На запит Ради Союзу організацій інвалідів України від 1 вересня 1992 р. N 95 повідомляємо.

Частина друга статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Українській РСР" закріплює гарантії трудових прав інвалідів. Україна гарантує неможливість порушення трудових прав інвалідів з мотивів інвалідності крім випадків, зазначених в тексті частини другої статті 17 названого Закону. Ще означає, що у справці медико-експертної комісії в кожному конкретному випадку, тобто з врахуванням професії і кваліфікації кожного інваліда і при наявності підстав повинні вказуватись тільки ті конкретні умови і характер праці інваліда, які загрожують погіршенню здоров'ю інваліда, або, які загрожують здоров'ю і безпеці праці інших осіб.

Таким чином, у названій справці повинні вказуватись тільки заборонені умови і характер праці стосовно конкретної професії, не допускаються. При цьому, якщо професія, кваліфікація, умови і характер праці конкретного інваліда не загрожують погіршенню здоров'я інваліда, або - здоров'ю і безпеці праці інших осіб, то у цьому разі Закон виключає необхідність внесення будь-яких записів в названу справку щодо умов і характеру праці інваліда.

Одночасно повідомляємо, що відповідно до статті 3 названого Закону інвалідність визначається як міра втрати здоров'я, а не працездатності, тому внесення записів про стан працездатності інваліда в справку медико-соціальної експертизи не допускається, за винятком випадків, коли стан здоров'я конкретного інваліда перешкоджає виконанню конкретних професійних обов'язків.