РАХУНКОВА ПАЛАТА УКРАЇНИ

П О В І Д О М Л Е Н Н Я

29.11.2005

Порушення чинного законодавства з оподаткування та Бюджетного кодексу ( 2542-14 ) при прийнятті рішень Верховною Радою і Кабінетом Міністрів щодо нового механізму погашення простроченої бюджетної заборгованості з повернення ПДВ шляхом оформлення її державними цінними паперами (стаття 12 Закону "Про Державний бюджет України на 2004 рік" ( 1344-15 ), створили нерівні умови перед законом для суб'єктів права щодо відшкодування їм інших боргових зобов'язань держави і широке поле для корупційних дій.

Такий висновок зробили члени колегії Рахункової палати, розглянувши звіт про результати перевірки використання бюджетних коштів на відшкодування простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, врегульованої шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики.

У той час, коли не вирішується питання віднесення до державного боргу таких боргових зобов'язань держави, як заборгованість з оплати праці в бюджетній сфері, соціальних виплат знецінених заощаджень громадян тощо, приймається рішення щодо повернення боргів бізнесменам. Але навіть стосовно останніх, внаслідок згаданих порушень було створено нерівні умови для платників податків: оскільки одним відшкодування заборгованості з ПДВ у 2004 році здійснювалося у грошовій формі, а іншим - цю заборгованість було реструктуризовано на п'ять років.

Аудитори встановили, що визначений Кабінетом Міністрів та Міністерством фінансів розмір витрат для погашення простроченої бюджетної заборгованості з ПДВ у сумі 1926 мільйонів гривень не базувався на будь-яких економічних розрахунках.

Пропонуючи запровадження у державному бюджеті цього механізму, Кабінет Міністрів не надав Верховній Раді інформацію щодо наявності у його розпорядженні достатніх фінансових ресурсів для відшкодування ПДВ грошовими коштами та іншими передбаченими чинним законодавством способами, а також не повідомив про необхідність значних додаткових фінансових ресурсів для обслуговування державних цінних паперів протягом п'яти років.

Як наслідок, необгрунтоване завищення розміру цієї заборгованості дало можливість Кабінету Міністрів провести зміни до Державного бюджету та залучити до цього механізму прострочену заборгованість, що утворилася вже у 2004 році. Перевіркою встановлено, що процес оформлення простроченої бюджетної заборгованості з ПДВ був недостатньо організаційно забезпеченим та здійснювався з порушеннями і відхиленнями від нормативно-правових актів Кабінету Міністрів.