З метою створення умов для подальшого реформування кримінально-виконавчої системи Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Програму зміцнення матеріальної бази органів та установ кримінально-виконавчої системи на 2000 - 2004 роки (далі - Програма), що додається.

2. Міністерству фінансів і Міністерству економіки щороку передбачати у проектах Державного бюджету України і Державної програми економічного і соціального розвитку видатки на реалізацію Програми в межах асигнувань, визначених для Державного департаменту з питань виконання покарань.

3. Державному департаменту з питань виконання покарань забезпечити цільове та ефективне використання коштів, що передбачатимуться у державному бюджеті на реалізацію Програми і щороку до 1 лютого інформувати Кабінет Міністрів України про хід її виконання.

4. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям проінформувати у січні 2001 р. Кабінет Міністрів України про стан виконання визначених у Програмі заходів щодо залучення осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, до суспільно корисної праці.

Ця Програма розроблена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2000 р. N 73 "Про першочергові заходи щодо забезпечення діяльності кримінально-виконавчої системи та державну підтримку її подальшого реформування".

Останніми роками внаслідок збільшення у місцях позбавлення волі кількості засуджених і ув'язнених значно загострилася проблема створення передбачених законодавством умов їх утримання.

Так, якщо у 1992 році в 172 установах кримінально-виконавчої системи утримувалося 146,5 тис. осіб, то на 1 травня 2000 р. у 178 установах їх кількість збільшилася майже у 1,5 раза і становила понад 228 тис. осіб. У слідчих ізоляторах за наявності 32,8 тис. місць на зазначену дату утримувалося 48,4 тис. ув'язнених. Частині з них на порушення вимог статті 11 Закону України "Про попереднє ув'язнення" не надаються індивідуальні спальні місця. Перенаселеність установ ускладнює епідемічну ситуацію.

Поліпшити стан справ можливо лише шляхом реконструкції діючих слідчих ізоляторів, значна частина яких споруджена понад 100 років тому та розташована в обласних центрах неподалік від житлових будинків.

Не дотримуються вимоги статті 74 Виправно-трудового кодексу України щодо розміщення засуджених, особливо у колоніях посиленого режиму, та в лікарнях, де понад наявну кількість місць на 1 травня 2000 р. утримувалося відповідно 10,5 та 6,3 тис. осіб.

З метою додаткового облаштування місць для утримання засуджених слід перепрофілювати деякі лікувально-трудові профілакторії, колонії-поселення та збудувати гуртожитки у виправно-трудових установах.

У зв'язку з прийняттям 22 лютого 2000 р. Закону України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України", яким замість смертної кари запроваджено довічне позбавлення волі, гостро постало питання щодо утворення спеціалізованих установ з максимальним рівнем безпеки для утримання засуджених до смертної кари і засуджених до довічного позбавлення волі (на 1 травня ц.р. таких осіб відповідно налічувалося 424 і 11).

Програмою передбачається здійснити комплекс заходів, спрямованих на зміцнення матеріальної бази органів та установ кримінально-виконавчої системи, зокрема облаштування додаткових місць у виправно-трудових установах, утворення спеціалізованих установ для утримання засуджених до довічного позбавлення волі, поліпшення матеріально-технічного забезпечення навчальних закладів Департаменту.

Передбачено також проведення капітального ремонту будівель і споруд житлових зон виправно-трудових установ та режимних корпусів слідчих ізоляторів, заміни засобів спеціального автотранспорту, оснащення лікувальних закладів, в яких надається медична допомога хворим на туберкульоз. Такі заходи не здійснювалися протягом тривалого часу через щорічне недостатнє фінансування (20 - 25 відсотків потреби), а також через неможливість отримання кримінально-виконавчою системою додаткових коштів від використання праці засуджених унаслідок відсутності роботи для майже їх 70 відсотків.