МІЖВІДОМЧА РОБОЧА ГРУПА З РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова Міжвідомчої робочої

групи

О.Білянський

м. Київ

19.10.2005

ПРОТОКОЛЬНЕ РІШЕННЯ N 1

Міжвідомчої робочої групи з розв'язання

проблемних питань щодо виконання постанови

КМУ від 29.07.2005 р. N 664

Члени робочої групи розглянули та обговорили типові питання, що виникли у ході реалізації постанови Уряду від 29.07.2005 р. N 664 ( 664-2005-п ) (далі - Постанова N 664).

1. Який механізм дії постанови для підприємств, які не мають заборгованості з податків перед бюджетом, неповернутих бюджетних позик, кредитів та боргів за енергоносії або взагалі не мають простроченої кредиторської заборгованості?

Якщо підприємство не має податкової заборгованості, неповернутих бюджетних позик та кредитів, воно має право погасити за рахунок прийнятих від населення чеків кредиторську заборгованість за енергоносії станом на 01.01.2005 р. або іншу кредиторську заборгованість за спожиті товари, роботи, послуги шляхом включення кредиторів до схеми розрахунків у разі визначення такої схеми.

У разі відсутності будь-якої простроченої кредиторської заборгованості підприємства повинні подати до місцевих постійно діючих комісій реєстри списання сум заборгованості громадян, розрахункові чеки та їх реєстри, а також довідку довільної форми з обгрунтуванням неможливості визначення схеми розрахунків. Обласні постійно діючі комісії до 1 листопада збирають та накопичують ці реєстри для подальшої передачі їх у Міжвідомчу робочу групу для визначення на державному рівні механізму розрахунків. Порядок прийняття реєстрів буде доведено до обласних постійно діючих комісій додатково.

2. Яким чином проводити внесення змін до доходної видаткової частини обласного бюджету та бюджетів міст і районів відповідно до фактично отриманих сум субвенції?

Внесення змін до обласних, міських або районних бюджетів можливе за офіційним поданням органу виконавчої влади про фактично отримані суми субвенції з державного бюджету за умови погодження з бюджетним комітетом (комісією) відповідної ради та з подальшим затвердженням рішенням сесії відповідної ради.

3. Чи можуть брати участь у розрахунках підприємства, щодо яких порушено справу про банкрутство та процедура банкрутства ще не завершена?

Умови та порядок відновлення платоспроможності СПД - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлює Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( 2343-12 ) (далі - Закон).

Зазначеним Законом ( 2343-12 ) передбачено необхідність стягнення дебіторської заборгованості перед підприємством, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство, на всіх стадіях провадження у справі (ст. 17, 18 та 25 Закону).

Щодо кредиторської заборгованості підприємства-боржника слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 4 Закону ( 2343-12 ) щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника, мирова угода, санація (відновлення платоспроможності) боржника, ліквідація банкрута.

Тобто підприємство-банкрут може перебувати на будь-якій з перелічених процедур.

Статтею 12 Закону ( 2343-12 ) передбачено, що одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

У випадках, передбачених Законом ( 2343-12 ), господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру (ст. 22 Закону).

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених розділом III "Ліквідаційна процедура" Закону ( 2343-12 ) (ст. 23 Закону).

Стаття 23 Закону ( 2343-12 ) встановлює черговість задоволення вимог кредиторів. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після повного задоволення вимог попередньої черги. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому вищезазначеною статтею. Зокрема, вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) задовольняються у третю чергу.

Таким чином, з моменту порушення справи про банкрутство зупиняється виконання підприємством-банкрутом грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі ліквідації підприємства-банкрута вимоги кредиторів мають задовольнятися у черговості, встановленій Законом ( 2343-12 ).

Закон ( 2343-12) передбачає також можливість проведення санації боржника.

Санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення у повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Відповідно до ст. 18 Закону ( 2343-12 ) план санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань.

План санації може містити умови про задоволення вимог кредиторів способом, що не суперечить закону ( 2343-12 ).

При цьому план санації боржника схвалюється комітетом кредиторів та затверджується господарським судом.

Враховуючи наведене, на нашу думку, схвалений комітетом кредиторів та затверджений господарським судом план санації підприємства-боржника може містити умови про задоволення вимог кредиторів способом, передбаченим Постановою N 664 ( 664-2005-п ).

4. Чи може приватний підприємець - фізична особа погасити заборгованість за житлово-комунальні послуги згідно з умовами Постанови N 664 ( 664-2005-п )?

Ні, не може. Зазначеною постановою передбачено погашення зобов'язань держави за знеціненими заощадженнями громадян за рахунок субвенції з державного бюджету. На приватних підприємців ця постанова не розповсюджується.

5. Питання погашення податкових зобов'язань, які виникають внаслідок проведення розрахунків за механізмом, визначеним ст. 39 Закону про Держбюджет - 2005 ( 2285-15 ) та Постановою N 664 ( 664-2005-п ).

5.1. Внаслідок проведення розрахунків з погашення зобов'язань держави за знеціненими грошовими заощадженнями громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР шляхом погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги в рахунок платежів до бюджету підприємств житлово-комунального господарства, паливно-енергетичного комплексу та інших підприємств, які надають ці послуги (далі - підприємства - надавачі житлово-комунальних послуг), за механізмом, визначеним Постановою N 664 ( 664-2005-п ), додаткові податкові зобов'язання у підприємств - учасників розрахунків не виникають.

5.2. За умови одночасного погашення як заборгованості громадян за спожиті електричну і теплову енергію, природний газ, тверде паливо, послуги водопостачання і водовідведення, плати за користування житлом (квартирної плати), так і кредиторської заборгованості надавачів житлово-комунальних послуг перед своїми постачальниками (контрагентами) на цю ж суму валові доходи і валові витрати у податковому обліку повторно не відображаються (оскільки за правилом "першої події" були відображені у податковому обліку за фактом отримання та надання названих товарів і послуг), а податкові зобов'язання з ПДВ згідно з нормами п. 11.11 ст. 11 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) відображаються за касовим способом одночасно та в однаковій сумі з податковим кредитом з ПДВ.