У відповідності з Законом "Про охорону природи Української РСР", прийнятим третьою сесією Верховної Ради Української РСР п'ятого скликання 30 червня 1960 року, і на додаток до постанови Ради Міністрів Української РСР від 30 квітня 1960 року N 638 "Про організацію боротьби з ерозією грунтів на території Української РСР", Рада Міністрів Української РСР

1. Затвердити Обов'язковий для всіх землекористувачів мінімум заходів по боротьбі з ерозією грунтів і по відновленню родючості та продуктивному використанню еродованих земель в Українській РСР (додається).

2. Затвердити Положення про державних контролерів по охороні грунтів і лісонасаджень на території Української РСР (додається).

3. Встановити, що за порушення законодавства про охорону грунтів і захисних лісонасаджень накладаються в адміністративному порядку штрафи - на службових осіб у розмірі до 10 карбованців, а на громадян - до 5 карбованців.

Штрафи накладаються адміністративними комісіями при виконавчих комітетах районних, міських Рад депутатів трудящих на підставі протоколів (актів) про порушення, що подаються державними контролерами по охороні грунтів і захисних лісонасаджень, - у відповідності з Положенням про адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських Рад депутатів трудящих Української РСР.

Водна і вітрова ерозія грунтів завдає великих збитків народному господарству УРСР і особливо сільському господарству. Законом "Про охорону природи Української РСР" (стаття 6) встановлено, що "користувачі землями сільськогосподарського призначення зобов'язані використовувати їх так, щоб запобігти шкідливим процесам водної і вітрової ерозії грунтів, добиваючись неухильного зростання їх родючості".

Тому охорона грунтового покриву в республіці є важливим і невідкладним завданням кожного колгоспу, радгоспу, підсобного господарства, підприємства, установи, відомства та організації, у користуванні яких є земельні вгіддя, незалежно від їх підпорядкованості.

Виходячи з цього, на всій території УРСР запроваджується такий обов'язковий для всіх землекористувачів мінімум заходів по боротьбі з ерозією грунтів і по відновленню родючості та продуктивному використанню еродованих земель, опрацьований на підставі досягнень науки і досвіду передових господарств.

1. Кожний колгосп, радгосп, підсобне господарство, а також установа і підприємство, у користуванні яких є земельні вгіддя, зобов'язані мати:

а) повний поточний господарський облік земель, що зазнають ерозії, на основі матеріалів грунтових обстежень;

б) відомості про стан наявних на їх території протиерозійних гідротехнічних споруд та протиерозійних насаджень;

в) заходи по боротьбі з ерозією грунтів, відновленню родючості та продуктивному використанню еродованих земель, розроблені відповідно до п. 1 постанови Ради Міністрів Української РСР від 30 квітня 1960 року N 638 "Про організацію боротьби з ерозією грунтів на території УРСР", як невід'ємну частину системи ведення господарства;

г) визначені в щорічному виробничому плані обсяги робіт по боротьбі з ерозією грунтів та по відновленню родючості еродованих земель і матеріальних та грошових витрат на їх виконання;

д) записи спостережень за поширенням ерозії на сільськогосподарських вгіддях та розвитком ярів, записи всіх випадків руйнування шляхів, споруд, будівель, замулювання річок, ставків, штучних каналів та інших пошкоджень внаслідок водної і вітрової ерозії грунтів.

2. Персональна відповідальність за виконання протиерозійних заходів покладається на голів колгоспів, директорів радгоспів і підсобних господарств, керівників установ і підприємств, у користуванні яких є земельні вгіддя.

3. Неправильне розміщення границь угідь і полів сівозмін, а також шляхів може зовсім знецінити ефективність агротехнічних, лісомеліоративних і гідротехнічних заходів та споруд у боротьбі з ерозією грунтів.

Тому на схилах понад 2 градуси границі угідь і полів сівозмін, а також шляхи слід прокладати по горизонталях місцевості або в близькому до них напрямку з тим, щоб границі і шляхи не перетворювались у місця зосередження поверхневого стоку.

Для регулювання і поглинання поверхневого стоку води, з нагірного боку автомобільних шляхів створювати, з цінних швидкоростучих лісових і плодових деревних порід, захисні алейні посадки, або смуги завширшки до 12 метрів, в залежності від крутизни схилів.

4. При проведенні внутрігосподарського землевпорядкування під польові сівозміни відводити більш вирівнені родючі землі плато і прилеглі до них схили, крутизна яких і ступінь змитості грунтів дозволяють вирощувати культури польової сівозміни, а також продуктивно використовувати всі сучасні складні машини і знаряддя для обробітку грунту, догляду за культурами і збирання врожаю.

5. На схилах крутизною від 5 до 14 градусів зі змитими грунтами, запроваджувати грунтозахисні сівозміни з посівом багаторічних трав, зернових культур і в обмежених розмірах просапних культур (кукурудзи, картоплі, соняшника). Просапні культури в цих сівозмінах вирощувати смугами, розташованими поперек схилів, завширшки 30-60 метрів, поєднуючи їх зі смугами багаторічних трав завширшки 6 і більше метрів.

6. Земельні ділянки, розташовані на крутих (10-15 і більше градусів) схилах, що зазнають інтенсивної ерозії, відводити під грунтозахисні сівозміни лукопасовищного типу або під постійне залуження багаторічними травами, а на ділянках таких схилів, перетятих вимоїнами та ярами, а також на прияружних і прибалкових схилах та на днищах ярів - розміщати захисні лісові, плодовоягідні і горіхоплідні насадження залежно від ступеня змитості і розмитості місцевості.

7. На схилах понад 2 градуси оранку провадити впоперек схилів, а на схилах понад 4-5 градусів впоперек схилів провадити також і лущення, культивацію, посів, посадку, обробіток посівів та збирання врожаю. Для боротьби з бур'янами на схилах широко запроваджувати гербіциди.

В Прикарпатті та в Закарпатті, де поширене поверхневе перезволоження грунтів, оранку слід провадити під деяким кутом до горизонталів, щоб забезпечити повільне стікання поверхневих вод до закріплених водотоків без змивання грунту по площі схилу.

8. На еродованих схилах широко впроваджувати (впоперек схилів): гребневу оранку із застосуванням подовжених полиць; ячеїсту оранку плугами з перемичкоутворювачами; контурну оранку; глибокий обробіток грунту без обороту пласта, з максимальним збереженням на поверхні грунту стерньових решток, як мульчі; глибоке щілювання і клітування або переривчасте борознування зяблевої оранки поперек схилу на глибину до 30 см.

9. На схилах, крутіших 8-9 градусів, особливо в передгірських і гірських районах Карпат і західних районів республіки, провадити контурну оранку смугами з обертанням скиби вниз по схилу, що сприятиме поступовому створенню наорних терас.

10. В районах вітрової ерозії оранку грунту провадити впоперек пануючих шкідливих вітрів, широко запроваджувати перехресний посів озимих культур та розміщення посівних рядків і смугових посівів впоперек напрямку шкідливих вітрів.

11. В районах, що зазнають інтенсивної вітрової або водної ерозії, запроваджувати смугове землеробство. При цьому смуги пару або просапних культур чергуються з смугами зернових колосових культур або трав.

12. Не допускати розорювання існуючих, задернованих або зарослих кущами і деревами лощин, залишаючи їх для відведення стікаючих зливових і талих вод.

13. На еродованих грунтах забезпечувати внесення достатньої кількості добрив, насамперед органічних, для підвищення їх родючості та стійкості проти ерозії.

14. На схилах широко впроваджувати посіви озимого жита на зелений корм, посіви проміжних культур, а в більш зволожених районах Лісостепу і Полісся - проміжні посіви люпинів і конюшини.