Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про Державний комітет України з матеріальних ресурсів, що додається.

2. Установити граничну чисельність працівників центрального апарату Державного комітету з матеріальних ресурсів у кількості 390 одиниць.

3. Дозволити Державному комітетові з матеріальних ресурсів мати шістьох заступників голови, у тому числі двох перших, а також колегію у кількості дев'яти чоловік.

4. Міністерству фінансів передбачити на 1993 рік у державному бюджеті кошти на утримання центрального апарату Державного комітету з матеріальних ресурсів.

5. Установити, що Державний комітет з матеріальних ресурсів є правонаступником колишнього Міністерства державних ресурсів.

6. Передати Державному комітетові з матеріальних ресурсів державне майно, включаючи будинки, споруди і устаткування, а також кошти, у тому числі валютні, колишнього Міністерства державних ресурсів.

7. Передати Державному комітетові з матеріальних ресурсів підприємства, установи та організації, що були у функціональному управлінні колишнього Міністерства державних ресурсів.

8. Прирівняти заступників голови Державного комітету з матеріальних ресурсів, керівників структурних підрозділів центрального апарату Комітету та їх заступників за умавами оплати праці, матеріально-побутового забезпечення, медичного та транспортного обслуговування до відповідних категорій працівників міністерств.

9. Міністерству статистики подавати безплатно Державному комітетові з матеріальних ресурсів статистичні матеріали за погодженим з ним переліком.

10. Державному комітетові з матеріальних ресурсів при комплектуванні апарату Комітету і переданих йому підприємств, установ та організацій передбачити укладання трудових договорів на контрактній основі відповідно до чинного законодавства.

11. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1992 р. N 215 "Питання Міністерства державних ресурсів України" (ЗП України, 1992 р., N 5, ст.117).

1. Державний комітет України з матеріальних ресурсів (Держкомресурсів) є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінетові Міністрів України.

Комітет реалізує державну політику розвитку народного господарства України у сфері матеріально-технічного постачання, сприяє структурній перебудові економіки, формує систему заходів щодо забезпечення економічної самостійності України.

2. Держкомресурсів у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Прежидента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своєї компетенції Комітет організує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контраль за їх виконанням.

Комітет узагальнює практику застосування законодавства з питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його удосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.

3. Основними завданнями Держкомресурсів є:

розробка матеріальних балансів з основних видів ресурсів і сировини для забезпечення державних потреб;

формування державного замовлення на поставку продукції виробничо-технічного призначення і товарів для державних потреб, у тому числі на експорт, розміщення його на підприємствах-виготовлювачах;

підготовка пропозицій до міжурядових угод стосовно обсягів взаємних поставок продукції та товарів, установлення квот і вивезення товарів за межі України;

підготовка пропозицій щодо запровадження та регулювання єдиних митних тарифів на ввезення і вивезення продукції;

створення та розміщення державного резерву продукції та товарообмінного фонду для невідкладних потреб;

сприяння господарським структурам у встановленні й розвитку прямих господарських зв'язків;

координація діяльності підприємств, установ та організацій державної форми власності, що входять до системи Комітету, із забезпечення народного господарства матеріально-технічними ресурсами.

4. Держкомресурсів відповідно до покладених на нього завдань:

1) аналізує стан справ із забезпеченням народного господарства матеріально-технічними ресурсами, реалізує державну економічну політику в галузі формування і розвитку національного товарно-сировинного ринку;

2) розробляє матеріальні баланси сировини, матеріалів, устаткування для забезпечення державних потреб, у тому числі по металопродукції, лісопаперовій, машинобудівній, хімічній, медичній та мікробіологічній продукції, паливно-енергетичних ресурсах, будівельних матеріалах, непродовольчих товарах, тарі й вторинній сировині;

3) формує склад і обсяги державного замовлення на поставку продукції та товарів, організує розміщення його на підприємствах-виготовлювачах;

вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції, пов'язані з установленням обсягів іномемних кредитів для забезпечення виконання державного замовлення продукцією, що закуповується за імпортом;

4) готує пропозиції та реалізує заходи, спрямовані на забезпечення збалансованості наявності матеріально-технічних ресурсів з державними потребами;

5) розробляє проекти міжурядових угод про принципи торговельно-економічного співробітництва у частині взаємних поставок сировини продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання, контролює їх виконання;

6) вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо обсягів державного замовлення на експортно-імпортні поставки, визначення квот на вивезення продукції та товарів за межі України;

7) забезпечує необхідними матеріально-технічними ресурсами Український державний фонд підтримки селянських (фермерських) господарств;

8) готує пропозиції Кабінету Міністрів України щодо забезпечення невідкладних потреб народного господарства матеріально-технічними ресурсами;

9) подає необхідну допомогу підприємствам, установам і організаціям у розвитку та вдосконаленні прямих господарських зв'язків;

10) організує вивчення ринку засобів виробництва з метою залучення додаткових матеріально-технічних ресурсів і сировини для державних потреб;

11) готує пропозиції про створення умов для залучення підприємств усіх форм власності та ринкових структур до виконання державного замовлення;

12) забезпечує матеріально-технічними ресурсами і сировиною державне замовлення на виробництво озброєння, військової техніки та іншої продукції оборонного призначення в межах бюджетних асигнувань, виділених на ці цілі;

13) розробляє та здійснює заходи для забезпечення матеріально-технічними ресурсами і товарами Збройних Сил, МВС, Служби безпеки, Прикордонних військ, Національної гвардії, мобілізаційних потреб і цивільної оборони, а також підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу відповідно до встанвлених обсягів державного замовлення, укладених договорів і зустрічного продажу продукції;

14) здійснює оперативне регулювання поставок матеріально-

технічних ресурсів для забезпечення пріоритетних напрямів розвитку народного господарства в межах державного замовлення;

15) створює разом з Держкомнафтогазом, Мінсільгосппродом, Мінфіном, МЗЕЗ, Національним банком спеціальний фонд пально- мастильних матеріалів, мінеральних добрив, ветеринарних препаратів, хімічних засобів захисту рослин та інших важливих матеріально-технічних ресурсів для стимулювання виконання товаровиробниками державного замовлення з продовольства, сільськогосподарської та харчової сировини;

16) забезпечує паливом населення та житлово-комунальне господарство;

17) розробляє пропозиції щодо формування ресурсозберігаючої політики, сприяє залученню зайвих, невикористовуваних матеріалів і невстановленого устаткування, а також вторинних ресурсів і ділових відходів у народногосподарський обіг;

18) подає допомогу підприємствам усіх форм власності у завантаженні вільних потужностей, організує на них виробництво продукції для державних потреб;

19) розробляє пропозиції з питань, пов'язаних із запровадженням і розвитком ринкових відносин, насичененям ринку засобів виробництва необхідною продукцією та забезпеченням матеріально-технічними ресурсами державних потреб через ринкові структури, сприяє проведенню антимонопольної політики, розвиткові конкуренції;