- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Програма
( Програму скасовано на підставі Постанови ВР
N 2215-IV
( 2215-15 ) від 01.12.2004 )
ПРОГРАМА
діяльності Кабінету Міністрів України
"Послідовність. Ефективність. Відповідальність"
Зміст
Вступ
1. Головні цілі урядової політики
2. Соціально-гуманітарний розвиток, захист прав і свобод громадян
2.1. Підвищення якості життя населення
2.2. Створення умов для всебічного гармонійного розвитку людини
2.3. Захист прав і свобод людини, зміцнення законності та
правопорядку
2.4. Прозорість дій Уряду та інформаційна політика
3. Поглиблення ринкових перетворень та удосконалення державного
управління трансформаційними процесами
3.1. Посилення результативності ринкових перетворень
3.2. Утвердження інституту приватної власності, розвиток
підприємництва та конкуренції
3.3. Розвиток фінансового сектору
3.4. Реформування податкової системи
3.5. Підвищення ефективності державних фінансів
3.6. Міжнародне співробітництво
3.7. Удосконалення системи державного управління
3.8. Підвищення координуючої ролі держави у реалізації
регіональної політики
4. Структурні зрушення та підвищення конкурентоспроможності
економіки
4.1. Удосконалення структури економіки на основі інноваційної
моделі розвитку
4.2. Утвердження конкурентоспроможного аграрного сектору
економіки
4.3. Розвиток паливно-енергетичного комплексу
4.4. Ефективне використання промислового потенціалу
4.5. Розвиток високотехнологічних перспективних галузей
4.6. Поліпшення транспортного обслуговування, розвиток
транспортної системи та дорожнього господарства
4.7. Розвиток будівельного комплексу
4.8. Реформування житлово-комунального господарства
5. Безпечна життєдіяльність населення, охорона довкілля,
мінімізація наслідків Чорнобильської катастрофи
5.1. Підвищення рівня техногенної, екологічної, ядерної безпеки
5.2. Охорона довкілля, раціональне використання та відтворення
природних ресурсів
5.3. Охорона праці та промислова безпека
6. Зміцнення обороноздатності держави
Очікувані результати виконання Програми
ВСТУП
Програма діяльності Кабінету Міністрів України
"Послідовність. Ефективність. Відповідальність" розроблена
відповідно до Конституції України
( 254к/96-ВР ), на розвиток
Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Відкритість,
дієвість, результативність"
( n0001120-03 ) з урахуванням
результатів структурних і інституціональних реформ, показників
соціально-економічного розвитку в 2003 році та з метою реалізації
Політичної угоди між коаліцією депутатських фракцій і депутатських
груп у Верховній Раді України четвертого скликання і коаліційним
Кабінетом Міністрів України про створення парламентсько-урядової
коаліції.
Цією Програмою Уряд підтверджує послідовність своїх кроків і
планів, засвідчує готовність нести публічну відповідальність за
ефективність її виконання.
На виконання положень Послання Президента України до
Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади
стратегії економічного і соціального розвитку України
на 2002-2011 роки"
( n0001100-02 ) в Програмі конкретизовано
головні цілі та завдання щодо формування соціально ефективної,
політично відповідальної влади та інститутів громадянського
суспільства; задіяння інноваційно-інвестиційних інструментів
оновлення виробничого потенціалу та на цій основі інтенсифікації
інтеграційних процесів у світовий простір як країни з
конкурентоспроможною економікою; посилення соціальної
спрямованості результатів економічного зростання; пріоритетного
розвитку культурно-духовної сфери.
Кабінет Міністрів України провадитиме свою діяльність на
основі принципу політичного плюралізму і поваги до права всіх
політичних сил на власну позицію, прагнучи до відкритого діалогу,
конструктивної співпраці, солідарної відповідальності,
забезпечення участі широких кіл громадськості у формуванні та
реалізації державної політики, оптимізації структури органів
виконавчої влади та підвищення рівня довіри до владних інституцій.
Сьогодні перед Урядом стоїть завдання бути на крок вперед у
прийнятті рішень, передбачаючи як внутрішні політичні і
соціально-економічні зміни, так і глобальні фактори розвитку
світової економіки. Тільки таким чином можна забезпечити
безумовний пріоритет прав і свобод людини, високу та гарантовану
якість життя, умови вільного розвитку особистості.
1. ГОЛОВНІ ЦІЛІ УРЯДОВОЇ ПОЛІТИКИ
У 2003 році сформувалася принципово нова соціально-економічна
ситуація, що характеризується насамперед прискореним економічним
зростанням та синхронізацією його темпів в галузях економіки,
зміцненням міжгалузевих зв'язків, збільшенням питомої ваги видів
господарської діяльності, спрямованих на задоволення потреб
внутрішнього ринку. Найбільше зріс випуск продукції у
машинобудуванні (на 35,8 відсотка), що свідчить про структурні
зрушення на користь високотехнологічних видів діяльності, а також
у тих галузях економіки, де попереднього року спостерігалася
невисока виробнича активність: в будівництві - на 23,1 відсотка,
торгівлі - на 19,6, транспорті та зв'язку - на 12,3 відсотка.
Незважаючи на складні погодні умови та зменшення валової
доданої вартості у сільському господарстві, досягнуто приросту
валового внутрішнього продукту (9,3 відсотка), який істотно
перевищив середню величину цього показника за 2000-2002 роки
(6,8 відсотка) та програмне завдання (6 відсотків).
Структурні зміни в економіці дали змогу органічно поєднати
політику прискореного зростання з активною соціальною політикою.
На рівні з динамікою ВВП збільшувалися особисті доходи громадян.
Реальний сукупний дохід, одержаний домашніми господарствами,
збільшився на 8,1 відсотка. Найвищими темпами - на 12,8 відсотка -
збільшувалися реальні доходи домашніх господарств від заробітної
плати, майже на 13,2 відсотка - доходи від соціальних трансфертів
у натуральній формі. Середньомісячна номінальна заробітна плата
у 2003 році досягла 462 гривні, що на 22,8 відсотка більше, ніж
у 2002 році, а у січні 2004 р. становила 500 гривень.
Заощадження громадян набули вагомого значення як інвестиційна
складова економічного зростання і, збільшившись за минулий рік у
1,7 раза, досягли 32,3 млрд. гривень. Обсяги кредитних вкладень
банків в економіку становили 67,8 млрд. гривень, збільшившись
в 1,6 раза, у тому числі довгострокові кредити - у 2,6 раза, а їх
частка зросла з 28 до 45 відсотків.
Протягом року провідними світовими рейтинговими агентствами
(зокрема "Moody's" та "Standard and Poor's") було підвищено
кредитний рейтинг України.
Відчутно розширився внутрішній споживчий ринок. Оборот
роздрібної торгівлі збільшився на 20 відсотків. Насичення
внутрішнього ринку відбувалося значною мірою за рахунок
вітчизняних товарів, які становлять три чверті товарообороту.
Випуск товарів широкого вжитку зріс на 20,4, зокрема
непродовольчих - на 23,1 відсотка.
Активізувалися інвестиційні процеси та поліпшився розподіл
інвестиційних ресурсів. Інвестиції в основний капітал збільшилися
на 27,7 відсотка і у 3 рази перевищили темпи приросту валового
внутрішнього продукту. Приріст прямих іноземних інвестицій
становив 1,2 млрд. доларів США, що на 29,4 відсотка більше, ніж
у 2002 році.
Виконано зобов'язання перед FATF щодо активізації боротьби з
відмиванням брудних грошей. З України знято санкції та виключено
із списку країн, що не співпрацюють у цій сфері.
Сформовані макроекономічні пропорції, поглиблення у 2003 році
структурних та інституційних реформ (передусім податкової та
пенсійної) дають можливість Кабінетові Міністрів визначити
досягнення більш масштабних цілей - значне підвищення рівня
державних соціальних стандартів та зниження рівня бідності, для
чого буде здійснено:
закріплення високих темпів економічного зростання на основі
його інноваційно-інвестиційної складової;
забезпечення доступу до результатів економічного зростання
для якомога більшого числа громадян, справедливої оплати праці та
повноцінного відновлення робочої сили;
задіяння стимулів до збільшення індивідуальних доходів
громадян шляхом підвищення продуктивності праці.
2. СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИЙ РОЗВИТОК,
ЗАХИСТ ПРАВ І СВОБОД ГРОМАДЯН
2.1. Підвищення якості життя населення
==> Уряд зосередить увагу на підвищенні якості життя населення,
забезпеченні динамічного і гармонійного розвитку людини, її
духовних, життєвих та інтелектуальних якостей, соціальній
справедливості та зниженні рівня бідності.
З метою динамічного підвищення життєвого рівня населення
здійснюватимуться такі заходи:
забезпечення реалізації конституційних прав і свобод громадян
шляхом поетапного наближення державних соціальних гарантій до
прожиткового мінімуму, зокрема щодо запровадження мінімальної
заробітної плати у розмірі 237 гривень з вересня 2004 р. та
поступового досягнення у 2007 році 100 відсотків прожиткового
мінімуму;
подальше реформування системи оплати праці, підвищення її
питомої ваги в структурі грошових доходів населення, збільшення
частки фонду оплати праці в собівартості продукції, валовому
внутрішньому продукті;
запровадження системи погодинної мінімальної заробітної
плати;
посилення захисту купівельної спроможності населення від
впливу інфляції та несвоєчасного отримання доходів;
ратифікація Конвенції МОП N 173 "Про захист прав працівників
у разі неплатоспроможності товаровиробника" та законодавче
врегулювання першочерговості виплати заробітної плати;
ліквідація заборгованості з виплати заробітної плати на
діючих підприємствах до кінця 2004 року;
удосконалення нормативно-правової бази з питань відшкодування
знецінених грошових заощаджень громадян;
подальше поетапне підвищення посадових окладів (тарифних
ставок) працівникам бюджетної сфери (до 25 відсотків);
перехід до оплати праці працівників бюджетної сфери (освіти,
охорони здоров'я, культури, науки тощо) на основі Єдиної тарифної
сітки
( 1298-2002-п ) за підсумками виконання державного бюджету
за перше півріччя 2004 року;
удосконалення оплати праці працівників органів державної
влади, забезпечення стимулюючої ролі посадових окладів та рівних
підходів в оплаті праці державних службовців у різних органах
державного управління;
поглиблення на засадах соціального партнерства співпраці з
об'єднаннями роботодавців та профспілок у соціальній сфері,
підвищення їх ролі у колективно-договірному регулюванні праці,
детінізації заробітної плати та своєчасної її виплати, поліпшенні
умов праці, забезпеченні продуктивної зайнятості та соціального
страхування.
Здійснення цих заходів забезпечить зростання доходів
населення, відновлення стимулюючої та відтворювальної функції
заробітної плати.
==> Сприяння повній, продуктивній та вільно обраній зайнятості
населення, посилення механізмів регулювання ринку праці
залишаються важливими складовими елементами державної політики
зайнятості.
З цією метою Урядом вирішуватимуться питання щодо:
посилення соціального захисту безробітних та підвищення рівня
охоплення заходами активної політики зайнятості незайнятого
населення;
підвищення якості робочої сили з урахуванням потреб ринку
праці;
розширення мережі навчально-ділових центрів державної служби
зайнятості з метою підтримання розвитку підприємництва;
створення не менш як 600 тис. робочих місць для розширення
сфери застосування праці, стимулювання розвитку підприємницької
діяльності, сприяння становленню середнього класу;
забезпечення працевлаштування у 2004 році на вільні та
новостворені робочі місця не менш як 880 тис., залучення до
оплачуваних громадських робіт не менш як 370 тис. осіб;
надання безвідсоткової позики безробітним громадянам,
зареєстрованим у державній службі зайнятості, для ведення
особистого селянського господарства та для підприємницької
діяльності;
посилення мотивації до легальної трудової зайнятості;
посилення соціального захисту громадян, які працюють за
межами України.
==> Одним із факторів стабілізації рівня життя є формування
сучасної системи соціального страхування. Уряд планує забезпечити
подальший розвиток засад соціального страхування шляхом:
поетапного наближення фіксованих розмірів виплат за
соціальним страхуванням до рівня прожиткового мінімуму;
створення правових, організаційних та технічних умов для
ведення Державного реєстру платників страхових внесків та обліку
відомостей про застрахованих осіб, суми збору єдиного соціального
внеску в умовах збереження самоврядності фондів соціального
страхування;
поступове забезпечення паритетної участі працівників та
роботодавців у сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове
державне соціальне страхування;
збільшення видатків фондів на фінансування превентивних
заходів з метою запобігання страховим випадкам;
розвитку системи управління фондами на засадах соціального
партнерства.
==> Реформування системи пенсійного забезпечення. З метою
подальшого проведення пенсійної реформи Уряд вживатиме заходи для:
посилення ролі трудового стажу при підвищенні розмірів
пенсій;
збільшення фінансового ресурсу пенсійної системи шляхом
скорочення кількості пільг щодо сплати внесків до Пенсійного
фонду, забезпечення в повному обсязі розмежування джерел
фінансування пенсій, призначених за різними пенсійними програмами;
впровадження страхових принципів фінансування виплати пенсій
з урахуванням умов праці;
запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового
державного пенсійного страхування;
підвищення ефективності державного регулювання, нагляду і
контролю в системі пенсійного забезпечення, зокрема недержавного;
поетапної ліквідації диспропорції в розмірах пенсій
військовослужбовців;
удосконалення на засадах соціальної справедливості пенсійного
законодавства.
Виконання цих заходів дасть змогу забезпечити зниження рівня
бідності, зокрема пенсіонерів, збільшення розміру пенсії залежно
від трудового внеску, акумулювання інвестиційних ресурсів, які
спрямовуватимуться в національну економіку.
==> Для забезпечення соціального захисту вразливих верств
населення здійснюватимуться заходи щодо:
забезпечення реалізації права соціально незахищених категорій
громадян на отримання пільг, створення автоматизованої системи
контролю за використанням бюджетних призначень на надання пільг;
формування протягом 2004 року Єдиного державного
автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги за
соціальною ознакою;
повного погашення заборгованості минулих років з виплати
компенсацій, пільг громадянам, постраждалим внаслідок
Чорнобильської катастрофи, та недопущення виникнення такої
заборгованості;
зосередження усіх бюджетних програм соціального захисту
громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в
одному центральному органі виконавчої влади, відповідальному за
проведення соціальної політики;
удосконалення порядку надання платних соціальних послуг та
поліпшення їх якості;
підвищення рівня зайнятості осіб з обмеженими фізичними
можливостями;
розроблення програм забезпечення безбар'єрного доступу
громадян з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів
житлово-цивільного призначення та транспортних засобів, розвиток
виробництва автобусів для перевезення цієї категорії громадян;
розширення мережі центрів реабілітації осіб з обмеженими
фізичними можливостями за рахунок бюджетного фінансування.
Виконання цих заходів сприятиме створенню прозорої та
доступної системи надання адресної допомоги малозабезпеченим
верствам населення та підвищенню рівня соціальних гарантій,
упорядкуванню системи пільг, забезпеченню повноцінної інтеграції
осіб з обмеженими фізичними можливостями у суспільство.
2.2. Створення умов для всебічного гармонійного
розвитку людини
==> У сфері охорони здоров'я Уряд спрямовуватиме свої зусилля на
здійснення заходів щодо профілактики захворюваності, підвищення
якості та доступності медичної допомоги за рахунок підвищення
рівня матеріально-технічного оснащення закладів охорони здоров'я,
забезпечення населення ліками та виробами медичного призначення,
посилення пропаганди та стимулювання здорового способу життя.
Ключове завдання Уряду у цій сфері полягає у подальшому покращенні
стану здоров'я громадян і підвищенні якості та продовженні
тривалості їх життя.
Для забезпечення розвитку системи охорони здоров'я,
поліпшення медичного обслуговування населення Уряд розв'язуватиме
завдання стосовно:
створення умов для сталого розвитку медичної науки, сприяння
розробленню науково обґрунтованих новітніх технологій діагностики,
лікування та профілактики найбільш поширених і соціально значущих
захворювань, збільшенню кількості конкурентоспроможних розробок в
галузі, оптимізації інноваційної системи з метою максимального
використання досягнень сучасної науки в практиці охорони здоров'я;
прийняття та виконання державної програми попередження
смертності та інвалідності населення внаслідок серцево-судинних та
судинно-мозкових захворювань;
наближення показника очікуваної тривалості життя до рівня
країн з високим індексом людського розвитку, зменшення рівня
смертності дітей першого року життя та материнської смертності;
зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони
здоров'я та впровадження сучасних технологій діагностики,
лікування і профілактики;
удосконалення системи надання невідкладної медичної допомоги
з метою її наближення до світових стандартів, розвитку інституту
сімейного лікаря;
запровадження адресної дотації для пільгового забезпечення
ліками громадян за соціально-медичними показниками;
забезпечення утворення регіональних центрів
високоспеціалізованої медичної допомоги з метою створення рівних
умов доступності населенню;
підвищення рівня підготовки медичних кадрів;
ефективного використання бази санаторно-курортного
оздоровлення;
впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони
здоров'я та дотримання гарантованого рівня державної безоплатної
медичної допомоги;
підтримання виробництва вітчизняних лікарських засобів та
збільшення їх питомої ваги на внутрішньому ринку, сприяння
створенню сучасних розробок лікувального та дитячого харчування;
удосконалення державної цінової політики на ринку лікарських
засобів та послуг;
сприяння прийняттю Верховною Радою Закону
України "Про загальнообов'язкове державне соціальне медичне
страхування";
створення економічних передумов та інформаційно-технічної
бази для функціонування системи державного регулювання і контролю
у сфері медичного страхування, запровадження персонального обліку
застрахованих осіб, відкриття персональних рахунків, формування
страхових кас, забезпечення ефективного використання коштів;
розвитку позитивної тенденції, що намітилася у процесі здійснення
заходів, спрямованих на стабілізацію епідемічної ситуації із
захворюванням на туберкульоз та ВІЛ-інфекцію/СНІД;
забезпечення всебічного розвитку соціальної реклами щодо
здорового способу життя.
==> Для покращення демографічної тенденції, утвердження гендерної
рівності, зміцнення інституту сім'ї, посилення відповідальності
батьків за життя і виховання дітей, викорінення безпритульності та
бездоглядності серед дітей, поліпшення становища молоді Уряд
здійснюватиме заходи щодо:
формування концептуально нової сімейної політики, розроблення
проектів законодавчих актів, зокрема Національної концепції
демографічної політики, Законів України "Про державну підтримку
подружніх пар репродуктивного віку, які не мають дітей",
"Про державну підтримку сімей на виховання дітей", прийняття
нормативно-правових актів з питань забезпечення реалізації
положень Сімейного кодексу України
( 2947-14 );
збільшення в три рази кількості кредитів, наданих на
придбання (будівництво) житла для молодих сімей, у тому числі в
сільській місцевості, поступове забезпечення кредитами на
придбання (будівництво) житла для молодих багатодітних сімей, які
цього потребують, запровадження кредитування молодих сімей на
облаштування житла предметами тривалого користування;
забезпечення підтримки сімей з дітьми шляхом надання адресної
допомоги та запровадження пільгового оподаткування сукупного
доходу сімей з дітьми залежно від кількості дітей, запровадження
інституту домашніх вихователів для підтримки матерів і батьків в
їх самореалізації;
підвищення розміру державної допомоги при народженні дитини
та по догляду за дитиною до трьох років, нормативно-правове
забезпечення запровадження депозитних рахунків на ім'я кожної
новонародженої дитини для накопичення коштів до її повноліття,
запровадження державної фінансової підтримки дітей-сиріт та дітей,
позбавлених батьківської опіки та піклування, при досягненні ними
повноліття;
збільшення випуску дитячих товарів та продуктів дитячого
харчування;
збільшення кількості оздоровлених дітей шкільного віку шляхом
розвитку мережі дитячих оздоровчих закладів, у тому числі їх
цілорічного функціонування, забезпечення оздоровлення у 2004-2005
роках відповідно 40 і 50 відсотків таких дітей;
забезпечення виконання Державної програми запобігання
бездоглядності дітей на 2003-2005 роки
( 154/2003 );
розширення мережі центрів соціальних служб для молоді та їх
спеціалізованих формувань, в тому числі у сільській місцевості,
для соціального супроводження та соціального патронату сімей,
дітей, молоді, які опинилися у складній життєвій ситуації;
розроблення проекту Державної програми забезпечення
соціальним житлом молоді з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених
батьківської опіки та піклування;
розвиток мережі дитячих будинків сімейного типу та прийомних
сімей, центрів соціально-психологічної реабілітації для
неповнолітніх, центрів ресоціалізації наркозалежної молоді,
кризових центрів для жертв різних форм насильства;
формування мережі молодіжних центрів та бірж праці,
молодіжних трудових загонів, соціально-культурних дозвільних
центрів.
==> Для повного задоволення освітніх потреб особистості та
збалансованого задоволення потреб ринку праці у фахівцях,
підготовки молоді до самостійного життя, реалізації інших завдань,
передбачених Національною доктриною розвитку освіти
( 347/2002 ),
Уряд забезпечить:
перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст,
структуру і 12-річний строк навчання;
затвердження державних стандартів спеціальної загальної
середньої освіти для дітей з особливими потребами;
створення умов для поступового переходу до профільного
навчання у старшій школі;
розроблення і затвердження цільової комплексної програми
"Навчальне обладнання" для забезпечення навчальних закладів
технічними засобами навчання та наочним приладдям, здійснення
заходів щодо налагодження їх вітчизняного виробництва;
оснащення комп'ютерними класами усіх загальноосвітніх шкіл
I-III рівня, розширення доступу навчальних закладів до мережі
Інтернет, підготовку та випуск серії комп'ютерних навчальних
програм;
поетапне впровадження в повному обсязі положень статті 57
Закону України "Про освіту"
( 1060-12 );
100-відсоткове забезпечення учнів загальноосвітніх навчальних
закладів підручниками, формування державного комплекту навчальної
літератури;
збільшення випуску навчальної літератури для
професійно-технічних та вищих навчальних закладів;
рівний доступ до якісної освіти учням, які проживають у
сільській місцевості, зокрема шляхом виконання Програми "Шкільний
автобус"
( 31-2003-п );
впровадження системи зовнішнього тестування навчальних
досягнень випускників шкіл, які виявили бажання вступити до вищих
навчальних закладів, та моніторингу якості освіти, створення
національного та регіональних центрів оцінювання знань;
розроблення проекту Державної програми розвитку вищої освіти.
Удосконалення мережі вищих навчальних закладів, системи управління
ними та формування обсягів підготовки кадрів вищої кваліфікації за
рахунок державного бюджету з урахуванням загальнодержавних та
регіональних потреб;
підвищення більше ніж у 2 рази стипендіального забезпечення
студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів,
запровадження соціальних стипендій;
залучення роботодавців до підготовки та працевлаштування
фахівців;
інтеграцію системи вищої освіти в європейський освітній
простір, створення умов для входження України в так званий
Болонський процес, суть якого полягає у формуванні в перспективі
загальноєвропейської системи вищої освіти як шляху забезпечення
можливості працевлаштування громадян на європейському континенті.
==> У сфері державної мовної політики Уряд забезпечить:
реалізацію політики розвитку і застосування мов в Україні,
утвердження державної мови в усіх сферах суспільного життя;
удосконалення системи безперервної мовної освіти згідно з
Національною доктриною розвитку освіти
( 347/2002 );
здійснення політики державного протекціонізму щодо
україномовних засобів масової інформації, сприяння збільшенню
випуску друкованої продукції українською мовою.
==> З метою посилення прикладної спрямованості наукового
забезпечення економіки, підвищення наукоємності валового
внутрішнього продукту як основи конкурентоспроможності країни Уряд
здійснюватиме заходи, спрямовані на:
визначення основних напрямів фундаментальних досліджень з
урахуванням національних інтересів та світових тенденцій розвитку
науки і технологій;
формування планів наукових досліджень за програмно-цільовим
принципом, приведення їх у відповідність з потребами економіки та
розвитку суспільства;
наближення до обсягів фінансових ресурсів, законодавчо
визначених для фундаментальних та прикладних досліджень наукових
установ і вищих навчальних закладів;
переорієнтацію фінансування науково-технічної сфери на засади
державного замовлення, забезпечення реальної економічної віддачі
від вкладених у науку ресурсів, у тому числі в рамках базового
фінансування Національної та галузевих академій наук, вищих
навчальних закладів;
модернізацію експериментально-лабораторної бази
фундаментальних досліджень;
розроблення проекту Державної програми інтеграції науки,
освіти та виробництва на 2006 і наступні роки;
створення системи прогнозно-аналітичної роботи для визначення
науково-технологічних та інноваційних пріоритетів держави;
приведення законодавства України в сфері інтелектуальної
власності у відповідність з міжнародними нормами, забезпечення
правового врегулювання відносин, пов'язаних з набуттям,
використанням та захистом прав інтелектуальної власності;
систематизацію досліджень світового фонду патентної,
кон'юнктурної та науково-технічної інформації з метою створення
патенто- і конкурентоспроможних технологій та продукції.
==> З метою забезпечення всебічного доступу до культурних
надбань, формування високих духовних запитів громадян, покращення
умов творчої діяльності, зміцнення позитивного
культурно-мистецького іміджу України в світі Уряд вирішуватиме
такі завдання:
забезпечення виконання державних програм розвитку культури на
2004-2008 роки;
сприяння прийняттю Верховною Радою Закону України
"Про культуру" та законодавчому врегулюванню питань щодо підтримки
духовної сфери, меценатства і спонсорства;
передбачення під час розроблення проектів державного бюджету
цільової підтримки статутної діяльності національних творчих
спілок, театрально-видовищних закладів, оновлення їх репертуару,
фінансування поповнення Державного музейного фонду України і
бібліотечних фондів;
ліквідація протягом 2004-2005 років неповної зайнятості
працівників культури, в тому числі у сільській місцевості;
здійснення заходів щодо підтримки творчої молоді,
удосконалення системи мистецької освіти та забезпечення
доступності навчання у закладах художньо-естетичного напряму;
реалізація пілотного проекту з укладення угод між Мінкультури
та облдержадміністраціями з метою поліпшення роботи з проведення
державної культурної політики в регіонах;
поширення експериментального досвіду Рівненської області із
створення культурно-дозвільних комплексів, зокрема у сільській
місцевості;
здійснення заходів щодо припинення виробництва і
розповсюдження продукції та інформації, які порушують моральні,
етичні та гуманістичні норми;
підтримка національно-культурних товариств України;
реалізація культурно-мистецького проекту "Україна: діалог
людей і культур" (українською та іноземними мовами);
розроблення і затвердження Державної програми збереження
нематеріальної культурної спадщини;
забезпечення реконструкції Національного художнього музею
України;
реформування кіногалузі відповідно до Закону України
"Про Загальнодержавну програму розвитку національної кіноіндустрії
на 2003-2007 роки"
( 361-15 ), технічне переоснащення Національної
кіностудії імені О.П. Довженка;
завершення реконструкції Державного центру театрального
мистецтва імені Леся Курбаса, Одеського державного академічного
театру опери і балету;
здійснення комплексу заходів щодо збереження пам'яток
історико-архітектурної спадщини, унікальних містобудівних
комплексів історичних міст, у тому числі унікальних пам'яток,
включених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
( 995_729 );
продовження реставраційних та ремонтних робіт на пам'ятках
державних історико-архітектурних та історико-культурних
заповідників "Хортиця", "Кам'янець", "Чернігів стародавній",
"Херсонес Таврійський", Ханського палацу у м. Бахчисараї, в
історичній частині мм. Львова, Одеси, у будинку Кіровоградського
обласного музично-драматичного театру, палаці графа Потоцького у
м. Тульчині;
здійснення заходів щодо спорудження у м. Києві меморіального
комплексу жертв голодомору, політичних репресій.
==> З метою забезпечення реалізації конституційного права
громадян на свободу світогляду і віросповідання, створення
сприятливих умов для розвитку та діяльності релігійних
організацій, утвердження засад світоглядної терпимості Уряд
спрямовуватиме свої дії на подальше підвищення рівня довіри у
взаємовідносинах між державою і церквою, ведення постійного
діалогу для подолання міжконфесійних суперечностей, повернення
релігійним організаціям їх колишніх культових будівель та майна.
==> Удосконалення системи фізичного виховання та відновлення
втрачених у світі позицій з багатьох видів спорту буде досягатися
шляхом:
створення розгалуженої мережі центрів фізичного здоров'я
населення "Спорт для всіх", дитячих спортивних клубів з метою
залучення широких верств населення до занять фізичною культурою і
спортом, зокрема за місцем проживання та у місцях масового
відпочинку, проведення II Спартакіади школярів України;
залучення до регулярних занять фізичною культурою і спортом у
дитячо-юнацьких спортивних школах, спеціалізованих навчальних
закладах спортивного профілю, спортивних клубах, клубах за місцем
проживання, спортивних секціях 15 відсотків учнівської молоді;
створення сприятливих умов для збереження та розвитку
матеріально-технічної бази у сфері фізичної культури і спорту,
налагодження вітчизняного виробництва спортивного устаткування та
обладнання світового рівня, будівництва сучасних споруд, які б
відповідали міжнародним стандартам;
забезпечення підготовки та участі українських спортсменів в
наступних літніх та зимових Олімпійських і Паралімпійських іграх,
всесвітніх олімпіадах, Дефлімпійських та Всесвітніх іграх з видів
спорту, що не входять до програми Олімпійських ігор;
розширення форм реабілітаційної роботи серед інвалідів
засобами фізичного виховання та спорту, розширення мережі
фізкультурно-спортивних клубів інвалідів;
підготовки проекту Закону України "Про фізичну культуру і
спорт" у новій редакції.
==> Для забезпечення комплексного розвитку туристичної та
рекреаційно-курортної сфери Уряд вживатиме заходів до:
створення конкурентоспроможного українського туристичного
продукту через оновлення існуючої матеріально-технічної бази,
стимулювання ініціатив малого та середнього бізнесу, розвиток
сільського та екологічного (зеленого) туризму;
формування стратегії розвитку українських курортів,
удосконалення законодавства щодо курортної сфери;
сприяння розвитку готельного бізнесу, будівництву інших
об'єктів туристичної та курортно-рекреаційної сфери, створенню
готельних мереж у туристичних центрах країни, формуванню цілісної
системи розвитку дитячого та молодіжного туризму;
створення позитивного іміджу України, формування стратегії
просування українського туризму на зовнішній ринок, активізації
рекламно-інформаційної та виставкової діяльності;
облаштування необхідною туристичною інфраструктурою
транспортних коридорів та шляхів сполучень, створення системи
інформаційного забезпечення туристів у дорожньо-транспортній
мережі.
==> З метою створення належних умов для формування громадянського
суспільства, забезпечення рівноправних відносин та реалізації прав
представників різних етносів, які проживають в Україні, Уряд
вирішуватиме такі завдання:
створення сприятливих умов для консолідації українського
суспільства, збереження його історико-культурної спадщини,
сприяння етнічному, культурному, мовному, духовному розвитку
Українського народу, гармонізації міжнаціональних відносин;
забезпечення прав та законних інтересів осіб, раніше
депортованих за національною ознакою, сприяння їх інтеграції та
адаптації в українське суспільство;
недопущення будь-яких проявів ксенофобії і національної
нетерпимості;
створення умов для забезпечення єдності світового українства,
сприяння задоволенню національно-культурних потреб українців, які
проживають за межами України, зміцненню з ними співробітництва,
використання їх потенціалу в державотворчих процесах в Україні та
в підтримці інтересів України за кордоном.
==> Для вдосконалення державної міграційної політики та посилення
боротьби з незаконною міграцією Урядом здійснюватимуться заходи з:
удосконалення чинних і розроблення нових законодавчих актів,
зокрема "Про основні засади державної міграційної політики
України", "Про Державну міграційну службу України",
"Про використання іноземної робочої сили в Україні", "Про правовий
статус іноземців";
визначення єдиного уповноваженого органу виконавчої влади з
питань міграції, створення інформаційної системи обліку та аналізу
міграційних потоків;
відкриття другої черги Одеського пункту тимчасового
розміщення біженців, а також аналогічних пунктів у Київській та
Закарпатській областях;
створення пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб
без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, у
Чернігівській і Волинській областях.
2.3. Захист прав і свобод людини, зміцнення
законності та правопорядку
==> Утвердження та реалізація прав і свобод людини
забезпечуватиметься шляхом подальшого формування громадянського
суспільства і побудови правової держави, а саме:
більш повного використання Кабінетом Міністрів права
законодавчої ініціативи у цій сфері;
створення належних організаційних, фінансових і
матеріально-технічних умов для функціонування судів і діяльності
суддів, органів суддівського самоврядування, цілісної системи
кадрового забезпечення судової системи; формування
висококваліфікованого суддівського корпусу і кадрового резерву
суддів, створення системи професійної підготовки та перепідготовки
суддів і працівників апарату судів; інформаційне,
нормативно-правове та наукове забезпечення діяльності судової
системи;
підвищення ефективності діяльності органів державної
виконавчої служби, забезпечення гарантій прав громадян та
юридичних осіб у виконавчому провадженні; створення єдиної
позавідомчої державної системи обліку, оцінки і реалізації майна,
що переходить у власність держави;
забезпечення захисту громадян від злочинних посягань,
запобігання втратам держави і суспільства від дій правопорушників.
==> Забезпечення національної безпеки, громадського порядку,
захисту особи від злочинних посягань, запобігання злочинності та
боротьба з нею є невідкладним завданням не тільки правоохоронних,
а й усіх органів виконавчої влади.
Дієве застосування законодавства у сфері національної
безпеки, боротьби з організованою злочинністю, у тому числі
транснаціональною, успішна протидія криміналізації економіки та
легалізації (відмиванню) кримінальних доходів будуть досягатися
шляхом:
розроблення концепції національної стратегії боротьби з
кримінальними доходами та фінансуванням тероризму, імплементації
до вітчизняного законодавства Сорока рекомендацій Групи з розробки
фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF),
затверджених у новій редакції у м. Берліні (2003 р.)
( 1124-2001-п, 835_001 );
розроблення Комплексної програми протидії фінансовим злочинам
на 2005-2010 роки, підвищення рівня міжнародної співпраці шляхом
вступу до Егмонтської групи - об'єднання фінансових розвідок
світу;
створення єдиної державної системи підготовки працівників
державних органів з питань фінансового моніторингу, узагальнення
практики розслідування кримінальних справ у цій сфері;
виконання в повному обсязі Комплексної програми профілактики
злочинності на 2001-2005 роки
( 1376/2000 ), Програми дій,
спрямованих на підтримання режиму державного кордону України і
прикордонного режиму, розвиток Прикордонних військ України та
митних органів України на період до 2005 року;
проведення конструктивної роботи Національною координаційною
радою боротьби з наркоманією, Міжвідомчою координаційною радою з
питань протидії торгівлі людьми;
підготовки до ратифікації європейських конвенцій про корупцію
у контексті цивільного та кримінального права, а також підготовки
нової редакції Закону України "Про боротьбу з корупцією".
2.4. Прозорість дій Уряду та інформаційна політика
==> Уряд провадитиме свою діяльність на засадах відкритості,
прозорості і гласності, сприятиме забезпеченню права громадян на
участь в управлінні державними справами шляхом:
створення організаційно-правових умов для участі
громадськості у процесі формування та реалізації державної
політики;
впровадження нових форм та методів взаємодії органів
виконавчої влади з громадськістю і засобами масової інформації;
удосконалення механізму проведення консультацій з
громадськістю під час прийняття державних рішень;
створення умов для безперешкодного доступу засобів масової
інформації та громадян до відкритої інформації.
==> Пріоритетними завданнями державної інформаційної політики є
забезпечення реалізації конституційних прав громадян на свободу
слова та інформації, розвиток державного інформаційного ресурсу,
захист інформаційної безпеки та національних інтересів в
інформаційній сфері.
Інтеграція до світового інформаційного суспільства
забезпечуватиметься завдяки досягненню високого рівня та
розширенню спектру надання інформаційних послуг.
Для подальшого розвитку інформаційної сфери Уряд
здійснюватиме заходи щодо:
впровадження Концепції національної інформаційної політики
України
( 687-15 );
технічного переоснащення державних телерадіоорганізацій;
створення передумов для впровадження системи громадського
телерадіомовлення;
державного протекціонізму стосовно національного
книговидання;
розширення інформаційної присутності України за кордоном,
утвердження її гідного міжнародного іміджу, у тому числі через
державну телерадіокомпанію "Українське телебачення і
радіомовлення", Національне інформаційне агентство "Укрінформ";
розвитку електронної інформаційної системи "Електронний
Уряд", розширення доступу до урядової інформації через єдиний
веб-портал органів виконавчої влади.
Впроваджуватимуться механізми захисту суспільної моралі в
інформаційному просторі.
3. ПОГЛИБЛЕННЯ РИНКОВИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ ТА
УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ТРАНСФОРМАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ
3.1. Посилення результативності ринкових перетворень
==> З метою удосконалення державного регулювання
трансформаційними процесами, поліпшення відтворювальних пропорцій
ВВП і збільшення частки нагромадження в його структурі,
нарощування обсягів інвестиційних ресурсів та їх концентрації на
пріоритетних напрямах розвитку Уряд зосередить свою роботу на
виконанні таких завдань:
запровадження регулювання базисних макроекономічних
відтворювальних пропорцій (рівень перерозподілу ВВП державою,
співвідношення між кінцевим споживанням та інвестиціями, частка
оплати праці в структурі ВВП) у процесі розроблення проектів
Прогнозу економічного і соціального розвитку України та Державного
бюджету України на відповідний рік;
реформування амортизаційної політики та підвищення її ролі в
прискоренні оновлення основних фондів, розроблення проекту Закону
України "Про амортизацію";
удосконалення системи державного прогнозування та принципів
розроблення програм соціально-економічного розвитку, розроблення
проекту Закону України "Про державне прогнозування та розроблення
програм економічного і соціального розвитку України" у новій
редакції;
впровадження в практику роботи центральних органів виконавчої
влади середньострокового бюджетного планування, розроблення ними
стратегічних і річних планів діяльності (стратегічне планування)
для підвищення обґрунтованості бюджетних запитів та посилення
контролю за цільовим та ефективним витрачанням бюджетних коштів;
після прийняття Закону України "Про державні цільові
програми" розроблення проектів нормативно-правових актів,
спрямованих на забезпечення його реалізації, з метою оптимізації
кількості державних цільових програм відповідно до визначених
пріоритетів та забезпечення фінансування заходів і завдань цих
програм у повному обсязі;
удосконалення роботи із складання прогнозних балансів
виробництва і споживання найважливіших видів продукції та
проведення відповідного моніторингу на внутрішньому і зовнішньому
ринку, складання починаючи з 2005 року таблиць "витрати-випуск"
(міжгалузевого балансу) під час розроблення прогнозних і
програмних документів економічного і соціального розвитку.
3.2. Утвердження інституту приватної власності,
розвиток підприємництва та конкуренції
==> Приватизація залишається одним з важливих інструментів
державної політики формування ефективного власника. Уряд планує
забезпечити досягнення якісно нового рівня розвитку
приватизаційних процесів шляхом спрямування її на покращення
інвестиційного клімату, розвиток ринків товарів і послуг, капіталу
і праці, структурну перебудову економіки, збільшення надходження
коштів до бюджетів усіх рівнів.
З метою підвищення результативності та ефективності
приватизації, подальшого вдосконалення механізмів її проведення
Урядом вживатимуться заходи щодо:
сприяння прийняттю Верховною Радою нової Державної програми
приватизації на 2004-2006 роки, Закону України "Про Фонд
державного майна", забезпечення прозорості та ефективності
приватизаційних процедур, індивідуального підходу до приватизації
великих підприємств;
ринкової трансформації основних виробничих комплексів,
забезпечення всебічної передприватизаційної підготовки державних
підприємств для підвищення їх інвестиційної привабливості з
урахуванням завдань державної соціальної і структурної політики та
необхідності подальшого залучення на ці підприємства ефективних
власників;
уточнення переліків відкритих акціонерних товариств, пакети
акцій яких підлягатимуть продажу виходячи з установлених Законом
України "Про Державний бюджет України на 2004 рік"
( 1344-15 )
завдань щодо надходження до державного бюджету коштів від
приватизації державного майна;
подальшого скорочення кількості закріплених у державній
власності пакетів акцій акціонерних товариств та переліку об'єктів
права державної власності, що не підлягають приватизації;
забезпечення жорсткої системи протидії "тіньовій"
приватизації, законодавчої та організаційної уніфікації процедур
відчуження об'єктів державної власності відповідно до
законодавства з питань приватизації, незалежно від правових
підстав для такого відчуження (банкрутство, виконавче провадження,
податкова застава тощо);
повернення у державну власність об'єктів, придбаних у процесі
приватизації, у разі невиконання або неналежного виконання
покупцями взятих на себе зобов'язань, захисту майнових інтересів
держави на її території та за кордоном, в тому числі шляхом
контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного
майна покупцями цього майна.
==> Державний сектор продовжує відігравати значну роль в
економіці, здійснюючи істотний вплив на темпи економічного
зростання, розв'язання соціальних проблем, і є важливим джерелом
надходження коштів до бюджету. Виходячи з цього Уряд
зосереджуватиме зусилля на впровадженні сучасної системи
управління об'єктами державної власності, забезпеченні
прибутковості роботи державних підприємств та акціонерних
товариств, у статутних фондах яких державна частка перевищує
50 відсотків, підвищенні рівня їх капіталізації, збільшенні
бюджетних надходжень від їх діяльності. Для цього передбачається:
розроблення та подання у першому півріччі 2004 р. до
Верховної Ради Закону України "Про управління об'єктами державної
власності" та сприяння його прийняттю;
впровадження дієвих механізмів управління державними
підприємствами та акціонерними товариствами, в статутних фондах
яких державна частка перевищує 50 відсотків, на засадах
професійного управління цими об'єктами, забезпечення реалізації
затверджених Урядом Основних концептуальних підходів до підвищення
ефективності управління корпоративними правами держави
( 155-2004-п );
забезпечення системного підходу до визначення завдань з
управління об'єктами державної власності, здійснення на цій основі
контролю за фінансами та ефективністю управління, посилення
відповідальності державних органів і посадових осіб, уповноважених
управляти державним майном;
проведення у першому півріччі 2004 р. аналізу причин
збитковості державних підприємств та акціонерних товариств, у
статутних фондах яких державна частка перевищує 50 відсотків, та
вжиття відповідних заходів щодо поліпшення їх фінансового стану,
зокрема щодо легалізації їх прибутків, здійснення органами,
уповноваженими управляти державним майном, щоквартального
моніторингу виконання підприємствами фінансових планів;
удосконалення процесу фінансового планування в частині
вироблення єдиних методологічних підходів до складання фінансових
планів підприємствами з різною часткою державного майна;
посилення відповідальності керівників підприємств за
виконання показників фінансових планів та контролю за виконанням
умов трудових контрактів з керівниками підприємств;
завершення у 2004 році інвентаризації об'єктів державної
власності та забезпечення ведення реєстру державного майна;
упорядкування механізмів відчуження державного майна,
недопущення заподіяння збитків державі внаслідок некваліфікованих
або навмисних дій посадових осіб;
оптимізація державного сектору економіки, забезпечення
максимально швидкого продажу державних пакетів акцій, розмір яких
не дає змоги здійснювати контроль за діяльністю акціонерних
товариств;
впровадження прозорих механізмів визначення частки прибутку,
яка спрямовується до фонду сплати дивідендів акціонерних
товариств, у яких державі належать пакети акцій у розмірі 25 і
більше відсотків статутного фонду.
==> Уряд керуватиметься тим, що розвиток приватної ініціативи
разом з державною підтримкою підприємництва є важливим фактором
соціально-економічного зростання, створення нових робочих місць та
розв'язання проблем зайнятості, подальшого насичення ринку
вітчизняними товарами і послугами, формування середнього класу.
Здійснюватимуться заходи, спрямовані на подальше вдосконалення
системи відносин між державою та підприємцями, залучення об'єднань
підприємців до участі у підготовці регуляторних актів, створення
сприятливих умов для розвитку малого та середнього підприємництва,
звуження сфери адміністративного втручання в його діяльність. З
цією метою Уряд забезпечуватиме:
стабільність нормативно-правових засад підприємницької
діяльності;
розроблення ефективних механізмів впровадження Закону України
"Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської
діяльності"
( 1160-15 ), дотримання принципів прозорості та
гласності під час прийняття регуляторних актів органами виконавчої
влади;
впровадження електронної системи державної реєстрації
суб'єктів підприємницької діяльності;
реформування дозвільної системи у сфері підприємництва, у
тому числі шляхом створення в усіх регіонах України "єдиних
офісів" з видачі документів дозвільного характеру;
упорядкування контролюючих функцій державних органів, які
займаються перевірками суб'єктів підприємницької діяльності, та
неухильне дотримання принципу персональної відповідальності
посадових осіб за прийняття неефективних регуляторних рішень;
здійснення комплексу заходів щодо полегшення доступу
суб'єктів малого підприємництва до кредитних ресурсів, зокрема
шляхом створення спеціалізованих установ з мікрокредитування.
==> В умовах поглиблення ринкових відносин зростає роль держави у
захисті прав власника та кредитора, удосконаленні процедур
відновлення платоспроможності боржника та банкрутства, для чого
буде:
посилено роль держави на всіх етапах провадження у справах
про банкрутство державних підприємств з метою відновлення їх
ефективної господарської діяльності або ліквідації;
удосконалено механізми визначення загрози банкрутства
підприємств, запроваджено органами, уповноваженими управляти
державним майном, здійснення упереджувального контролю за
фінансовим становищем таких підприємств;
забезпечено ефективний захист інтересів держави під час
застосування процедур банкрутства, пов'язаних з відчуженням
державного майна підприємств-боржників, та розроблено комплекс
заходів щодо аналізу схем фіктивного банкрутства та запобігання
діям, пов'язаним з цим явищем;
удосконалено функціонування інституту арбітражних керуючих,
зокрема процедури призначення, посилено кваліфікаційні вимоги,
відповідальність за збитки, заподіяні непрофесійними діями
боржнику чи кредиторам, та контроль за їх діяльністю.
==> Збереження темпів економічного зростання можливе за умови
подальшого розвитку ринкових відносин. Проблеми формування
повноцінного конкурентного середовища на товарних ринках,
створення рівних умов для провадження підприємницької діяльності,
усунення негативних факторів у сфері регулювання природних
монополій, зменшення залежності економічної діяльності від
монопольних секторів, захисту прав споживачів постійно
перебуватимуть у полі зору Уряду. Для цього буде забезпечено:
запровадження постійного аналізу структури соціально важливих
ринків, максимально ефективне використання механізму контролю за
концентрацією з метою недопущення їх ремонополізації, проведення
постійного моніторингу та контролю за формуванням на засадах
конкуренції цін на цих ринках, передусім на ринках продовольства
та нафтопродуктів;
вжиття заходів щодо повної легалізації роздрібного
товарообігу та розвитку цивілізованої торгівлі, посилення контролю
за діяльністю посередницьких структур на внутрішньому ринку, його
захисту від неконтрольованого імпорту;
удосконалення системи захисту прав споживачів та контролю за
недопущенням на споживчий ринок товарів, які становлять небезпеку
для життя та здоров'я населення, передусім продовольчих товарів,
питної води, алкогольних напоїв, тютюнових виробів тощо;
удосконалення законодавства з метою посилення відповідальності за
введення в торговий обіг дефектної, неякісної та небезпечної
продукції;
подальше вдосконалення контролю за недопущенням монопольних
проявів та укладенням антиконкурентних угод між суб'єктами
господарювання, зокрема шляхом запровадження кримінальної
відповідальності за змови про фіксацію цін, розподіл ринків тощо;
впровадження у 2004 році в повному обсязі механізмів
регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, передбачених
Законом України "Про природні монополії"
( 1682-14 ), зокрема
залучення громадськості до процесу підготовки рішень з питань
формування цін (тарифів) на товари, роботи, послуги суб'єктів
природних монополій шляхом започаткування відкритих слухань з цих
питань;
поширення практики закупівлі суб'єктами природних монополій
значних обсягів сировини, матеріалів, обладнання на конкурсних
засадах шляхом законодавчого врегулювання у 2004 році питання щодо
обов'язковості застосування конкурсних процедур для таких
закупівель;
розширення участі України у міжнародному співробітництві у
сфері конкурентної політики;
створення конкурентних умов та оптимізація державної допомоги
суб'єктам господарювання і галузям економіки, зокрема шляхом
законодавчого врегулювання у 2004 році питань контролю за наданням
такої допомоги.
3.3. Розвиток фінансового сектору
==> З метою нарощування інвестиційної складової економічного
зростання на основі прискореного розвитку фінансової
інфраструктури, банківського сектору, фондового ринку, істотного
вдосконалення корпоративного управління, забезпечення відкритості
та прозорості функціонування суб'єктів підприємницької діяльності,
залучення грошових ресурсів населення до
інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств через інститути
небанківського фінансового сектору Урядом вживатимуться заходи
щодо:
підвищення рівня капіталізації інституцій фінансових ринків,
поліпшення структури їх капіталів та кредитних портфелів,
підвищення якості послуг, що ними надаються, та їх
конкурентоспроможності;
подальшого удосконалення системи державного регулювання та
підвищення ефективності нагляду за діяльністю інституцій
фінансових ринків;
оздоровлення ВАТ "Державний експортно-імпортний банк" та
ВАТ "Ощадбанк України" шляхом підвищення ефективності
корпоративного управління ними та рівня їх капіталізації,
поліпшення якості активів цих банків;
забезпечення прозорості, доступності та ліквідності фондового
ринку, сприяння розвитку вторинного ринку цінних паперів,
впровадження ринкових механізмів визначення ціни на акції шляхом
забезпечення прийняття Верховною Радою Закону України
"Про внесення змін до деяких законів України" (щодо концентрації
угод купівлі-продажу цінних паперів переважно на організованому
ринку цінних паперів);
приведення до європейських стандартів національної
депозитарної системи шляхом створення єдиного центрального
депозитарію України та удосконалення системи обліку прав власності
на цінні папери, прийняття Програми розвитку національної
депозитарної системи на середньострокову перспективу;
подальшого удосконалення корпоративного управління,
забезпечення захисту прав інвесторів шляхом прийняття Закону
України "Про акціонерні товариства", запровадження у кожному
акціонерному товаристві національних принципів корпоративного
управління, проведення оцінки та запровадження індексу
корпоративного управління як складової рейтингу емітентів цінних
паперів;
................Перейти до повного тексту