У Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності розглянуто лист щодо деяких питань застосування частини 2 статті 36 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до частини 2 статті 36 вищезазначеного Закону у разі коли умови мирової угоди, укладеної згідно з правилами статті 35 цього Закону, передбачають розстрочення чи відстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов'язаний погодитися на задоволення частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах мирової угоди.

Тобто у цій нормі йдеться про податкові зобов'язання чи податковий борг, який був визначений відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" до початку процедур, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".