Верховна Рада України

1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань "Про підсумки проведення в Україні у 2003 році Року людей з інвалідністю щодо забезпечення соціальних, економічних, правових і конституційних гарантій у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів" (далі - Рекомендації парламентських слухань), що додаються.

2. Кабінету Міністрів України до 1 грудня 2004 року інформувати Верховну Раду України про стан реалізації Рекомендацій парламентських слухань, схвалених цією Постановою.

3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Учасники парламентських слухань, які відбулися 10 березня 2004 року, обговоривши підсумки проведення в Україні у 2003 році Року людей з інвалідністю та проаналізувавши сучасний стан забезпечення соціальних, економічних, правових і конституційних гарантій у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів, відзначають, що в результаті заходів, здійснених у минулому році органами державної влади та органами місцевого самоврядування, в Україні вдалося досягти певного підвищення рівня соціальної захищеності осіб з обмеженими можливостями, який, однак, все ще залишається недостатнім.

Оголошення в Україні 2003 року - Роком людей з інвалідністю, проведення 11 лютого 2003 року Дня Уряду України у Верховній Раді України та обговорення на ньому проблем, які стосуються осіб з обмеженими можливостями, прийняття відповідної Постанови Верховної Ради України стали реальним імпульсом, спрямованим на конкретизацію дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо вирішення питань соціального захисту інвалідів, підвищення його рівня.

Зокрема, на виконання Указу Президента України від 2 грудня 2002 року N 1112 було утворено Організаційний комітет з підготовки та проведення в Україні у 2003 році Року людей з інвалідністю, до складу якого увійшли не тільки керівники центральних органів виконавчої влади, народні депутати України, але й представники всеукраїнських громадських організацій інвалідів. Протягом минулого року зазначений Організаційний комітет консолідував зусилля владних інституцій та громадськості щодо вирішення нагальних проблем соціальної підтримки осіб з обмеженими можливостями і був інструментом дієвого контролю за роботою центральних та місцевих органів влади у сфері соціального захисту інвалідів.

Вперше за останні роки програми та заходи щодо соціального захисту і реабілітації інвалідів, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України, в 2003 році були профінансовані у повному запланованому обсязі.

В минулому році було забезпечено розширення мережі центрів реабілітації дітей-інвалідів, яка загалом налічує 271 заклад, з них: у сфері управління Міністерства праці та соціальної політики України - 157, Міністерства охорони здоров'я України - 61 та Міністерства України у справах сім'ї, дітей та молоді - 53 заклади.

Зросла кількість центрів професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів. Започатковано створення мережі спеціалізованих міжрегіональних центрів.

Необхідна допомога і підтримка одиноким та важкохворим інвалідам надавалася територіальними центрами соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, яких в Україні налічується 749.

Впродовж минулого року дещо зросли розміри мінімальних пенсій, на 10 відсотків було підвищено розмір пенсій інвалідам з числа військовослужбовців, з 1 січня 2004 року на 11 відсотків збільшені розміри державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам.

Відбулися перші позитивні зрушення у вирішенні проблеми подолання бар'єрності середовища - у червні 2003 року Кабінетом Міністрів України була затверджена Програма забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлового та громадського призначення; розроблено та почалося виробництво спеціалізованих пасажирських залізничних вагонів купейного типу, пристосованих для перевезення інвалідів, перші зразки яких надійшли в експлуатацію; завершено створення дослідного зразка вітчизняного пасажирського тролейбуса з низьким рівнем підлоги.

Значна увага приділялася державній підтримці паралімпійського та дефлімпійського руху - видатки на фізичну культуру та спорт інвалідів у 2003 році були профінансовані у повному запланованому обсязі, а в Державному бюджеті України на 2004 рік передбачено їх суттєве збільшення.

В 2003 році була введена в дію перша черга Національного центру паралімпійської і дефлімпійської підготовки та реабілітації інвалідів, який створено у місті Євпаторії відповідно до Указу Президента України від 8 листопада 2001 року N 1059.

Проблеми соціального захисту та реабілітації інвалідів, пошук шляхів їх вирішення стали предметом широкого обговорення на всеукраїнських науково-практичних конференціях, які проводилися громадськими організаціями інвалідів, зокрема Національною асамблеєю інвалідів України, за підтримки та участі відповідних органів виконавчої влади.

На державному рівні здійснювались окремі заходи для виявлення творчих здібностей інвалідів - вперше була проведена Всеукраїнська акція "Зорі надії", організовано конкурс творчості "Струни душі", відбувся Всеукраїнський фестиваль творчості осіб з обмеженими можливостями.

В той же час необхідно відзначити, що деякі ключові проблеми соціального захисту інвалідів залишаються невирішеними. Зокрема, не повною мірою виконуються вимоги чинних законодавчих актів, указів Президента України, не виконуються також і окремі положення Постанови Верховної Ради України від 20 лютого 2003 року N 560-IV, прийнятої за підсумками проведеного Дня Уряду України, що стосуються осіб з обмеженими можливостями. Як наслідок - стан забезпечення в Україні встановлених соціальних, економічних, правових і конституційних гарантій у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів потребує суттєвого поліпшення.

Зокрема, при розробці та прийнятті Державного бюджету України на 2004 рік не було передбачено реального збільшення видатків на фінансування із загального фонду Державного бюджету України програм та заходів щодо соціального захисту і реабілітації інвалідів, залишився вкрай низьким розмір державної соціальної допомоги інвалідам. Надто повільно впроваджується зазначена допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам. Нині контингент її одержувачів становить лише 8 відсотків від загальної чисельності інвалідів цієї категорії.

Вже котрий рік поспіль у Державному бюджеті України не було передбачено збільшення обсягів державної фінансової підтримки громадських організацій інвалідів, що не відповідає реальному зростанню їх соціальної та громадянської значимості.

Незважаючи на покращення співпраці Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та громадських організацій інвалідів щодо спільного вирішення соціальних проблем, доводиться констатувати, що в минулому році на законотворчому рівні питанням соціального захисту інвалідів було приділено також недостатньо уваги.

Соціально значимі законопроекти планувалися до розгляду народними депутатами України здебільшого за залишковим принципом - наприкінці сесійного дня, тобто без реальних шансів бути вчасно розглянутими; почастішали випадки розгляду проектів законів, які безпосередньо стосуються інвалідів, без участі Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Більше того - на розгляд Верховної Ради України подавалися проекти законів, результатом прийняття яких могло б стати певне звуження існуючих прав осіб з обмеженими можливостями, зокрема у деяких законопроектах пропонувалися нормативні положення, які мали на меті зменшити існуючий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, ліквідувати податкові преференції, надані державою громадським організаціям інвалідів, їх підприємствам, установам та організаціям. При цьому, саме ці проблемні і фактично антисоціальні законопроекти не надсилалися в Комітет Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. Деякими народними депутатами України під гаслом соціальних новацій пропонувалося навіть цілковите зруйнування Фонду соціального захисту інвалідів як існуючої державної системи акумуляції фінансових ресурсів для цільового вирішення питань соціально-трудової реабілітації осіб з обмеженими можливостями.

На законодавчому рівні так і не була вирішена проблема легітимізації фінансування утримання центрів реабілітації інвалідів за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України та місцевих бюджетів, ряд законопроектів, запропонованих народними депутатами України, Кабінетом Міністрів України з метою вирішення зазначеної проблеми, не розглядався Комітетом Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Не відбулося зрушень у вирішенні проблем удосконалення порядку та підвищення ефективності використання коштів Фонду соціального захисту інвалідів, призначених для вирішення проблем професійної реабілітації та створення робочих місць для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями. Як наслідок, кількість створених за кошти вищезазначеного Фонду нових робочих місць для інвалідів не відповідає плановим показникам, передбаченим Національною програмою професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями на 2001-2005 роки.

Зволікається з розробкою та прийняттям державної комплексної програми соціальної підтримки та реабілітації інвалідів з психоневрологічними захворюваннями.

Не переглянуто встановлений рівень та діюча методика розрахунку прожиткового мінімуму для осіб з обмеженими можливостями, яка фактично дискримінує інвалідів.

Потребують поліпшення умови утримання інвалідів у інтернатних закладах.

Темпи забезпечення інвалідів, відповідно до вимог законодавства, необхідними спеціальними автотранспортними засобами залишаються вкрай незадовільними. Черга на одержання автомобіля перевищує 150 тисяч осіб, а щорічно за бюджетні кошти інвалідам виділяється близько 2 тисяч автомобілів.