Кабінет Міністрів України відзначає, що здійснення завдань, передбачених Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, певною мірою вплинуло на запобігання негативним тенденціям на ринку праці та зайнятості населення. Проте ситуація у сфері зайнятості ускладнюється, безробіття зростає. Тільки в минулому році відбулося скорочення чисельності працюючих в галузях економіки на 1145,1 тис. чоловік, у тому числі в матеріальному виробництві - на 983,5 тис. чоловік.

Протягом 1996 року рівень зареєстрованого безробіття зріс з 0,46 відсотка до 1,27 відсотка. Триває загострення ситуації на ринку праці. Протягом 4 місяців цього року на обліку в державній службі зайнятості перебувало 753,1 тис. незайнятих громадян, з яких 585,2 тис. набули статусу безробітного. Чисельність безробітних за цей період перевищила річний показник 1996 року. Станом на 1 травня цього року рівень зареєстрованого безробіття дорівнював 1,8 відсотка і коливався від 0,39 відсотка в Одеській області до 4,24 відсотка в Івано-Франківській області.

Значними залишаються обсяги вимушеної неповної зайнятості населення. За попередніми даними тільки в I кварталі цього року перебували у відпустках без збереження заробітної плати та працювали в режимі неповного робочого часу 3,4 млн. чоловік, або 25,2 відсотка середньоспискової чисельності працюючих. У цих умовах Міністерство праці, його структурні підрозділи повільно перебудовують свою роботу, недостатньо впливають на ситуацію на ринку праці.

Міністерствами, насамперед Міністерством праці, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями недостатньо аналізується використання трудових ресурсів, не прогнозується можливий розвиток подій на ринку праці у зв'язку з реструктуризацією та банкрутством підприємств. Міністерством економіки не приділяється належної уваги створенню сприятливих умов для розвитку малих і середніх підприємств, збільшенню за рахунок розвитку підприємництва кількості нових робочих місць.

Міністерством вугільної промисловості не забезпечується належний контроль за виконанням заходів щодо розв'язання соціальних проблем у ході закриття неперспективних вугільних підприємств-шахт (розрізів). Як наслідок, з 55 підприємств, які в цьому році підлягають закриттю, лише 30 мають відповідні проекти. Реструктуризація шахт не супроводжується достатніми організаційними та фінансовими заходами пом'якшення соціальних наслідків їх ліквідації. У минулому році на створення нових робочих місць було спрямовано лише 2,5 відсотка замість 30 відсотків одержаних коштів, що передбачалися на закриття шахт. Внаслідок цього з початку цього року чисельність безробітних шахтарів збільшилася в 1,9 раза, а в Донецькій області - майже в 4 рази.

Міністерство фінансів, Головне управління Державного казначейства не забезпечують своєчасного та в повному обсязі фінансування програм зайнятості населення. Це призвело до згортання участі державної служби зайнятості у створенні робочих місць, зокрема на територіях пріоритетного розвитку, в той час коли ситуація на ринку праці цих регіонів, особливо в м. Жовтих Водах Дніпропетровської області, м. Вугледарі Донецької області, Миколаївському районі Львівської області, Городнянському районі Чернігівської області та інших, загострюється.

Через відсутність фінансової заінтересованості підприємств неефективним є механізм бронювання робочих місць. Спеціалізовані робочі місця для інвалідів практично не створюються, дедалі важче отримати перше робоче місце молоді, більшості з якої доводиться шукати роботу в "тіньовому" секторі економіки.

Потреба підприємств, установ, організацій у працівниках, заявлена державній службі зайнятості у 1996 році, зменшилася порівняно з 1995 роком майже в 2,5 раза. Стрімко зростає кількість претендентів на вільні робочі місця. Якщо на початок 1996 року на кожне вільне робоче місце претендувало 2 особи, то на 1 травня цього року - 15 осіб. У регіонах цей показник коливається від двох осіб у м. Севастополі до 161 особи в Івано-Франківській області. Проте програма громадських робіт як ефективний захід тимчасової зайнятості населення поки що не реалізовується потрібною мірою.

Відсутність фінансових ресурсів не дала змоги запровадити механізм компенсації з державного фонду сприяння зайнятості населення витрат на виплату пенсій особам, які вийшли на пенсію до настання пенсійного віку, а також часткове відшкодування витрат підприємств, як це передбачено Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, на виплату вихідної допомоги вивільнюваним працівникам.

Активізація структурної перебудови базових галузей економіки, приватизація великих об'єктів, запровадження механізму банкрутства підприємств викликає посилення процесів вивільнення працівників та подальше зростання безробіття. Проте матеріально-технічна база центрів зайнятості населення, особливо в Івано-Франківській, Львівській, Донецькій, Закарпатській областях, не відповідає потребам в умовах зростання масового безробіття. Уже в минулому році пропускна спроможність багатьох центрів зайнятості населення цих областей вичерпалася. Інформаційно-довідкова система ринку праці створена тільки на 50 відсотків потреб.

В умовах загострення ситуації на ринку праці державна служба зайнятості не справляється з вирішенням завдань працевлаштування безробітних.

З метою пом'якшення соціальних наслідків структурних змін в економіці, створення сприятливих умов для вирішення питань безробіття Кабінет Міністрів України

1. Міністерству праці разом з Міністерством економіки, Міністерством фінансів, Міністерством енергетики, Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями забезпечити своєчасну та повну реалізацію передбачених Програмою діяльності Кабінету Міністрів України завдань, спрямованих на регулювання ринку праці та зайнятості населення, здійснити аналіз впливу реструктуризації та банкрутства підприємств на стан ринку праці та зростання безробіття на період до 2000 року. Про результати доповісти Кабінетові Міністрів України до 1 листопада 1997 року.