За три з половиною роки приватизації в Україні змінили організаційну форму господарювання близько 28 тис. об'єктів. 85 відсотків цих об'єктів є об'єктами малої приватизації. Частка державних основних фондів скоротилася з 96 до 62 відсотків. Понад 28 млн. громадян України одержали свої приватизаційні майнові сертифікати, з них 15 млн. чоловік стали власниками акцій, паїв і часток майна.

Заходи, спрямовані на прискорення приватизації, сприяли подоланню негативних тенденцій, що мали місце у другій половині 1994 р. і на початку 1995 року.

У 1995 році приватизацією було охоплено в 1,5 раза більше об'єктів, ніж у 1993 і 1994 роках, та в 2 рази більше, ніж у 1994 році.

Найвищих показників з приватизації досягнуто в Донецькій та Одеській областях, де приватизовано відповідно 99 та 98 відсотків запланованої кількості об'єктів групи А і 55 та 58 відсотків об'єктів груп Б, В, Г, Е.

Проте повністю виконати у 1995 році встановлені указами Президента України завдання з приватизації не вдалося. Зокрема, щодо приватизації великих і середніх підприємств вони виконані на 39 відсотків, малих - 58 відсотків.

Це сталося перш за все внаслідок об'єктивних причин, у тому числі через запроваджений Верховною Радою України мораторій на укладення договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, який діяв до травня 1995 року, а також через недосконале, суперечливе законодавство, яке нині регулює питання приватизації.

Мають місце й недоліки організаційного характеру: процес приватизації слабо підтримують місцеві органи державної виконавчої влади. Зокрема, Уряд Автономної Республіки Крим (Демиденко А.Ф.), Сумська (Єпіфанов А.О.), Харківська (Масельський О.С.), Херсонська (Жолобов В.М.) та Чернігівська (Шаповал П.Д.) обласні державні адміністрації не приділяють достатньої уваги цьому важливому питанню. Як наслідок, найгірші показники в Автономній Республіці Крим, де приватизовано тільки 4 відсотки запланованої кількості об'єктів великої приватизації та 15 відсотків об'єктів малої приватизації. В Чернігівській та Херсонській областях приватизовано 25 відсотків запланованої кількості об'єктів малої приватизації. У Харківській та Сумській областях планові завдання з приватизації об'єктів великої приватизації виконано відповідно на 23 та 26 відсотків. Слабо підтримуються процеси приватизації галузевими міністерствами та відомствами, директорами багатьох державних підприємств. Незважаючи на ситуацію, що склалася, Фонд державного майна не виявив достатньої наполегливості для притягнення до відповідальності (в межах своїх повноважень) керівників підприємств, які гальмують приватизацію.

Триває практика застосування неконкурентних способів приватизації, з використанням яких у 1995 році приватизовано половину невеликих підприємств.

Одним із основних недоліків малої приватизації є низькі обсяги надходжень коштів до місцевих бюджетів внаслідок продажу об'єктів трудовим колективам в основному за відновною вартістю, без урахування ринкових цін на ці об'єкти, а також внаслідок заборони органами місцевого самоврядування продажу об'єктів разом з приміщеннями.

Незважаючи на те, що темпи приватизації великих та середніх підприємств у 1995 році зросли в 1,7 раза, невиправдано високою залишається частка приватизованих підприємств, на яких держава має контрольний пакет акцій.

Не проводиться на належному рівні приватизація об'єктів незавершеного будівництва. Організаційна робота органів приватизації, Уряду Автономної Республіки Крим, міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади недостатня.

В умовах економічної кризи та відсутності державної допомоги корпоратизовані підприємства і підприємства, що перебувають у процесі приватизації, працюють, як правило, не краще за державні. На більшості підприємств значна частина прибутку використовується на споживання, великими залишаються витрати на виробництво продукції, має місце плинність кадрів.

Найважливіше завдання приватизації - кардинальне реформування відносин власності, принципово якісна зміна виробничих відносин, придбання майна, що приватизується, ефективним власником, забезпечення на цій основі динамічного розвитку продуктивних сил.

Там, де у процесі приватизації з'явився ефективний власник, де вдалося залучити реальні інвестиції, досягнуто позитивних результатів. Зокрема, в Одеській області приватизовані підприємства в цілому збільшили обсяги виробництва. У Харківській області в акціонерному товаристві "Донець" за 9 місяців 1995 р. загальний обсяг виробництва збільшився порівняно з аналогічним періодом 1994 року на 82,6 відсотка, на Куп'янському молочно-консервному комбінаті - на 16,5 відсотка.

На ефективність роботи приватизованих підприємств негативно впливають недоліки інвестиційної політики держави, високий рівень інфляції, недосконалість фінансово-кредитної системи, великі податки, неефективний механізм банкрутства та реструктуризації підприємств.

Не організовано моніторинг соціально-економічних наслідків приватизації, у статистичній звітності окремо не виділяються дані про роботу приватизованих підприємств.

Недостатньою залишається активність населення у процесі приватизації. Незважаючи на спрощення механізму отримання приватизаційних майнових сертифікатів в установах Ощадбанку, 24 млн. громадян до цього часу їх ще не отримали.

З метою прискорення приватизації, підвищення її ефективності та виконання завдань, визначених на нараді з питань приватизації у Президента України, що відбулася 24 січня 1996 р., Кабінет Міністрів України

1. Звернути увагу Фонду державного майна, міністерств і відомств, Уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій на незадовільне виконання завдань з приватизації на 1995 рік, передбачених указами Президента України та рішеннями Уряду, і на недоліки в роботі, пов'язаній з роздержавленням власності, що негативно впливає на хід економічних реформ.

2. Зобов'язати міністерства і відомства, Уряд Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації всебічно проаналізувати стан справ з реформуванням власності, виконанням рішень Президента України та Уряду з цих питань, вжити невідкладних заходів для прискорення приватизації. Про вжиті заходи проінформувати Уряд до 1 квітня 1996 року.

3. Фонду державного майна, міністерствам, іншим центральним та місцевим органам державної виконавчої влади в процесі приватизації у 1996 році звернути особливу увагу на:

посилення мотивації участі громадян України, трудових колективів, керівників підприємств у приватизації;

забезпечення відповідності загальної вартості приватизаційних паперів вартості майна, що підлягає приватизації, з метою запобігання знеціненню приватизаційних паперів;

прискорення вирішення питань, пов'язаних з використанням житлових чеків у процесі приватизації майна державних підприємств;

необхідність застосування переважно конкурентних способів приватизації;

створення конкурентного середовища та запобігання монополізації товарних ринків;

спрощення механізму приватизації об'єктів агропромислового комплексу, надання йому ринкового спрямування;

спрощення порядку визначення ціни об'єктів приватизації, що приватизуються на конкурентних засадах;

забезпечення індивідуального підходу до об'єктів, що мають особливе значення для економіки та безпеки України;

посилення обгрунтованості умов продажу об'єктів приватизації;

опрацювання механізму управління акціями, паями, частками господарських товариств, що перебувають у державній власності;

створення сприятливих умов для участі вітчизняних та іноземних інвесторів у приватизації;

ефективне використання допомоги міжнародних фінансових організацій у здійсненні приватизації;

державну підтримку підприємств у післяприватизаційний період, вдосконалення системи збору інформації про їхню діяльність;

підвищення статусу органів приватизації, забезпечення їх кваліфікованими кадрами.

4. Фонду державного майна у процесі розроблення планів розміщення акцій відкритих акціонерних товариств, створених на базі майна державних підприємств, що не належать до таких, які мають стратегічне значення для держави, передбачати продаж 100 відсотків акцій з переважним застосуванням приватизаційних паперів як засобу платежу.

5. Міністерству економіки, Фонду державного майна, Міністерству статистики, іншим центральним і місцевим органам державної виконавчої влади забезпечити систематичний аналіз процесів приватизації та її соціально-економічних наслідків.

6. Затвердити заходи щодо прискорення приватизації та недопущення негативних наслідків у цьому процесі, що додаються.