На виконання статті 1 Указу Президента України від 12 липня 2001 р. N 512 "Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Програму розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 роки (далі - Програма).

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади - відповідальним виконавцям Програми передбачати кошти на її реалізацію в межах видатків, що визначаються цим органам у державному бюджеті на відповідний рік.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям щороку до 15 січня і 15 липня подавати Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції інформацію про хід виконання Програми.

4. Міністерству економіки:

разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади, установами, організаціями, представниками об'єднань підприємців та інвесторів розробити і подати до 15 квітня 2002 р. Кабінетові Міністрів України проект плану заходів щодо виконання Програми;

здійснювати контроль за виконанням Програми і кожні півроку протягом місяця, що настає за звітним періодом, інформувати Кабінет Міністрів України про стан справ.

Актуальним завданням держави є активізація інвестиційної діяльності та значне нарощування обсягів інвестицій. Збільшення притоку інвестицій є пріоритетним напрямом діяльності центральних органів виконавчої влади.

Ця Програма ґрунтується на положеннях Послань Президента України до Верховної Ради України "Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки" і "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2000 році", Указів Президента України від 22 лютого 2001 р. N 108 "Про додаткові заходи щодо збільшення надходжень інвестицій в економіку України" і від 12 липня 2001 р. N 512 "Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні", Концепції регулювання інвестиційної діяльності в умовах ринкової трансформації економіки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 1995 р. N 384.

Результатом економічних перетворень стало пожвавлення інвестиційної діяльності. З 1998 року темпи зростання інвестицій почали випереджати темпи зростання валового внутрішнього продукту та промислового виробництва.

Позитивну роль у розширенні обсягів інвестицій в українську економіку відіграли перехід з 1999 року до грошової приватизації та створення системи стимулювання розвитку малого підприємництва; зниження податкового навантаження на товаровиробника, запровадження фіксованого сільськогосподарського податку; створення мережі спеціальних економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності; скорочення немонетарних розрахунків і платежів.

У результаті в 2000 році обсяг інвестицій в основний капітал досяг 23630 млн гривень, що у 1,9 раза більше, ніж у 1997 році (у порівнянних цінах - на 18,5 відсотка).

Іноземні інвестиції надходять в Україну поки що в недостатньому обсязі.

Загальний обсяг надходження прямих іноземних інвестицій у країну незначний - на 1 жовтня 2001 р. він становив 4194 млн доларів США, або лише 85 доларів США на одного жителя України. У цілому іноземні інвестиції надійшли з 112 країн світу. Найвагоміший внесок зробили такі країни, як США (16,8 відсотка), Кіпр (9,5 відсотка), Нідерланди (8,8 відсотка), Великобританія (8,7 відсотка), Росія (7 відсотків), Німеччина (6,3 відсотка).

Інвестиційно привабливими стали такі види економічної діяльності, як харчова промисловість та переробка сільськогосподарських продуктів, оптова торгівля і посередництво в торгівлі, фінансова діяльність, машинобудування, хімічна та нафтохімічна промисловість, металургія та обробка металу, виробництво коксу, продуктів нафтопереробки та ядерного палива, науково-технологічна та інноваційна діяльність, туризм (розвиток готельної інфраструктури).

Криза 1998 року, яка охопила фінансові та фондові ринки світу, позначилася й на українському ринку цінних паперів, унаслідок чого уповільнилися темпи розвитку інфраструктури ринку.

Для активізації інвестиційної діяльності слід:

знизити рівень державного регулювання підприємницької діяльності та забезпечити стабільність відповідного законодавства;

усунути неоднозначність трактування нормативно-правових актів та завершити судову реформу;

удосконалити нормативну базу з питань реалізації прав власності;

завершити адміністративну реформу, забезпечити публічність та прозорість у прийнятті рішень органами влади і в результаті подолати бюрократизм та прояви корупції;

запровадити ефективні методи корпоративного управління;

сприяти розвиненості ринків капіталу, в першу чергу банківського сектору, фондового та страхового ринків;

знизити податкове навантаження;

скоротити перелік пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні, забезпечивши таким чином концентрацію ресурсів державної підтримки на актуальних напрямах розвитку науки і техніки;

забезпечити стабільність політичного середовища;

активізувати діяльність із створення позитивного іміджу держави.

Метою Програми є створення привабливого інвестиційного клімату та розвиток інфраструктури інвестиційної діяльності для забезпечення сталого економічного зростання та підвищення життєвого рівня населення.

Основними завданнями Програми є:

у сфері створення привабливого інвестиційного середовища для приватного непозичкового капіталу:

дерегулювання підприємницької діяльності та лібералізація ділової активності;

завершення формування стабільної нормативно-правової бази, яка б ґрунтувалася на принципах рівності всіх інвесторів;

забезпечення прозорості процедур прийняття рішень центральними та місцевими органами виконавчої влади;

удосконалення механізмів управління корпоративними правами, в тому числі тими, що належать державі, посилення захисту прав дрібних акціонерів;

підвищення ефективності процедур банкрутства;

забезпечення подальшого реформування податкової системи, в тому числі шляхом зниження податкового навантаження, оптимізації та підвищення прозорості процедури адміністрування податків, безумовного додержання прав платників податків;

підвищення інвестиційної привабливості об'єктів приватизації;

подальше проведення адміністративної реформи з метою вдосконалення та підвищення ефективності державного управління, усунення бюрократизму та проявів корупції;

зміцнення банківської системи України, сприяння концентрації банківського капіталу, практичне запровадження іпотечних механізмів;

пожвавлення інвестиційної діяльності у спеціальних економічних зонах;

сприяння судовій реформі та безумовному виконанню судових рішень;

створення додаткових стимулів для залучення інвестицій у пріоритетні галузі української економіки;

у сфері розвитку інвестиційної діяльності держави:

усунення структурних деформацій в економіці України шляхом випереджаючого нарощування темпів розвитку споживчих галузей та сфери послуг;

розширення і модернізація транспортної інфраструктури, зокрема газотранспортної системи, створення умов для зростання обсягів транзитних перевезень, створення національної мережі міжнародних транспортних коридорів на основі залучення інвестицій у розвиток транспортної інфраструктури, дорожнього господарства, з використанням механізмів концесії та лізингу;

сприяння збільшенню обсягу інвестицій у галузі зв'язку та телекомунікаційних послуг;

стимулювання залучення інвестицій у наукову, науково-технічну та інноваційну діяльність.

Визначальним завданням державної політики в інвестиційній діяльності є створення рівних умов для ведення бізнесу та інвестування економіки України суб'єктами господарювання різної форми власності, здійснення процесу інвестування на прозорих та цивілізованих засадах, поліпшення структури інвестиційних джерел.

Політика держави буде сконцентрована на:

прискоренні темпів економічного зростання на власній відтворювальній (інвестиційній) базі та на достатній ринковій основі;

запровадженні відкритих консультацій органів виконавчої влади з представниками суб'єктів господарювання, поширенні інформації про реальну економічну ситуацію, внутрішні та зовнішні ринки, кон'юнктурні процеси, нормативну базу;

значному зниженні рівня тінізації вітчизняної економіки;

створенні рівних умов для діяльності суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та походження капіталу;

формуванні ефективного конкурентного середовища;

зміцненні фондового ринку, розвитку інститутів спільного інвестування, страхових та пенсійних фондів, ринку корпоративних цінних паперів, його інтегруванні у міжнародні ринки капіталу;

створення додаткових економічних стимулів для залучення інвестицій в пріоритетні галузі економіки;

утворенні ефективної системи захисту інтелектуальної власності.

Економічна політика держави спрямовується на створення сприятливого середовища для розвитку підприємництва, усунення бюрократизму та проявів корупції, звуження тіньового сектору економіки з метою створення умов для:

проведення єдиної державної регулятивної політики у сфері підприємництва, спрямованої на досягнення оптимального рівня регулювання державою підприємницької діяльності, визначення правових засад державної підтримки малого підприємництва, регулювання процедури ліцензування;

перегляду нормативно-правових актів з регулювання підприємницької діяльності в окремих секторах економіки з метою підвищення ефективності та конкурентоспроможності суб'єктів господарської діяльності;

удосконалення та спрощення системи реєстрації підприємств;

удосконалення процедури реалізації інвестиційних проектів;

створення системи регламентації перевірок підприємницької діяльності;

запровадження механізму реалізації майнової відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту) при виконанні інвестиційних проектів;

узгодження зовнішньої торговельної і конкурентної політики з метою забезпечення для вітчизняних суб'єктів господарської діяльності рівних умов конкуренції на зовнішніх ринках;

розширення участі в міжнародному співробітництві у сфері конкурентної політики з метою запобігання обмеженню конкуренції внаслідок дій, учинених за межами території держави.

Одним з найважливіших чинників поліпшення інвестиційного клімату в Україні є створення адекватного ринковій економіці правового поля.

З цією метою:

проводитиметься робота, пов'язана з укладенням міждержавних угод про заохочення і захист інвестицій та уникнення подвійного оподаткування, обміном інформацією про нормативно-правові акти в сфері інвестиційної діяльності, формуванням стабільної законодавчої бази та умов провадження підприємницької діяльності;

розширюватиметься співробітництво з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком, Європейським інвестиційним банком і Європейським банком реконструкції та розвитку в питаннях надання фінансової допомоги Україні, здійснюватимуться заходи для прискорення процесу вступу України до СОТ.

Для поступової адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу та до вимог СОТ повинні бути прийняті нормативно-правові акти, що регулюватимуть питання:

подальшого реформування податкової системи;

формування нормативно-правової бази, що сприятиме функціонуванню фондового ринку;

захисту внесків громадян із страхування їх життя, здоров'я, на недержавне пенсійне забезпечення.

Стратегічною метою податкової політики є створення стабільної податкової системи, яка забезпечувала б достатній обсяг надходжень до бюджетів усіх рівнів, ефективне функціонування економіки, створення умов для подальшого інтегрування України до світової економіки.

Основним завданням податкової реформи є:

зниження податкового навантаження шляхом скорочення переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці для формування солідарних соціальних фондів та перехід до формування персоніфікованих фондів;

розширення бази оподаткування шляхом скасування пільг, які безпосередньо не пов'язані з інноваційною та інвестиційною діяльністю; запровадження механізму декларування податкових пільг суб'єктами - платниками податків; запровадження оподаткування нерухомості;

стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств з удосконаленням умов оподаткування, що стимулюють поновлення основних виробничих фондів та розвиток малого бізнесу;

підвищення рівня сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

недопущення подвійного оподаткування нерезидентів.

Створення прозорої процедури прийняття рішень щодо реалізації інвестиційних проектів, які фінансуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також тих, що істотно впливають на життєдіяльність населення, передбачає:

прийняття рішень щодо проведення публічного обговорення проектів регулятивних актів, спрямованих на розвиток підприємницької діяльності, утворення громадських колегій та рад підприємців при органах виконавчої влади, проведення консультацій із суб'єктами підприємницької діяльності, громадськими організаціями, науковцями, іншими фахівцями щодо оцінки ефективності регулятивних актів;

участь у міжнародних заходах з метою розкриття інвестиційних можливостей України; презентацію через засоби масової інформації зарубіжних країн та Інтернет пріоритетних інвестиційних проектів; активізацію проведення виставкових заходів.

Розвиток корпоративного управління здійснюватиметься з метою поліпшення інвестиційного клімату, забезпечення ефективної діяльності акціонерних товариств і спрямовуватиметься на:

поступове наближення нормативно-правової бази з питань корпоративного управління до законодавства Європейського Союзу;

удосконалення стандартів корпоративного управління;

визначення та розмежування повноважень органів виконавчої влади у сфері корпоративних відносин;

розроблення та запровадження правил корпоративного управління на основі загальноприйнятих принципів ефективного корпоративного управління.

У сфері управління державними корпоративними правами проводитиметься робота з:

визначення оптимального розміру і структури державного корпоративного сектору;

вдосконалення державної політики щодо підприємств з державними частками власності;

забезпечення ефективного менеджменту.

Державна політика у сфері приватизації спрямовуватиметься на:

заміну фіскальної моделі приватизації інвестиційною та інноваційною; приватизацію великих підприємств та підприємств-монополістів за окремими планами шляхом продажу контрольних пакетів акцій промисловим інвесторам;

технічне та технологічне поновлення підприємств за рахунок частини коштів, що надійдуть від приватизації.

Удосконалення приватизаційного процесу передбачає:

розширення кола підприємств, що підлягають приватизації, скорочення переліку заборонених до приватизації підприємств;

підвищення інвестиційної привабливості та конкурентоспроможності підприємств у процесі їх передприватизаційної підготовки, забезпечення реструктуризації підприємств, відокремлення об'єктів соціальної інфраструктури;

упровадження сучасного механізму проведення оцінки майна;

підвищення прозорості продажу об'єктів приватизації на конкурентних засадах;

недопущення внесення необґрунтованих змін у переліки об'єктів, графіки та умови їх продажу після офіційного затвердження і оприлюднення відповідної інформації, диверсифікації повноважень державних органів виконавчої влади з продажу об'єктів приватизації;

визначення принципів стимулювання ефективної інвестиційної діяльності на приватизованих підприємствах.

Проведення адміністративної реформи передбачає удосконалення структури органів виконавчої влади, розмежування і збалансування повноважень та відповідальності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Однією з найважливіших складових адміністративної реформи є реформування державної служби, яке передбачає підвищення вимог до кадрового складу; становлення професійної, політично нейтральної та авторитетної державної служби.

З цією метою необхідно:

розробити більш досконалі і прозорі процедури прийняття на державну службу;

запровадити єдиний порядок проведення відкритого конкурсу та стажування із складенням іспиту;

утворити незалежну комісію з відбору кадрів на посади державних службовців I-III категорії;

зменшити невиробничі витрати на державні послуги;