КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ

СВОБОДИ СЛОВА ТА ІНФОРМАЦІЇ

Л И С Т

10.01.2006 N 06-22/13-890

Голові Харківської обласної

організації "ПОРА"

Чижову О.В.

Шановний Олександре Володимировичу,

У відповідь на Ваш лист (від 23.12.2005, вхід. N 06-22/18-890) стосовно окремих форм роботи громадських правозахисних організацій повідомляємо наступне.

Практика застосування правових норм засвідчує наявність у вітчизняному законодавстві (в частині інформаційних правовідносин) деяких нечітко визначених колізійних положень. Так, практично відсутні норми, що передбачають окремий інформаційний статус правозахисних організацій.

Однак і обмежень щодо діяльності правозахисних організацій (порівняно з іншими громадськими об'єднаннями) не існує. Тому у своїй практиці правозахисні організації мають керуватися загальними положеннями Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ).

Стаття 9 цієї законодавчої новели встановлює, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію (на запит і відповідь). Це передбачає можливість вільного звернення, одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Проте реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Статті 10 та 21 встановлюють, що надання інформації - обов'язок органів державної влади, а також органів місцевого і регіонального самоврядування. Вони повинні інформувати про свою діяльність та прийняті рішення; створювати у державних органах спеціальні інформаційні служби або системи, що забезпечують у встановленому порядку доступ до інформації; до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів.