Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про Державний комітет України по металургійній промисловості, що додається.

2. Розмістити Державний комітет України по металургійній промисловості в м. Дніпропетровську.

3. Погодитися з пропозицією ради директорів ліквідовуваного Державного виробничого об'єднання "Південметалургпром" про передачу його майна і майнових прав Державному комітетові України по металургійній промисловості.

4. На часткову зміну розпорядження Кабінету Міністрів УРСР від 20 липня 1991 р. N 124 дозволити Державному комітетові України по металургійній промисловості мати 5 заступників голови Комітету, в тому числі одного першого, і колегію в складі 11 чоловік.

1. Державний комітет України по металургійній промисловості (Держметалургпром України) є центральним органом державного управління, підвідомчим Кабінету Міністрів України.

Держметалургпром України та підвідомчі йому об'єднання, підприємства, установи, організації чорної та кольорової металургії України (надалі - підприємства) становлять систему Комітету.

Комітет, використовуючи економічні методи, будує свою діяльність на принципах розмежування функцій державного управління та безпосереднього господарювання, що здійснюється підприємствами.

2. Держметалургпром України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами та іншими рішеннями Верховної Ради України та її Президії, указами Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своєї компетенції Комітет організує виконання законодавчих актів, рішень Уряду України і здійснює систематичний контроль за їх виконанням.

3. Головними завданнями Держметалургпрому України є:

координація господарської діяльності підприємств металургійного комплексу;

задоволення потреб народного господарства і населення України у металопродукції з високими споживчими властивостями, виробленої з мінімальними затратами, що забезпечує їх конкурентоспроможність на внутрішньому й зовнішньому ринках;

прогнозування і стратегічне планування розвитку металургійної промисловості;

створення економічних, технічних, соціальних та організаційних умов для ефективної діяльності підвідомчих підприємств.

4. Держметалургпром України при виконанні покладених на нього функцій взаємодіє з іншими органами державного управління України та Кримської АРСР, органами місцевого самоврядування.

5. Держметалургпром України відповідно до покладених на нього завдань:

бере участь у визначенні обсягу і складу державного замовлення, приймає його від республіканських органів і розподіляє по підприємствах, організує забезпечення державного замовлення у повному обсязі матеріально-технічними ресурсами, контролює його виконання;

розробляє пропозиції щодо забезпечення збалансованої роботи підприємств усього металургійного циклу шляхом координації та складання балансів виробництва, визначає разом з підприємствами планові обсяги випуску продукції та поставки її по внутрігалузевій кооперації, оптимальне завантаження виробничих потужностей, провадить розрахунки необхідної сировини та паливно-енергетичних ресурсів, вживає заходів до задоволення потреби в них підприємств;

створює сприятливі умови для становлення й розвитку ринкових відносин, заохочує підприємництво, сприяє розвиткові всіх форм власності, впроваджує в галузі нові організаційні форми господарювання;

аналізує кон'юнктуру внутрішнього і зовнішнього ринку, рівень цін на продукцію металургійної промисловості, оперативно інформує про них підприємства, бере участь у погодженні проектів оптових цін, регулює ціни на продукцію внутрігалузевого споживання;

організує та координує зовнішньоекономічну діяльність підприємств, подає Кабінету Міністрів України пропозиції про розподіл квот та видачу ліцензій для продажу продукції на експорт, у виключних випадках за погодженням з Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків України вносить оперативні зміни до виданих ліцензій;

розробляє за погодженням з Держгіртехнаглядом України комплексні галузеві програми, нові нормативи безпечних і здорових умов праці, здійснює їх реалізацію, вживає заходів до створення більш ефективних засобів запобігання виробничому травматизму і аваріям;

здійснює аналіз і прогнозування чисельності працівників металургійної промисловості, визначає потребу підприємств у спеціалістах і робітниках провідних професій, організує їх підготовку, перепідготовку та професійну переорієнтацію;

проводить організаційно-методичну роботу по здійсненню державної політики з питань праці та заробітної плати;

забезпечує проведення ефективної інвестиційної політики шляхом координації та централізації сил і засобів (у тому числі на основі погодженої пайової участі підприємств), визначає пріоритети інвестицій;