З метою зменшення боргового навантаження, запобігання подальшому зростанню зовнішнього боргу та визначення оптимальних джерел фінансування потреб держави в середньостроковій перспективі Кабінет Міністрів України

1. Схвалити Концепцію державної боргової політики на 2001 - 2004 роки (додається).

2. Центральним органам виконавчої влади, установам та організаціям керуватися у своїй діяльності положеннями Концепції державної боргової політики на 2001 - 2004 роки.

Ця Концепція спрямована на врегулювання комплексу проблем, пов'язаних з необхідністю визначення оптимальних джерел фінансування потреб держави, зменшення боргового навантаження на Державний бюджет України, запобігання подальшому збільшенню зовнішнього боргу та створення ефективної системи управління державним боргом.

Незважаючи на заходи, що здійснювалися протягом 1998 - 2000 років щодо зменшення боргового навантаження, ситуація залишається досить складною.

За результатами аналізу статистичних даних установлено такі основні причини швидкого накопичення державного боргу:

значні обсяги дефіциту державного бюджету попередніх років, невиважена політика у наданні державних гарантій; наявність від'ємного сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу у попередніх роках, що потребувало додаткового зовнішнього фінансування;

уповільнені темпи розвитку внутрішнього ринку капіталу, що обумовлювало короткотерміновий характер боргу, неможливість сталого фінансування державних потреб за рахунок внутрішніх запозичень, високу вартість обслуговування державного боргу;

неврегульованість на законодавчому рівні комплексу питань, пов'язаних з утворенням та погашенням державного боргу.

Водночас слід зазначити, що повна відмова від державного запозичення, як внутрішнього, так і зовнішнього, неможлива, оскільки необхідно забезпечувати обслуговування та погашення накопиченого державного боргу, підтримку платіжного балансу, збереження валютних резервів. Цей висновок грунтується на таких чинниках.

Першим альтернативним варіантом зменшення сум державного запозичення є запровадження платежів за державним боргом тільки за рахунок доходів державного бюджету.

Виконання державою своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування державного боргу є безумовним. Витрати на зазначені цілі в обов'язковому порядку передбачаються в державному бюджеті. Навантаження цих платежів на державний бюджет дуже значне. Фінансування таких витрат тільки за рахунок доходів бюджету призведе до зменшення обсягу видатків на промислове виробництво, сільське господарство, соціальну сферу, інші галузі, що спричинить тривалу стагнацію та зниження рівня життя в країні.

Зовнішні запозичення також необхідні для підтримки платіжного балансу держави з огляду на обов'язковість накопичення валютних резервів як джерела фінансування економічного зростання та закупівлі імпортних енергоносіїв з метою забезпечення безперебійного функціонування таких галузей, як енергетика, промисловість, сільське господарство, постачання електроенергії та палива Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, лікарням і школам, задоволення потреб населення в опаленні.

Іншою альтернативою державним запозиченням є відмова від сплати державою своїх боргів (дефолт). Можливими наслідками для України у разі оголошення дефолту є такі: пред'явлення кредиторами вимог достроково погасити кредити на суму близько 3 млрд. доларів США; припинення позик міжнародних фінансових організацій, інших офіційних кредиторів та донорів; судові справи та арешт закордонної державної власності, включаючи закордонні активи Національного банку; зменшення обсягів іноземних інвестицій в національну економіку, неможливість здійснювати зовнішні запозичення від решти країн світу, зменшення обсягів зовнішньої торгівлі. Аналізуючи цей сценарій розв'язання боргової проблеми, можна зробити такий висновок.

Оголошення дефолту лише тимчасово зменшить навантаження на видаткову частину державного бюджету, проте не сприятиме макроекономічній стабілізації та економічному зростанню, а, навпаки, спричинить спад виробництва. Фактично Україна споживає більше, ніж виробляє. Дисбаланс, що виникає, може бути покритий за рахунок залучення кредитних ресурсів решти країн світу, але це стане неможливим для України у разі оголошення дефолту.