Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 липня 1966 року "Про посилення відповідальності за хуліганство" Президія Верховної Ради Української РСР

1. Доповнити Кримінально-процесуальний кодекс Української РСР розділом сьомим такого змісту:

Порядок провадження в справах про хуліганство визначається загальними правилами цього Кодексу за винятками, передбаченими статтями цієї глави.

В справах про злочини, передбачені частиною 1 статті 206 Кримінального кодексу УРСР, органи міліції та інші органи дізнання не пізніше п'ятиденного строку встановлюють обставини вчиненого злочину і особу правопорушника, відбирають пояснення від правопорушника, потерпілого та очевидців, витребують довідку про наявність або відсутність судимості у правопорушника, характеристику з місця його роботи або навчання та інші матеріали, які мають значення для розгляду справи в суді.

Про затримання правопорушника, встановлення його особи і про обставини вчиненого злочину складається протокол, до якого додаються всі зібрані матеріали, а також список осіб, які підлягають виклику до суду. Визнавши матеріали про вчинення злочину достатнім для притягнення правопорушника до кримінальної відповідальності, начальник органу дізнання затверджує протокол, після чого всі матеріали пред'являються правопорушнику для ознайомлення, про що зазначається в протоколі. Протокол після санкціонування його прокурором разом з матеріалами направляється до суду.

В справах про злочини, передбачені частиною 2 статті 206 Кримінального кодексу УРСР, провадиться дізнання слідчими органів охорони громадського порядку, які при цьому користуються повноваженнями, встановленими статтею 114 цього Кодексу.

Дізнання в справах про злочини, передбачені частиною 1 статті 206 Кримінального кодексу УРСР, провадиться органами дізнання в таких випадках:

а) коли начальник органу дізнання порушив кримінальну справу в зв'язку з тим, що в п'ятиденний строк неможливо з'ясувати істотні обставини вчиненого злочину;

б) коли суд повернув справу або матеріали для з'ясування істотних додаткових обставин, які не можуть бути встановлені в судовому засіданні.

У випадках, передбачених цією статтею, дізнання повинно бути закінчено не пізніше двадцяти днів відповідно з дня порушення або повернення кримінальної справи.