Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності, розглянувши звернення, повідомляє таке.

Відповідно до Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі є чинним на території України.

Частина перша ст. 70 глави XI "Позовна давність" Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі встановлює: "Позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу". Ця норма стосується не тільки векселедержателя, а всіх осіб, що мають право вимагати за векселем.

Стаття 78 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі встановлює: "Векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем. Прості векселі зі строком платежу у визначений строк від пред'явлення повинні бути протягом строків, встановлених статтею 23, пред'явлені векселедавцю для відмітки. Перебіг строку починається від дати відмітки, підписаної векселедавцем на векселі. Відмова векселедавця зробити датовану відмітку повинна бути засвідчена протестом (стаття 25), дата якого є початком строку від пред'явлення".

Таким чином, виходячи з зазначеного вище векселедержатель має право заявити позови за векселями до акцептанта переказного чи векселедавця простого векселя протягом трьох років з дати настання строку платежу.