У Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності розглянуто лист щодо питання обкладення податком на додану вартість операцій з передачі основних фондів як внеску до статутних фондів юридичних осіб для формування їх цілісного майнового комплексу в обмін на корпоративні права.

Підпункт 3.2.8 Закону України "Про податок на додану вартість" установлює, що операції з передачі основних фондів як внеску до статутних фондів юридичних осіб для формування їх цілісного майнового комплексу в обмін на корпоративні права не є об'єктом оподаткування.

Наведена законодавча норма є загальною в концепції названого Закону і стосується всіх основних фондів незалежно від того, яким чином вони були придбані (у резидента чи нерезидента), використовувалися вони певний час у процесі господарської діяльності чи ні. Це означає, що всі наведені основні фонди не є об'єктом оподаткування.

Термін "основні фонди" наведений у підпункті 8.2.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", на який посилаються податкові органи, установлює норму, згідно з якою до цієї категорії відносяться матеріальні активи, у яких термін використання становить більше 12 місяців. Тобто таким чином за економічною суттю вони відрізняються від категорії малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Застосування працівниками податкової служби наведеного терміну "основні фонди" до підпункту 3.2.8 Закону України "Про податок на додану вартість" свідчить про їх некомпетентність.