В Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності розглянуто лист щодо правомірності включення до складу валових витрат платника податку сум дебіторської заборгованості, яка виникла до 01.07.97 р., за якою минув строк позовної давності.

Роз'яснення, викладене у листі Комітету від 21.03.2000 р. N 06-10/188 з вищевказаного питання, надано відповідно до норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п.1.25 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до безнадійної заборгованості, зокрема, віднесено заборгованість із зобов'язань, за якою минув строк позовної давності.

Згідно з пп.5.2.8 п.5.2 зазначеного Закону України суми заборгованості, щодо яких закінчився строк позовної давності, включаються до складу валових витрат платника податку.

Деякі особливості врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості визначено п.12.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який застосовується з урахуванням п.22.12, яким передбачено, що норми п.12.1 не поширюються на заборгованість, що виникла у зв'язку із затримкою в оплаті товарів (робіт, послуг), проданих (відвантажених, наданих, виконаних) до набрання чинності Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", тобто до 1 липня 1997 року.

Таким чином, порядок врегулювання заборгованості за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги), визначений п.12.1, застосовується платниками податку лише для врегулюваня заборгованості, яка виникла у разі затримки оплати вартості товарів (робіт, послуг) після 1 липня 1997 року.