КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ

ФІНАНСІВ І БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Л И С Т

04.04.2005 N 06-10/10-354

Головному

контрольно-ревізійному

управлінню України

У Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності (далі - Комітет) розглянуто лист Головного контрольно-ревізійного управління України від 14.03.2005 N 15-11/64 про надання роз'яснення щодо застосування Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" ( 2939-12 ) зі змінами, внесеними Законом України від 12.01.2005 N 2322-IV ( 2322-15 ) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)" (далі - Закон N 2322).

За наслідками розгляду повідомляємо таке.

Законом N 2322 ( 2322-15 ) внесені зміни в статті 8, 10, 11, 13 і 14 Закону України (від 26.01.93 р. N 2939-XII ( 2939-12 ) "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (далі - Закон N 2939), які повністю або частково викладені у новій редакції.

Оскільки із вищезазначеного листа Головного

контрольно-ревізійного управління (далі - ГоловКРУ) випливає, що

органами влади і, зокрема, судами та правоохоронними органами

неоднозначно розуміються вказані норми, Комітет надає роз'яснення

з питань застосування Закону N 2939 ( 2939-12 ) відповідно до

поставлених в цьому листі питань.

1. Частиною першої статті 11 Закону N 2939 ( 2939-12 ) визначено, що органи державної контрольно-ревізійної служби проводять ревізії та перевірки у підконтрольних їм установах, якими є міністерства та інші органи виконавчої влади, державні фонди, бюджетні установи, а також підприємства, установи і організації, отримують кошти з бюджету і з державних валютних фондів.

Враховуючи основні завдання та функції органів державної контрольно-ревізійної служби, які спрямовані на здійснення контролю за витрачанням саме бюджетних коштів, вважаємо, що до підконтрольних установ відповідно до Закону N 2939 ( 2939-12 ) слід відносити всі міністерства, інші органи виконавчої влади, державні фонди, бюджетні установи, а також підприємства, установи і організації, які отримують бюджетні кошти на момент проведення контрольних заходів або отримували такі кошти в періоді, який підлягає ревізії або перевірці.

2. Частиною десятої - дванадцятої статті 11 Закону N 2939 ( 2939-12 ) визначено, що тривалість планової (виїзної) ревізії або перевірки не повинна перевищувати 20 днів, позапланової - 10 днів, з можливістю їх продовження за рішенням суду відповідно на 10 і 5 днів.

На питання ГоловКРУ стосовно того, про які дні (робочих або календарних) йдеться в Законі ( 2939-12 ), Комітет повідомляє наступне.

Оскільки у вищезазначених нормах статті 11 цього Закону ( 2939-12 ) тривалість ревізій або перевірок обчислюється у днях, а у пунктах 1 та 3 частини п'ятої цієї статті строки надання пояснень підконтрольними органами на письмовий запит органу контрольно-ревізійної служби обраховуються у робочих днях, вважаємо, що у частинах десятій - дванадцятій статті 11 Закону N 2939 тривалість таких ревізій або перевірок слід обраховувати саме в календарних днях.

3. Відповідно до частин третьої - четвертої статті 2 Закони N 2939 ( 2939-12 ) ревізія - це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань, а перевірка - це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів.

Відповідно ж до частини другої статті 11 цього Закону

( 2939-12 ) планова виїзна ревізія або перевірка проводиться за

сукупними показниками фінансово-господарської діяльності

підконтрольних установ за письмовому рішенням керівника

відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не

частіше одного разу на календарний рік.

На питання ГоловКРУ стосовно права органів державної контрольно-ревізійної служби проводити планові виїзні перевірки окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ Комітет повідомляє наступне.

Пунктом 2 Розділу II "Прикінцеві положення" Закону N 2322 ( 2322-15 ) передбачено, що до приведення законів та інших нормативно-правових актів у відповідність із цим законом вони застосовуються в частині, що не суперечить останньому.

Таким чином, органи державної контрольно-ревізійної служби не вправі проводити планові виїзні перевірки окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ.

Перевірки окремих ділянок фінансово-господарської діяльності можуть проводитися органами державної контрольно-ревізійної служби під час позапланових ревізій або перевірок.

4. Частиною восьмою статті 11 Закону N 2939 ( 2939-12 ) визначено, що орган державної контрольно-ревізійної служби, прокурор або слідчий, що ініціює проведення позапланової виїзної ревізії або перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої ревізії або перевірки та дати її початку і закінчення, документи, які відповідно до частин п'ятої і сьомої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої ревізії або перевірки, а також на вимогу суду - інші відомості.

Враховуючи вимоги статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ), за якими органи державної влади мають діяти лише відповідно до Конституції і законів України, вважаємо, що передбачений частиною восьмою статті 11 Закону N 2939 ( 2939-12 ) перелік органів та посадовців, які можуть звернутися до суду з ініціативою проведення позапланової (виїзної) ревізії або перевірки, а також перелік підстав для такої ревізії або перевірки, визначених статтею 11 цього Закону, є вичерпними.