У Комітеті Верховної Ради України з питань податкової та митної політики розглянуто листа Виконавчого комітету Алчевської міської ради Луганської області щодо відображення у податковому обліку платника податку сум отриманих з бюджету капітальних трансфертів.

Відповідно до норм підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) бюджетні кошти, одержані платником податку у вигляді дотацій і субсидій з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, включаються до складу валових доходів такого платника податку. Водночас витрати, що здійснюються платником податку за рахунок таких коштів в цілях, пов'язаних із господарською діяльністю платника податку, включаються до складу його валових витрат у загальному порядку відповідно до норм статті 5 зазначеного Закону України.

Норми зазначеного Закону не передбачають включення до складу валових доходів коштів, отриманих з бюджету як капітальний трансферт.

Пунктом 18 статті 2 Бюджетного кодексу України визначається лише термін "дотація вирівнювання", який регулює виключно відносини між бюджетами різних рівнів. У податковому та бюджетному законодавчому праві не існує визначення термінів "дотація", "субсидія" або "капітальний трансферт".

Однак в усталеній практиці застосування нормативно-правових актів центральних органів державної виконавчої влади України капітальний трансферт на відміну від бюджетних дотацій або субсидій має одноразовий або нерегулярний характер, а також цільове призначення для придбання капітальних активів, компенсації втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу отримувачів. Як правило, капітальні трансферти надаються у зв'язку з подіями непереборної сили або для виконання загальнодержавних програм інвестиційного розвитку (наприклад, ЄВРО-12).

Зрозуміло, що при наданні капітального трансферту з бюджету виглядає економічно абсурдним оподатковувати його суму у складі валових доходів одержувача, оскільки мотивація такого капітального трансферту полягає у зворотному - поліпшити фінансовий стан такого одержувача, відновити його основні фонди, тим самим забезпечити подальшу зайнятість громадян.

Відповідно до підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону амортизації підлягають витрати на придбання, самостійне виготовлення основних фондів для власного виробничого використання. Оскільки витрати на придбання основних фондів або їх ремонт, що провадяться за рахунок капітальних трансфертів, фактично є витратами, що здійснені державою, а не платником Податку, то в цілях оподаткування витрати на такі основні фонди амортизації не підлягають.