Петров Василь Степанович є громадянином України, уродженцем Запорізької області. Втратив у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років під час визволення міста Києва та в інших боях обидві руки, став інвалідом війни першої групи. Проявивши надзвичайну мужність і героїзм, знову повернувся в діючу армію і до кінця війни на посаді командира полку протитанкової артилерії продовжував громити ворога. Ще неодноразово був поранений. Батьківщина високо оцінила мужність, самовідданість і героїзм Петрова В.С., двічі присвоївши йому високе звання Героя Радянського Союзу.

У післявоєнний період і до цього часу він вносить значний вклад у розбудову Збройних Сил України, зміцнення обороноздатності країни.

Від початку війни і до сьогоднішнього дня генерал-лейтенант Петров В.С. перебуває на військовій службі і самовіддано служить Вітчизні. Проявив себе талановитим командиром, вченим і визнаним письменником.

Враховуючи заслуги Петрова В.С. перед Батьківщиною, Верховна Рада України

1. У зв'язку з 60-річчям перебування генерал-лейтенанта Петрова В.С. на військовій службі запропонувати Президенту України присвоїти йому чергове звання генерал-полковника.

2. Кабінету Міністрів України, враховуючи наслідки поранення і критичний стан здоров'я генерала Петрова В.С., забезпечувати подальше поліпшення його соціально-побутового, медичного, транспортного і патронажного обслуговування, створити умови для плодотворної роботи та використання його професійного і бойового досвіду у справі розбудови Збройних Сил України.

З метою виховання молоді в дусі патріотизму, любові до Батьківщини, готовності до її захисту через засоби масової інформації та учбові програми організувати ознайомлення підростаючого покоління з унікальним подвигом двічі Героя Радянського Союзу Петрова В.С.

3. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.