На Ваше звернення до Комітету від 12.01.2010 (N 71к-12/01) "Щодо виконання Закону "Про боротьбу з корупцією" в частині забезпечення однозначності у застосуванні норм законодавства" повідомляємо таке.

Боротьба з корупцією згідно з предметами відання, визначеними Постановою Верховної Ради України від 04.12.2007 N 4-VI "Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України шостого скликання", віднесена до предмета відання Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Разом з тим, питання статусу народного депутата України (права, обов'язки, відповідальність) віднесені зазначеною Постановою до предмета відання Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України. Конституція України, зокрема, пунктом 21 частини першої статті 92 встановлює, що статус народних депутатів України визначається виключно законами України.

Народний депутат України, відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про статус народного депутата України", є представником Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою цієї статті, при виконанні своїх повноважень народний депутат України керується Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі.

Посилаючись на статтю 43 Закону України "Про інформацію", Ви зазначаєте, що учасники інформаційних відносин мають право на одержання інформації про діяльність народних депутатів. Разом з тим, у частині першій наведеної статті зазначається, що учасники інформаційних відносин мають право одержувати (виробляти, добувати), використовувати, поширювати та зберігати інформацію в будь-якій формі з використанням будь-яких засобів, крім випадків, передбачених законом.

Повідомляємо, що відповідно до частини третьої статті 19 Закону України "Про статус народного депутата України" народний депутат України має право знайомитися з будь-якою конфіденційною та таємною інформацією з питань депутатської діяльності, а згідно з частиною сьомою цієї статті Закону народний депутат України не може розголошувати інформацію, яка стала йому відомою під час здійснення депутатських повноважень, якщо ця інформація є конфіденційною відповідно до закону і стала йому відомою у зв'язку з виконанням депутатських повноважень.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 30.10.97 (справа N 18/203-97) у пункті 1 вирішальної частини вирішив, що до конфіденційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані).

Комітет також зазначає, що відповідно до частини другої статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Закон України "Про статус народного депутата України" у статті 24 зобов'язує народного депутата України додержуватися Конституції України, законів України та присяги народного депутата України (пункт 2 частини першої); розглядати звернення виборців відповідно до вимог та в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян" (пункт 13 частини першої).

Закон України "Про статус народного депутата України" у статті 19 також передбачає, що народний депутат України має право використовувати лише для виконання своїх повноважень інформацію, яка стала йому відомою під час їх виконання, якщо вона становить державну таємницю (частина шоста); народний депутат не зобов'язаний повідомляти про джерело інформації, яку він використовує (частина п'ята).