До Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики (далі - Комітет) надходять численні звернення від фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку, щодо проблемних питань застосування РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року та відсутності однозначної позиції державних органів з цих питань, у зв'язку з цим вважаємо за необхідне надати узагальнюючу відповідь на звернення платників податку щодо найбільш поширених питань. Просимо враховувати позицію Комітету під час розгляду звернень платників податків.

1. Для яких фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку, застосування РРО/ПРРО з 1 січня 2022 року не є обоє 'язковим.

Згідно пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Крім того, для платників єдиного податку другої - четвертої груп діють виключення, передбачені статтею 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР (далі - Закон N 265). На виконання вказаної статті Урядом прийнято Постанову " Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" N 1336 від 23 серпня 2000 р. (далі - постанова N 1336), що передбачає умови та порядок ведення діяльності без застосування РРО (за умови використання ними розрахункових книжок та КОРО).

Звертаємо увагу, що 23 грудня 2021 року внесено зміни до постанови N 1336, якими передбачено, що роздрібна торгівля на території села товарами (крім підакцизних товарів) фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, може здійснюватись без застосування РРО/ПРРО(за умови використання ними розрахункових книжок та КОРО).

Цей пункт не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об'єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

такими фізичними особами - підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема через Інтернет;

сільськими радами та радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов'язкове застосування на території села реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій для форм і умов проведення діяльності, визначених у цьому пункті.

Але у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) суми 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів), застосування РРО/ПРРО стане обов'язковим.

Також при здійсненні діяльності, що передбачена статтею 9 Закону N 265 РРО/ПРРО не застосовується, розрахункова книжка та КОРО не ведеться.

2. Чи повинні фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку, вести облік товарних запасів та підтверджувати походження товарів документами?

Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння), не зобов'язані вести облік товарних запасів та підтверджувати облік та походження товарів документами(пункт 12 статті 3 Закону N 265).

3. Чи повинні фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку, вести облік доходів та витрат?

Пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України містить наступні вимоги щодо підтвердження платниками податків показників, зазначених такими платниками у податковій звітності:

"44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту."

Принагідно повідомляємо, що зазначена норма Податкового кодексу України діє з 2011 року.

Згідно з пунктом 296.1 статті 296 Податкового кодексу України ФОП - платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Це означає, що такі ФОП не повинні підтверджувати документами (в тому числі первинними документами) витрати на придбання товарів/послуг, а повинні вести лише облік доходів з урахуванням вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України. Водночас, такі ФОП повинні підтверджувати факт включення або не включення певних доходів до загального складу доходу (стаття 292 Податкового кодексу України).

Документами, які підтверджують дохід фізичної особи - підприємця є документи, що підтверджують надходження коштів на поточний рахунок в банку або надходження готівкових коштів.

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 р. N 148 (далі - постанова N 148) готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах суб'єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО. Така вимога стосується фізичних осіб - підприємців, які не застосують РРО/ПРРО на підставі постанови N 1336.