1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 17 березня 1998 р. N 310
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 564 від 26.04.2002 )
Про внесення змін та доповнень до Положення про дитячий будинок сімейного типу
З метою забезпечення пріоритетності та поширення форм сімейного виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Внести до Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 р. N 267 (ЗП України, 1994 р., N 8, ст. 208), зміни та доповнення, що додаються.
2. Міністерству у справах сім'ї та молоді, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям надавати допомогу місцевим органам у справах сім'ї та молоді у становленні, розвитку, матеріально-фінансовому та методичному забезпеченні дитячих будинків сімейного типу, що перебувають у їх віданні.
Прем'єр-міністр України В.ПУСТОВОЙТЕНКО
Інд.28
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 березня 1998 р. N 310
Зміни та доповнення, що вносяться до Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 р. N 267 ( 267-94-п ) (ЗП України, 1994 р., N 8, ст. 208)
1. Абзац перший пункту 1 після слів "дитячий будинок сімейного типу є" доповнити словом "пріоритетною".
2. Пункти 2 і 3 викласти у такій редакції:
"2. Дитячий будинок сімейного типу - це окрема сім'я, яка створюється за бажанням подружжя або окремої особи, що не перебуває у шлюбі (далі - батьки-вихователі), які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу, враховуючи рідних та прийомних, не повинна перевищувати 10 осіб. В окремих випадках за наявності сприятливих житлово-побутових умов та за бажанням батьків-вихователів у дитячому будинку сімейного типу може виховуватись більш як 10 дітей.
3. Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається виконавчим комітетом міської, районної у місті (у разі її створення) ради або районною, районною у містах Києві та Севастополі державною адміністрацією за поданням письмового висновку відповідних місцевих органів у справах сім'ї та молоді на підставі заяви особи або осіб, які виявили бажання взяти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на виховання та спільне проживання у сім'ю.
На підставі рішення про створення дитячого будинку сімейного типу між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про його створення, укладається Угода про передачу дитини (дітей) на виховання та спільне проживання до дитячого будинку сімейного типу, яка визначає права та обов'язки обох сторін (додаток N 1).
У разі порушення і невиконання умов Угоди кожна із сторін має право звернутися до суду.
Орган, який прийняв рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, видає батькам-вихователям посвідчення встановленого зразка за формою згідно з додатком N 2".
3. Абзац перший пункту 4 доповнити словами "виходячи із санітарних норм на кожного члена сім'ї в даній місцевості" та новим реченням такого змісту: "Надане в користування жиле приміщення має бути обладнане необхідними меблями, побутовою технікою та іншими предметами довгострокового вжитку, перелік яких визначається органом, який приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу".
4. Пункт 5 викласти у такій редакції:
"5. У разі зменшення кількості дітей в дитячому будинку сімейного типу внаслідок вибуття їх за віком або з інших причин місцеві органи у справах сім'ї та молоді за бажанням батьків-вихователів поповнюють дитячі будинки сімейного типу новими вихованцями. У разі зменшення їх кількості до 4, 3 осіб і неможливості поповнення з поважних причин (хвороба батьків-вихователів, досягнення ними пенсійного віку тощо) статус дитячого будинку сімейного типу зберігається, а у разі зменшення кількості вихованців до 2 осіб питання про подальший статус дитячого будинку сімейного типу вирішується органом, який прийняв рішення про його створення".
5. Пункт 6 доповнити словами "а у разі спору - за рішенням суду".
6. У пункті 7 слова "Органи опіки і піклування" замінити словами "Органи у справах сім'ї та молоді".
7. Абзац перший пункту 11 викласти у такій редакції:
"11. Рішення про направлення дитини до дитячого будинку сімейного типу приймається виконавчим комітетом міської, районної у місті (у разі її створення) ради або районною, районною у містах Києві та Севастополі державною адміністрацією за поданням місцевих органів у справах сім'ї та молоді на підставі письмової заяви, підписаної кожним з батьків-вихователів".
8. У пункті 19:
слова "у професійному навчально-виховному" замінити словами "у професійно-технічному";
доповнити пункт абзацом такого змісту:
"Вихованці дитячих будинків сімейного типу, які досягли 18 років, до вирішення питання про забезпечення їх житлом за згодою батьків-вихователів продовжують проживати на жилій площі дитячого будинку сімейного типу. При цьому кошти на їх утримання батькам-вихователям не виділяються".
9. У пункті 23 слова "за відвідування державних дошкільних виховних закладів і навчання у державних школах" замінити словами "за відвідування дошкільних та навчання у загальноосвітніх навчальних закладах державної та комунальної форм власності".
10. У другому реченні пункту 24 слова "професійних навчально-виховних" замінити словами "професійно-технічних".
11. Пункт 25 доповнити абзацом такого змісту:
"У разі відсторонення або відмови батьків-вихователів від виконання своїх обов'язків діти можуть бути залишені за їхньою згодою проживати у приміщенні дитячого будинку сімейного типу, а орган, який прийняв рішення про його створення, призначає їм нових батьків-вихователів або опікунів. При цьому переважне право на призначення батьками-вихователями мають повнолітні особи, вихованці цього дитячого будинку сімейного типу".
12. Пункт 26 викласти у такій редакції:
"26. Батьками-вихователями можуть бути повнолітні особи, за винятком:
осіб, визнаних у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
осіб, позбавлених батьківських прав;
осіб, інтереси яких суперечать інтересам дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
осіб, звільнених від обов'язків опікунів (піклувальників) за неналежне виконання покладених на них обов'язків;
колишніх усиновителів, якщо усиновлення було скасовано внаслідок неналежного виконання усиновителями своїх обов'язків;
осіб, які за станом здоров'я не можуть виконувати обов'язки щодо виховання дітей, а також осіб пенсійного віку на час прийняття рішення про створення дитячого будинку сімейного типу".
13. У пункті 27:
абзац другий викласти у такій редакції:
"Кандидатури батьків-вихователів затверджуються рішенням виконавчого комітету міської, районної у місті (у разі її створення) ради або районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації";
в абзаці третьому слова "у навчально-виховних закладах" замінити словами "у навчальних закладах".
14. Пункт 32 викласти у такій редакції:
"32. У разі неналежного виконання батьками-вихователями своїх обов'язків, несприятливої для вихованців зміни сімейно-побутових умов батьки-вихователі за поданням місцевих органів у справах сім'ї та молоді відсторонюються органами опіки і піклування від виховання дітей, а діти влаштовуються до інших дитячих будинків сімейного типу, до закладів для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, або залишаються в цьому дитячому будинку сімейного типу відповідно до абзацу другого пункту 25 цього Положення".
15. У пункті 35:
в абзаці першому слова "навчально-виховних закладів" замінити словами "навчальних закладів";
абзац другий доповнити словами "пропорційно кількості дітей, взятих на виховання та спільне проживання".
16. Пункт 36 викласти в такій редакції:
"36. Місцеві органи виконавчої влади за участю громадських організацій, професійних спілок щорічно організовують оздоровлення дітей у дитячих оздоровчих закладах. Дітям, які потребують санаторно-курортного лікування, першочергово виділяються путівки до санаторно-курортних закладів.
Батькам-вихователям можуть надаватися пільгові путівки для відпочинку разом з дітьми".
17. У пункті 38 слова "Ради народних депутатів" замінити словом "ради".
18. Друге речення пункту 39 викласти у такій редакції:
"Виконавчі комітети міських, районних у містах (у разі їх створення) рад або районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації надають дитячим будинкам сімейного типу допомогу в спорудженні дачних будинків на виділених ділянках".
19. Доповнити Положення пунктом 42 такого змісту:
"42. Дитячим будинкам сімейного типу може надаватися матеріальна, фінансова та інша благодійна допомога підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, громадськими організаціями, фізичними особами, благодійними фондами".

................
Перейти до повного тексту