На запит щодо застосування окремих норм податкового законодавства Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності роз'яснює наступне.

1. Щодо нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на суми виплат допомоги по тимчасовій непрацездатності, то відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (із змінами та доповненнями) для платників цього збору - фізичних осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту), та фізичних осіб, які виконують роботи (послуги) згідно із цивільно-правовими договорами, об'єктом оподаткування є сукупний оподатковуваний доход, обчислений відповідно до законодавства України.

Згідно із статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (із змінами та доповненнями) допомога по державному соціальному страхуванню і державному соціальному забезпеченню, крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (в тому числі допомога по догляду за хворою дитиною) не включається до складу сукупного оподаткованого доходу. Таким чином з суми допомоги по тимчасовій непрацездатності збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (у розмірі 1 або 2 відсотка) нараховується у порядку, визначеному Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

2. Єдиний податок

Указом Президента України від 3 липня 1998 року за N N 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (із змінами та доповненнями) не передбачено будь-яких перехідних положень, якими б регулювались питання, що виникають при переході суб'єктів підприємницької діяльності від діючої системи оподаткування на спрощену систему оподаткування, за якою сплачується єдиний податок.

В даний час на розгляді у Комітеті перебуває проект Закону України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", прийнятий Верховною Радою України у першому читанні, при підготовці якого до розгляду у другому читанні, будуть враховані неурегульовані питання, що виникають при практичному застосуванні вищезазначеного Указу Президента України.

Стосовно справляння єдиного податку і податку на додану вартість, то у разі, якщо підприємством, яке перейшло у 2000 році на спрощену систему оподаткування, у 1999 році були визначені податкові зобов'язання щодо податку на додану вартість та складено податкову накладну по даті відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), (тобто по першій події), а кошти за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) надійшли у 2000 році, тобто коли підприємство вже перейшло на сплату єдиного податку, то оскільки податкові зобов'язання перед бюджетом по податку на додану вартість платником виконані, з метою уникнення подвійного оподаткування суми коштів, що надходять на розрахунковий рахунок або в касу підприємства за здійснення операцій з продажу такої продукції (товарів, робіт, послуг), не повинні включатися до виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для нарахування єдиного податку.