З метою запобігання витратам державного бюджету, пов'язаним з виконанням зобов'язань юридичних осіб-резидентів щодо погашення та обслуговування іноземних кредитів, залучених державою або під державні гарантії, Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про супроводження кредитних проектів, фінансування яких здійснюється за рахунок іноземних кредитів, залучених державою або під державні гарантії (додається).

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, які беруть участь згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. N 414 у здійсненні техніко-технологічної експертизи кредитних проектів, а також Фонду державного майна розробити і затвердити форми звітності юридичних осіб - позичальників іноземних кредитів, залучених державою або під державні гарантії, для здійснення ефективного контролю за реалізацією кредитних проектів.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Віце-прем'єр-міністра України Тігіпка С.Л.

1. Це Положення встановлює процедуру супроводження кредитних проектів, фінансування яких здійснюється за рахунок іноземних кредитів, залучених державою або під державні гарантії (далі - кредитні проекти).

2. Процедура супроводження кредитних проектів включає:

контроль за цільовим використанням іноземного кредиту;

контроль за фінансовим становищем позичальника іноземного кредиту;

контроль за ефективністю використання іноземного кредиту.

3. Контроль за цільовим використанням іноземних кредитів, залучених державою або під державні гарантії (далі - іноземні кредити), здійснюється шляхом проведення перевірок:

банками-агентами Кабінету Міністрів України (далі - банк-агент), що виконують агентські (посередницькі) функції під час залучення та використання іноземних кредитів юридичними особами - позичальниками (далі - позичальники);

органами державної податкової служби;

митними органами.

4. Для проведення перевірок цільового використання іноземного кредиту позичальник у 10-денний термін від дати набрання чинності рішенням про надання державної гарантії (іноземного кредиту) в забезпечення зобов'язань цього позичальника надає митному органу за місцем оформлення товарів, що ввозитимуться на митну територію України, копії зовнішньоекономічних контрактів із специфікаціями до них, на фінансування яких використовуватиметься іноземний кредит, а банк-агент у зазначений термін подає Державній митній службі копію наданої державної гарантії за цим кредитом.

Митні органи з урахуванням черговості здійснення поставок товарів за цими контрактами та на підставі специфікацій до контрактів і документів, які підтверджують надходження товарів (рахунків-фактур, проформ, актів приймання-передавання), перевіряють відповідність товарів, що надійшли, умовам контрактів та інформують банк-агент про результати перевірки.

5. Банк-агент після отримання митних декларацій від позичальника та інформації про результати перевірки від митних органів проводить відповідно до умов внутрішньої кредитної угоди перевірку фактичного оприбуткування товарів, отриманих за даними бухгалтерської звітності позичальника (прибуткові ордери, баланси).

Якщо виконання контрактів, які фінансуються за рахунок іноземного кредиту, здійснюється не позичальником, а іншою юридичною особою, банком-агентом проводиться перевірка факту приймання-передавання товарів, отриманих за цими контрактами.

У разі виконання позичальником функцій державного агента перевірка банком-агентом фактичного оприбуткування отриманої державним агентом продукції проводиться на підставі бухгалтерської звітності державного агента (прибуткові ордери, баланси), а перевірка передавання товарів кінцевим отримувачам - на підставі оформлених актів приймання-передавання.