Рада Міністрів СРСР і ВЦРПС постановою від 6 червня 1985 р. N 540 "Про заходи по поліпшенню нормування праці в народному господарстві" відзначили, що нормування праці набуває все більшого значення у розв'язанні, економічних і соціальних завдань як засіб ефективного використання трудового потенціалу, підвищення дієвості господарського механізму, доведення його принципів до первинних осередків виробництва, кожного робочого місця, забезпечення відповідності розмірів заробітної плати трудовому внескові працівників.

Однак організація нормування праці в народному господарстві ще не відповідає вимогам розвитку економіки на сучасному етапі. Вдосконалення технології, впровадження нової техніки і поліпшення організації праці не завжди супроводжуються заміною норм. Негативно позначаються на якості нормування великі недоліки в обліку трудових затрат і втрат робочого часу. Незадовільно поставлено справу з нормуванням праці почасового оплачуваних робітників, інженерно-технічних працівників і службовців, особливо у невиробничих галузях народного господарства. Не завжди до роботи по поліпшенню нормування праці залучаються трудові колективи.

Застосування занижених норм призводить до їх значного перевиконання, не забезпечує безпосереднього зв'язку з досягненням планових завдань з продуктивності праці, спричиняє невиправдані виплати коштів, знижує ефективність системи матеріального і морального стимулювання. В результаті норми ще по-справжньому не стали дійовим засобом обгрунтованого планування і регулювання заробітної плати.

З метою дальшого вдосконалення нормування праці та посилення його ролі в мобілізації резервів зростання продуктивності, підвищення ефективності виробництва, послідовного здійснення соціалістичного принципу розподілу за працею, на виконання постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 6 червня 1985 р. N 540 Рада Міністрів Української РСР і Українська республіканська рада професійних спілок

1. Міністерствам і відомствам УРСР, виконавчим комітетам обласних, міських і районних Рад народних депутатів, керівникам об'єднань, підприємств, організацій і установ та відповідним профспілковим органам вжити заходів до докорінного поліпшення нормування праці у виробничих і невиробничих галузях народного господарства.

Усю цю роботу проводити у тісному зв'язку із здійснюваними заходами по вдосконаленню господарського механізму, розширенню прав і посиленню відповідальності об'єднань, підприємств та організацій за кінцеві результати їх діяльності. Система нормування праці повинна сприяти активному впровадженню досягнень науки і техніки, прогресивної технології та поліпшенню організації виробництва, розвиткові колективних форм праці, зниженню трудомісткості продукції.

Заходи по підвищенню якості нормування праці, широкому застосуванню прогресивних норм і нормативів націлити на забезпечення економічно обгрунтованих співвідношень між зростанням продуктивності праці і заробітної плати, посилення матеріальної заінтересованості працівників, вишукання необхідних ресурсів для вдосконалення тарифної системи.

Поліпшення нормування праці, перегляд діючих норм проводити з широкою участю робітників та інженерно-технічних працівників до Закону про трудові колективи.

Виходячи з цього забезпечити в 1985-1986 роках:

а) проведення в об'єднаннях, на підприємствах, в організаціях і установах планомірної перевірки діючих норм виробітку (часу) і обслуговування, маючи на увазі привести їх у встановленому порядку у відповідність з досягнутим рівнем техніки, технології виробництва і праці;

б) здійснення заходів по розширенню сфери нормування праці, розробки й застосування міжгалузевих і галузевих норм та нормативів трудових затрат для працівників, зайнятих у торгівлі, матеріально-технічному постачанні, житлово-комунальному господарстві, побутовому обслуговуванні населення та інших не виробничих галузях;

в) установлення для почасових робітників нормованих завдань із зазначенням у них складу й обсягу робіт, зон обслуговування, регламенту виконання завдань, виходячи з технічно обгрунтованих норм і нормативів трудових затрат;

г) розвиток і підвищення ефективності колективних форм організації праці на основі широкого впровадження укрупнених норм на закінчений комплекс робіт, виріб, одиницю сільськогосподарської та іншої продукції, етап чи об'єкт будівництва.

2. З метою забезпечення прогресивного рівня норм установити, що:

а) норми праці робітникам і службовцям повинні визначатися в основному за єдиними і типовими нормами або нормами, розрахованими за міжгалузевими і галузевими нормативами трудових затрат;

б) діючі в об'єднаннях, на підприємствах, в організаціях і установах норми виробітку (часу) і норми обслуговування підлягають обов'язковій перевірці на відповідність досягнутому рівню техніки та технології, організації виробництва і праці в процесі атестації робочих місць. За підсумками атестації застарілі норми на роботах, трудомісткість яких зменшилась у результаті загального поліпшення організації виробництва і праці, переглядаються в установленому порядку за погодженням з профспілковими комітетами. При наступній раціоналізації робочих місць, впровадженні нової та вдосконаленні діючої техніки і технології, організації виробництва і праці, проведенні інших господарських заходів, що забезпечують зростання продуктивності праці, застосовувані норми своєчасно замінювати новими, які відповідають умовам виробництва, що змінилися. Помилково встановлені норми переглядаються в міру їх виявлення;

в) застосування робітником (службовцем), бригадою за власною ініціативою нових прийомів праці і передового досвіду, вдосконалення своїми силами робочих місць, підвищення своєї професійної майстерності і досягнення на цій основі високого рівня виробітку в період між атестаціями робочих місць не є підставою для перегляду норм за рішенням адміністрації. Перегляд норм у цих випадках може провадитися з ініціативи колективів бригад, робітників і службовців, за що вони заохочуються в установленому порядку.

3. Міністерствам і відомствам УРСР разом з відповідними республіканськими комітетами профспілок завершити в 1987 році перевірку та перегляд у встановленому порядку галузевих (відомчих) норм і нормативів трудових затрат та забезпечити впровадження новорозроблених і уточнених міжгалузевих та галузевих норм і нормативів при проведенні атестації робочих місць у підвідомчих об'єднаннях, на підприємствах, в організаціях і установах.

Державному комітетові СРСР по праці і соціальних питаннях і Держбуду СРСР доручено разом з ВЦРПС завершити 1986 році роботу, по внесенню змін до міжгалузевих єдиних і типових норм та нормативів трудових затрат з урахуванням удосконалення техніки й технології, організації виробництва і праці.

4. Міністерствам і відомствам УРСР, які здійснюють будівництво, забезпечити в 1985-1987 роках розробку, затвердження і впровадження на будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних роботах укрупнених і комплексних норм трудових затрат і розцінок з включенням до них технологічно взаємопов'язаних основних та підсобно-допоміжних робіт на основі застосування прогресивної технології, максимальної механізації робіт і наукової організації праці.

Держбуду СРСР доручено у 6-місячний строк затвердити за погодженням з Державним комітетом СРСР по праці і соціальних питаннях і ВЦРПС методичні вказівки про порядок розробки й застосування укрупнених та комплексних норм на будівельно-монтажні і ремонтно-будівельні роботи.

5. Міністерствам і відомствам УРСР, об'єднанням, підприємствам і організаціям здійснювати на стадії проектування технологічних процесів розрахунок норм праці на основі використання обчислювальної техніки.

6) Визнати за необхідне підвищити роль показника трудомісткості продукції (робіт) у плануванні виробництва і праці, формуванні коштів на її оплату. З цією метою міністерствам і відомствам УРСР, Київському міськвиконкому:

встановлювати конструкторським, проектним і проектно-технологічним організаціям граничні економічно допустимі рівні затрат праці на виробництво проектованої продукції і технологічні процеси;