Кабінет Міністрів України

1. Установити, що експеримент з надання застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю проводитиметься в Луганській та Чернівецькій областях протягом 12 місяців починаючи з 1 липня 2003 р. (далі - експеримент).

2. Затвердити такі, що додаються:

перелік причин тимчасового припинення виробництва, що призводять до часткового безробіття;

Порядок фінансування виплат і надання допомоги по частковому безробіттю.

3. Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству фінансів, Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерству юстиції за результатами експерименту в серпні 2004 року подати на розгляд Кабінету Міністрів України разом із законопроектом про встановлення розміру страхових внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2005 рік пропозиції щодо введення в дію статей 24-26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

4. Надати право Міністерству праці та соціальної політики давати роз'яснення щодо застосування переліку та Порядку, затверджених цією постановою.

Причинами тимчасового припинення виробництва є непередбачувані та непереборні події, що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або виконавця та призводять до порушення умов укладених договорів (контрактів):

війна, терористичний акт, масові заворушення, економічна блокада, страйк, пожежа, аварія, стихійне лихо (землетрус, буря, повінь, смерч, ураган, замерзання моря, закриття морських проток, що трапляється на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, тощо);

заборона експорту (імпорту), валютні обмеження, прийняті державними органами влади;

заборона державними органами влади використання матеріалів, сировини, комплектуючих, що застосовувались у даному виробництві.

1. Цей Порядок визначає механізм фінансування виплат і надання допомоги по частковому безробіттю на період проведення в Луганській та Чернівецькій областях експерименту з надання застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю.

2. Фінансування виплат застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд) у разі настання на підприємстві або в цеху, дільниці із замкнутим циклом виробництва (далі - підприємство) часткового безробіття.

3. Кошти для виплати допомоги по частковому безробіттю (далі - допомога) підприємствам виділяються районними, міськрайонними і районними у містах центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду, за місцем реєстрації підприємства як платника внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - центри зайнятості).

4. Кошти для виплати допомоги виділяються підприємствам незалежно від форми власності та господарювання, які провадили свою діяльність не менш як 24 календарних місяці перед настанням часткового безробіття, в межах коштів, передбачених бюджетом Фонду на ці цілі.

5. Допомога надається у разі, коли простій на підприємстві триває не менше одного місяця та не перевищує шести місяців, виник не з організаційно-виробничих причин, охопив не менш як 30 відсотків чисельності працівників підприємства, в яких простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу.

6. Підприємство подає центру зайнятості повідомлення про початок простою, що може призвести до часткового безробіття, за формою, затвердженою Мінпраці.

Кошти для виплати допомоги не виділяються підприємству, яке не подало повідомлення, та за дні простою до подання повідомлення.

7. Підприємство протягом одного місяця після місяця початку простою, підтвердженого повідомленням, звертається до центру зайнятості із заявою про виділення коштів для виплати допомоги (далі - заява) за формою, затвердженою Мінпраці.

8. До заяви додаються такі документи, підписані керівником підприємства:

1) довідка про стан фінансово-економічної діяльності підприємства за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю початку часткового безробіття, за формою, затвердженою Мінпраці, разом з копіями відповідної статистичної звітності;

2) копії штатного розпису та наказу про встановлення тарифних ставок і посадових окладів;

3) план відновлення виробництва;

4) підтвердження, що простій є невідворотним і тимчасовим, не має регулярного та сезонного характеру, триває не менше одного місяця та не перевищує шести місяців, виник не з організаційно-виробничих причин, охопив не менш як 30 відсотків чисельності працівників підприємства, в яких простої становлять 20 і більше відсотків робочого часу, і є неоплачуваним (розрахунок здійснюється за середньообліковою чисельністю).