Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Програму розвитку ринку середньо- і довгострокових державних боргових зобов'язань на 2003-2005 роки (додається).

2. Міністерству фінансів забезпечити здійснення контролю за виконанням затвердженої цією постановою Програми і про результати інформувати Кабінет Міністрів України щороку до 15 січня та 15 липня.

Необхідною умовою забезпечення сталого економічного зростання країни є подальший розвиток внутрішнього фінансового ринку шляхом впровадження нових фінансових інструментів - середньо- і довгострокових державних боргових зобов'язань.

Програма розвитку ринку середньо- і довгострокових державних боргових зобов'язань (далі - Програма) сприятиме ефективному функціонуванню банківських та небанківських фінансових інституцій (пенсійних фондів, страхових організацій, торговців цінними паперами тощо) та водночас створенню нових джерел неінфляційного покриття дефіциту державного бюджету, фінансування пріоритетних програм розвитку галузей економіки та об'єктів інфраструктури.

Програму розроблено на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2001 р. N 583 "Про затвердження заходів щодо реалізації Послання Президента України Л.Д. Кучми до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України "Про основні напрями реформування системи пенсійного забезпечення населення України" на 2001-2004 роки.

Виникнення державного боргу є наслідком фінансування дефіциту державного бюджету - перевищення бюджетних видатків над надходженнями.

З часу набуття Україною суверенітету обсяги державних витрат, маючи переважно непродуктивний характер, зростали, а разом з цим збільшувався дефіцит державного бюджету.

Оскільки починаючи з 1992 і до 2000 року Державний бюджет України затверджувався і виконувався з дефіцитом, у цей період відбувалося зростання державного боргу.

У 1991 - першій половині 1994 років кошти залучалися з внутрішніх джерел у формі прямих кредитів Національного банку, а зовнішній державний борг утворювався унаслідок надання державних гарантій на забезпечення виконання зобов'язань юридичних осіб - резидентів за іноземними кредитами.

У період з другої половини 1994 року по першу половину 1997 року поряд з наданням державних гарантій за іноземними кредитами державний борг формувався за рахунок отримання зовнішніх позик від міжнародних фінансових організацій, врегулювання заборгованості України за енергоносії, започаткування випуску облігацій внутрішніх державних позик, якими поступово заміщувалися прямі кредити Національного банку.

Починаючи з другої половини 1997 року державні запозичення на внутрішньому, і зовнішньому ринку здійснювалися вже інтенсивно.

Для зменшення тиску на видаткову частину державного бюджету та убезпечення економіки від кризових явищ було проведено конверсію існуючого портфеля державних боргових зобов'язань, яка дала можливість відстрочити повернення коштів.

Подальша боргова ситуація залежатиме від того, наскільки зваженими будуть дії у сфері державних запозичень та управління державним боргом. Можливості зменшення боргового навантаження на економіку шляхом реструктуризації вичерпано. Отже, необхідно переходити від антикризового (реструктуризації боргу) до стратегічного фінансового механізму управління, яким є і ця Програма.

Однак на шляху розвитку ринку середньо- та довгострокових державних боргових зобов'язань є ряд перешкод, до яких, зокрема, належать:

відсутність широкого вибору фінансових інструментів, які задовольняли б вимоги різних кіл інвесторів;

недосконалість законодавчої бази, що унеможливлює ефективний розвиток середньо- та довгострокових фінансових інструментів;

низька ліквідність вторинного організованого ринку державних боргових зобов'язань.

Метою Програми є:

створення ефективно діючого ринку державних боргових зобов'язань на довгостроковий період, у тому числі високоліквідного вторинного організованого ринку державних боргових зобов'язань;

створення привабливих, доступних і надійних для всіх категорій інвесторів середньо- та довгострокових фінансових інструментів;

задоволення інвестиційних потреб окремих високоефективних, високотехнологічних та перспективних сфер економіки країни;

неінфляційне покриття дефіциту державного бюджету і фінансування пріоритетних програм розвитку галузей економіки та об'єктів інфраструктури.

Визначальними чинниками розвитку ринку середньо- і довгострокових державних боргових зобов'язань України є:

удосконалення законодавчих та нормативно-правових актів, якими регламентується функціонування ринку;

інтеграція України до Європейського Союзу та Світової організації торгівлі і відповідна гармонізація українського законодавства із законодавством Європейського Союзу щодо ринку фінансових послуг та інструментарію;

прийнятність для України світових аналогів державних боргових зобов'язань;

нагромадження власного досвіду у сфері розвитку і функціонування ринку державних боргових зобов'язань.

В основу розвитку ринку середньо- і довгострокових державних боргових зобов'язань України покладаються такі принципи:

верховенство права - виключно правове регулювання ринку державних боргових зобов'язань;

системність - узгодженість заходів щодо реформування ринку державних боргових зобов'язань із заходами і планами в інших галузях економіки, обґрунтування випуску нових інструментів, яке повинно узгоджуватися з можливостями потенційних інвесторів у їх придбанні;

стабільність - забезпечення сталого розвитку ринку державних боргових зобов'язань шляхом створення ефективних механізмів і правил його функціонування;

прозорість - створення таких умов на ринку державних боргових зобов'язань, які гарантують повну відкритість і передбачуваність ситуації та дій інвесторів і держави;

довіра - внутрішня рушійна сила розвитку ринку державних боргових зобов'язань, яка ґрунтується на відповідальності держави перед інвестором;

мотивація - створення державою умов для посилення заінтересованості фізичних і юридичних осіб у придбанні середньо- і довгострокових державних боргових зобов'язань;

відповідність - відповідність співвідношення "дохід - ризик" державних боргових зобов'язань аналогічним показникам корпоративних цінних паперів з метою недопущення неадекватного перерозподілу фінансових ресурсів країни.

Програма спрямована на виконання таких основних завдань:

усунення адміністративних бар'єрів на шляху розвитку ринку державних боргових зобов'язань;

удосконалення нормативно-правової бази, яка б сприяла ефективному розвитку середньо- та довгострокових державних боргових зобов'язань;