1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 29 квітня 1992 р. N 217
Київ
Питання Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 698 від 10.10.94 )
Кабінет Міністрів України
постановляє:
1. Затвердити Положення про Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України, що додається.
2.
( Пункт 2 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 698 від 10.10.94 )
3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 1991 р. N 297 "Питання Державного комітету України по оборонній промисловості і машинобудуванню".
Прем'єр-міністр України
Міністр
Кабінету Міністрів України
В. ФОКІН

В. ПЄХОТА
Інд.30
ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 29 квітня 1992 р. N 217
П О Л О Ж Е Н Н Я
про Міністерство машинобудування, військово- промислового комплексу і конверсії України
1. Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України (Мінмашпром України) є центральним органом державної виконавчої влади України, підвідомчим Кабінету Міністрів України.
Міністерство реалізує державну політику розвитку народного господарства України в машинобудуванні та військово-промисловому комплексі, сприяє структурній перебудові економіки, формує систему заходів щодо забезпечення економічної та військово-політичної самостійності України.
2. Мінмашпром України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своєї компетенції Міністерство організує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх виконанням.
Міністерство узагальнює практику застосування законодавства з питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України.
3. Головними завданнями Мінмашпрому України є:
організація виготовлення машинобудівної, війсково-промислової та цивільної продукції на рівні високих стандартів і досягнень світових технологій виробництва та якості продукції;
оптимізація виробничої та міжгалузевої структури машинобудування та військово-промислового комплексу, переорієнтація його з урахуванням нових ринків постачання сировини та збуту продукції, нових зв'язків по кооперації;
прогнозування розвитку і конверсії багатогалузевого комплексу Мінмашпрому України, підготовка пропозицій про розміщення державних замовлень на підприємствах Міністерства;
розробка цільових програм і програмних заходів з перспективних напрямів розвитку науки і технологій в машинобудуванні та військово-промисловому комплексі, впровадження науково-технічних досягнень оборонного комплексу у виробництво цивільної продукції;
підготовка пропозицій про розміщення нових виробництв і ліквідацію застарілих підприємств, координація та узгодження цих питань з відповідними органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
сприяння розвиткові підприємництва й конкуренції, проведення робіт по демонополізації виробництва в машинобудуванні та військово-промисловому комплексі, внесення до Кабінету Міністрів України пропозицій про здійснення антимонопольних заходів;
аналіз і впровадження фінансово-економічних регуляторів оптимізації економічних зв'язків, кооперованих поставок і перевезень, подання відповідних пропозицій до Кабінету Міністрів України;
замовлення наукових досліджень комплексного характеру з технологічних, організаційних та економічних проблем розвитку машинобудування та військово-промислового комплексу;
прогнозування потреби підприємств машинобудування та військово-промислового комплексу в кадрах, координація діяльності підприємств і навчальних закладів щодо підготовки спеціалістів та робітничих кадрів, реалізація державної політики в питаннях зайнятості;
сприяння здійсненню заходів, спрямованих на забезпечення охорони праці, соціального захисту працівників і, при необхідності, спеціального режиму на підприємствах або в його підрозділах;
організація роботи по збереженню та вдосконаленню мобілізаційних потужностей, плануванню мобілізаційних завдань підприємствам військово-промислового комплексу, формуванню мобілізаційних резервів;

................
Перейти до повного тексту