В Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності розглянуто Конституційне звернення Туристичної асоціації України стосовно офіційного тлумачення положень статті 2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" щодо визначення розміру готельного збору.

Відповідно до статті 2 зазначеного Декрету платниками готельного збору є особи, які проживають у готелях. Граничний розмір готельного збору не повинен перевищувати 20 відсотків добової вартості найманого житла (без додаткових послуг).

На нашу думку, неоднозначне тлумачення цієї статті в частині визначення розміру готельного збору викликане нечітким визначенням бази оподаткування, що призвело до конфлікту інтересів.

Зокрема, з одного боку, "під граничним розміром готельного збору, який не повинен перевищувати 20 відсотків добової вартості", можна розуміти розмір ставки збору, за базу для визначення якого береться добова вартість проживання у готелі (тобто певний відсоток від вартості проживання за добу). При цьому сума готельного збору визначається за весь час проживання у готелі. До такого висновку дійшли, виходячи із наданих роз'яснень, Державна податкова адміністрація України та Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України.

З другого боку, із змісту зазначеної норми можна зробити висновок, що граничний розмір готельного збору, тобто сума готельного збору (а не граничний розмір ставки готельного збору), яка стягується з осіб, які проживають у готелях, не повинна перевищувати 20 відсотків добової вартості найманого житла, незалежно від терміну проживання. Таке роз'яснення надано у листах Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

У зв'язку з тим, що Декрет Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" застосовується з 1993 року, Комітет звернувся до Державної податкової адміністрації України з проханням надати інформацію про те, як фактично це питання відображається у рішеннях органів місцевого самоврядування, оскільки згідно із статтею 18 Декрету органи місцевого самоврядування самостійно встановлюють і визначають порядок сплати місцевих податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів ставок.