Відповідно до Указу Президента України від 30 квітня 1998 р. N 396 "Про надання Кам'янець-Подільському Державному історико-архітектурному заповіднику статусу національного" та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 1997 р. N 94 "Про заходи щодо розвитку Державного історико-архітектурного заповідника у м. Кам'янці-Подільському" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Комплексну програму розвитку Національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець" (далі - Комплексна програма), що додається.

2. Міністерству фінансів, Міністерству економіки за поданням Хмельницької обласної державної адміністрації, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики, Міністерства культури і мистецтв, Державного комітету по туризму передбачати під час підготовки проектів державних бюджетів та державних програм економічного і соціального розвитку України на відповідні роки кошти на фінансування заходів Комплексної програми.

3. Хмельницькій обласній державній адміністрації вжити заходів щодо спрямування в установленому порядку на фінансування Комплексної програми коштів обласного бюджету та позабюджетних коштів, зокрема у 1999 році 2211 тис. гривень, у 2000 році - 2548 тис., у 2001 році - 2585 тис., у 2002 - 2005 роках - 5525 тис. гривень.

4. Хмельницькій обласній державній адміністрації, наглядовій раді Національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець" забезпечити координацію робіт, пов'язаних з реалізацією Комплексної програми.

5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Віце-прем'єр-міністра України Смолія В. А.

Ця Програма спрямована на збереження та розвиток унікального комплексу та історичних, архітектурних і природно-ландшафтних пам'яток на території Національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець".

Кам'янець-Подільський - одне із стародавніх міст України, перші згадки про яке належать до XI століття. Старе місто (історичний Кам'янець) розташоване на скелястому плато площею 121 гектар, оточеному з усіх боків 40-метровим каньйоном р. Смотрич.

Враховуючи багату історико-архітектурну та містобудівну спадщину Старого міста і унікальне поєднання з каньйоном р. Смотрич, Рада Міністрів УРСР постановою від 18 травня 1977 р. N 298 оголосила його Державним історико-архітектурним заповідником.

З метою подальшого соціально-економічного розвитку міста з урахуванням його історико-культурної спадщини Рада Міністрів УРСР прийняла розпорядження від 22 січня 1990 р. N 36 про реставрацію пам'яток архітектури, розвиток інженерних мереж і впорядкування території заповідника. Однак через фінансово-економічну кризу в державі додаткові кошти, передбачені на виконання робіт у заповіднику, не були реалізовані. Питання охорони, реставрації, використання пам'яток архітектури неодноразово розглядалися у 1987 і 1994 роках на засіданнях міськвиконкому, у 1993 році - на засіданні колегії Держбуду, а також у 1996 році - на сесії міської ради, де було затверджено заходи щодо комплексного розвитку Старого міста і визначено туристичний напрям його розвитку.

За активної підтримки Польського національного комітету охорони пам'яток ІКОМОС за поданням Держбуду та Національної комісії України у справах ЮНЕСКО в 1997 році Центр Світової Культурної Спадщини ЮНЕСКО зареєстрував номінацію міста Кам'янця-Подільського про намір включити Старе місто до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Робота з підготовки відповідних матеріалів буде закінчена в цьому році.

Водночас природне старіння значної частини історичних будівель, тривала їх експлуатація без виконання ремонтних робіт призвели до того, що багато об'єктів є небезпечними для експлуатації та проживання людей. У вкрай незадовільному технічному стані перебувають інженерні споруди та мережі, шляхове господарство.

Зупинити подальше погіршення стану забудови у центральній заповідній частині міста Кам'янця-Подільського, зберегти унікальне історико-архітектурне середовище, створити сучасну міську інфраструктуру обслуговування туристів можливо тільки шляхом вжиття невідкладних заходів за умови державної підтримки.

В основу цієї роботи покладено Програму перспективного розвитку Національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець", розроблену на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 1997 р. N 94 "Про заходи щодо розвитку Державного історико-архітектурного заповідника в м. Кам'янці-Подільському".

Метою Програми є збереження унікального історико-архітектурного середовища і створення сучасного культурно-туристичного центру шляхом:

забезпечення раціонального використання та гармонійного функціонування об'єктів культурної спадщини, що належать до нерухомого майна, для потреб культурно-туристичного центру;

створення оптимальних умов для життєдіяльності населення, що проживає на території заповідника;

зупинення негативних екологічних та експлуатаційних процесів, їх впливу на технічний стан будівель та споруд на території заповідника;

ефективного захисту, консервації, реставрації пам'яток архітектури та регенерації історичного середовища;

створення сучасної соціальної інженерної та транспортної інфраструктури.

Основними завданнями Програми є:

проведення комплексних наукових досліджень з метою виявлення причин руйнування пам'яток архітектури та цінних історичних споруд;

забезпечення безперебійного процесу архітектурно-містобудівного проектування, спрямованого на збереження та регенерацію історичного середовища міста;

виведення пам'яток архітектури з аварійного стану;

забезпечення комплексного виконання консерваційних та реставраційних робіт;

забезпечення заповідника інженерними мережами, поліпшення екологічних і санітарних умов його функціонування;

організаційно-правове забезпечення реалізації заходів Програми та здійснення контролю за їх виконанням.

Робота з реалізації Програми проводитиметься за такими основними напрямами:

проведення з метою отримання інформації, необхідної для реалізації заходів Програми, археологічних, історико-архітектурних, екологічних, інженерно-геологічних та гідрогеологічних досліджень, вивчення технічного стану будівель та споруд, об'єктів благоустрою та озеленення, обстеження інженерної та транспортної інфраструктури, інвентаризація об'єктів культурної спадщини (нерухомого майна), та створення відповідного банку даних, а також спостереження за геологічними та гідрогеологічними процесами, деформацією конструктивних систем будинків і споруд;

коригування історико-архітектурного опорного плану та генерального плану міста, закінчення розроблення комплексної програми регенерації заповідника, складання містобудівної та проектно-кошторисної документації для ліквідації аварійного стану будинків та споруд, нейтралізації негативних гідрогеологічних процесів, проведення ремонтно-реставраційних робіт, удосконалення інженерної інфраструктури, організації руху транспорту, поліпшення екологічного стану;

проведення ремонтно-будівельних робіт з метою виведення будинків, споруд, їх окремих конструкцій з аварійного стану, а також робіт з реставрації та консервації пам'яток архітектури, здійснення заходів, спрямованих на збереження художніх та архітектурних елементів на об'єктах, де виникла загроза їх втрати;

доведення негативного впливу транспортних засобів на будівлі та споруди заповідника до нормативних показників, здійснення інших природоохоронних заходів;

створення фонду збереження історичних споруд заповідника. Положення про формування та використання коштів зазначеного фонду затверджується обласною державною адміністрацією.

Реалізацію заходів Програми передбачено здійснювати у два етапи: з 1999 до 2001 року та з 2002 до 2005 року.

На першому етапі передбачається виконати такі першочергові заходи:

відселити 15 сімей з двох аварійних будинків, на що слід спрямувати 280 тис. гривень;

провести науково-дослідні та вишукувальні роботи і виготовити містобудівну та проектно-кошторисну документацію з виділенням для цього відповідно 189 тис. і 450 тис. гривень;

виконати протиаварійні та ремонтно-реставраційні роботи на особливо цінних пам'ятках архітектури - будівлях громадського призначення, що потребує 4880 тис. гривень, здійснити відбудову зруйнованих історичних будівель для формування виразного містобудівного середовища центральної частини міста - 1385 тис. гривень;

здійснити першочергові роботи із збереження художніх та архітектурних елементів на об'єктах, де виникла реальна загроза їх втрати, - 130 тис. гривень;

провести невідкладні ремонтно-будівельні роботи на інженерних мережах (водопостачання, каналізація, енергопостачання, газопроводи), об'єктах шляхового господарства (автомобільні дороги, місця паркування) та територіях, що потребують благоустрою, здійснити необхідні природоохоронні заходи - 725 тис. гривень.