Рада Міністрів Союзу РСР постановою від 29 серпня 1953 року N 2295 встановила, що в міністерствах, відомствах та інших радянських установах грубо порушується законодавство про режим робочого дня.

Керівники міністерств, відомств та інших установ нерідко починають свою роботу з запізненням на 2 - 3 години, а закінчують робочий день пізно вночі, без потреби довго затримують частину співробітників на роботі, викликають їх на службу в надурочний час. Внаслідок такої ненормальної організації робочого часу і порушення існуючого режиму самими керівниками, в багатьох міністерствах і відомствах апарат працює без достатнього контролю, розхитується трудова дисципліна серед службовців. Разом з тим співробітники установ позбавлені необхідного часу для культурного і політичного росту і підвищення ділової кваліфікації, а також не можуть приділяти належної уваги сім'ї і вихованню дітей. Робота в нічний час негативно відбивається на здоров'ї працівників і знижує їх працездатність.

З метою впорядкування режиму робочого дня і зміцнення трудової дисципліни в міністерствах, відомствах та інших радянських установах, Рада Міністрів Союзу РСР постановою від 29 серпня 1953 року N 2295:

а) встановила з 1 вересня 1953 року для установ та організацій союзного і республіканського значення, які знаходяться в місті Москві, початок роботи з 9 години ранку і закінчення роботи о 6 годині вечора з перервою на обід тривалістю 1 година і для установ та організацій місцевого значення - початок роботи з 10 години ранку і закінчення роботи о 7 годині вечора з перервою на обід тривалістю 1 година;

б) зобов'язала міністрів, керівників відомств та інших установ суворо додержувати встановленого розпорядку робочого дня, категорично заборонивши викликати співробітників на роботу в неурочний час і здовжувати робочий день в установах та організаціях. У тих випадках, коли робота у неурочний час викликається крайньою потребою, виплачувати співробітникам з нормованим робочим днем за надурочні години роботи додаткову винагороду у відповідності з діючим законодавством.

Попередила міністрів, керівників відомств та інших установ про необхідність суворого додержання фінансової дисципліни і недопущення перевитрати встановленого фонду заробітної плати;

в) зобов'язала міністрів і керівників інших центральних установ СРСР внести в правила внутрішнього трудового розпорядку відповідні зміни, що випливають із постанови Ради Міністрів СРСР від 29 серпня 1953 року N 2295;