1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 24 квітня 2000 р. N 696
Київ
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 32 від 10.01.2002 )
Про затвердження Положення про Комісію з питань запобігання дитячій бездоглядності та соціальної реабілітації неповнолітніх
На виконання Указу Президента України від 28 січня 2000 р. N 113 "Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності" Кабінет Міністрів України
постановляє:
Затвердити Положення про Комісію з питань запобігання дитячій бездоглядності та соціальної реабілітації неповнолітніх (додається).
Прем'єр-міністр України В.ЮЩЕНКО
Інд. 28
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 квітня 2000 р. N 696
ПОЛОЖЕННЯ
про Комісію з питань запобігання дитячій бездоглядності та соціальної реабілітації неповнолітніх
1. Комісія з питань запобігання дитячій бездоглядності та соціальної реабілітації неповнолітніх (далі - Комісія) є постійно діючим консультативно-дорадчим органом, утвореним Указом Президента України від 28 січня 2000 р. N 113.
2. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.
3. Основними завданнями Комісії є:
сприяння діяльності державних органів та громадських організацій у сфері соціально-правового захисту дітей, які опинилися в складних і надзвичайних умовах, за межами сім'ї та навчальних закладів;
координація зусиль і узгодження дій центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій у комплексному розв'язанні проблем профілактики бездогладності та правопорушень серед дітей, створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки до самостійного життя;
розгляд питань, які пов'язані з виконанням конвенції ООН про права дитини і потребують міжгалузевого узгодження;
підготовка разом з відповідними центральними органами виконавчої влади та залученими науково-дослідними установами науково обгрунтованих пропозицій щодо формування державної політики у сфері поліпшення становища дітей в сім'ях, профілактики дитячої бездоглядності та розширення форм і методів соціалізації та реабілітації неповнолітніх, які опинилися в складних і надзвичайних умовах;
організація підготовки та внесення в установленому порядку пропозицій про розроблення і вдосконалення нормативно-правової бази з питань запобігання бездоглядності та правопорушенням серед дітей, захисту їх прав і приведення її у відповідність із сучасними умовами і міжнародними нормами;
розроблення заходів щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів неповнолітніх, які опинилися в складних і надзвичайних умовах, за межами сім'ї та навчальних закладів, усунення причин, що породжують бездоглядність дітей;
участь у підготовці та проведенні міжнародних, всеукраїнських конференцій, симпозіумів, нарад, семінарів тощо з питань соціально-правового захисту дітей, які опинилися в складних і надзвичайних умовах, за межами сім'ї та навчальних закладів, і вжиття заходів до співробітництва з відповідними органами зарубіжних країн з метою активізації спільних дій та вивчення досвіду роботи в цій сфері;
інформування Президента України і Кабінету Міністрів України про здійснення заходів, спрямованих на запобігання дитячій бездоглядності, соціальний захист дітей і підлітків, підвищення рівня профілактики правопорушень серед дітей.
4. Комісія відповідно до покладених на неї завдань:
розглядає розроблені центральними органами виконавчої влади, громадськими організаціями концепції, комплексні та цільові програми з питань, що належать до її компетенції;
аналізує проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, державних програм, комплексних планів центральних органів виконавчої влади з метою визначення їх впливу на стан профілактики і боротьби з дитячою бездоглядністю та проявами злочинності серед дітей;
вивчає і прогнозує соціальні та морально-етичні процеси у дитячому та підлітковому середовищі;
опрацьовує пропозиції щодо раціонального розміщення соціальних закладів для неповнолітніх, ефективної їх роботи та розробляє відповідні рекомендації про розвиток міжгалузевого співробітництва у питаннях соціальної реабілітації їх вихованців;
здійснює контроль за дотриманням норм законодавства стосовно дітей, виконанням заходів щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх, їх соціальної реабілітації;
вживає невідкладних заходів за фактами невиконання міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади вимог щодо забезпечення прав дітей;

................
Перейти до повного тексту