної програми, передбачивши, зокрема, чітке визначення об'єктів, які належать до цієї сфери, критеріїв і порядку збереження цільового призначення цих об'єктів, встановлення відповідальності за їх перепрофілювання;