У Комітеті Верховної ради України з питань податкової та митної політики розглянуто звернення народного депутата України Журжія А. В. щодо практичного застосування суб'єктами господарювання понижуючого коефіцієнта до розміру єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у випадках коли заробітна плата не перевищує розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць.

У зверненні, посилаючись на одержані від суб'єктів господарювання численні скарги, народний депутат робить висновок, що у листі Державної фіскальної служби України від 20 серпня 2015 року № 31041/7/99-99-17-03-03-17 контролюючим органом значно обмежені права роботодавців на застосовування понижуючого коефіцієнта (далі - Коефіцієнт). Зокрема, у вказаному листі ДФС України, у спосіб, не передбачений законом, встановлюється заборона роботодавцям застосовувати Коефіцієнт, коли хоча б по одній застрахованій особі здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати (виключенням є лікарняні, відпускні та допомога у зв'язку з вагітністю та пологами).

Комітет на засіданні 4 листопада 2015 року розглянув порушене у зверненні народного депутата питання щодо застосування понижуючого коефіцієнта та відповідно до норм частини 3 статті 21 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" вважає за доцільне надати роз'яснення щодо застосування положень Закону України від 8.07.10 р. № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464), яке не має статусу офіційного тлумачення, а саме:

1. З 13 березня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" від 02 березня 2015 року № 219-VIII.

Роздiл VIII Закону № 2464 доповнено новим пунктом 9 5. Згідно із зазначеним пунктом платники єдиного внеску до 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску (встановлений частиною п'ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону № 2464 для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту першого частини першої статті 4 цього Закону), застосовується з понижуючим коефіцієнтом при умові, що таким платником єдиного внеску одночасно дотримано трьох умов, визначених у цьому пункті.

Перелік цих умов є вичерпним і до них відноситься наступне:

- база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу;

- після застосування Коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;

- кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 % середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464.

Тобто якщо платником єдиного внеску одночасно дотримано перелічених вище трьох умов (окрім платників до яких не застосовується третя умова), такий платник має право застосовувати Коефіцієнт. Інших умов для застосування Коефіцієнта законодавством не передбачено.