Рада Міністрів Української РСР відмічає, що в поточній п'ятирічці текстильна промисловість республіки розвивалась прискореними темпами. Потужності по виробництву пряжі зросли на 39 і тканин - на 43,1 проц., введено в дію понад 400 тисяч прядильних веретен і більше 8 тисяч ткацьких верстатів. Основні фонди промисловості збільшились в 2,1 раза. Середньорічний темп зростання виробництва продукції становить 12,1 проц. проти 5,1 проц. за минулі п'ять років. Випуск тканин у 1970 році, порівняно з 1965 роком, збільшиться на 47 процентів.

Проте в роботі текстильної промисловості допускаються істотні недоліки. Міністерство легкої промисловості УРСР, його галузеві виробничі об'єднання, керівники підприємств не забезпечують повного використання наявних потужностей. На ряді заводів, фабрик і комбінатів слабо розгорнута організаторська робота по використанню рішень грудневого (1969 р.) Пленуму ЦК КПРС і завдань, поставлених у Листі ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС і ЦК ВЛКСМ "Про поліпшення використання резервів виробництва і посилення режиму економії в народному господарстві".

Рівень завантаження виробничих потужностей зростає дуже повільно. У 1969 році він становив по ткацьких верстатах у бавовняній галузі 89,5 проц., шерстяній - 88,7, шовковій - 86,4, льняній - 65,4, а в бавовнопрядінні навіть знизився в першому півріччі 1970 року до 82,4 проц. проти 83,6 процента у 1966 році.

Багато підприємств працює з значно нижчою змінністю ніж передбачено нормативами Держплану СРСР. Коефіцієнт змінності, замість 2,85, у першому півріччі 1970 року у бавовнопрядінні дорівнював 2,6, а у шерстоткацтві - 2,78 і шовкоткацтві - 2,54.

За останні роки зросли простої технологічного устаткування. В першому півріччі 1970 р. в шовковій галузі фактичні простої перевищили планові на 3,47 проц., в бавовняній - ткацьких верстатів на 2 і прядильних машин на 3,34 процента.

Введенні в дію виробничі потужності освоюються повільно. На Чернігівському камвольно-суконному комбінаті у 1969 році ткацькі верстати використовувалися тільки на 64,4 проц. і в поточному році - на 77,2 процента. Досі не освоєні потужності на Житомирському і Ровенському льонокомбінатах, Херсонському бавовняному комбінаті (фабрика N 3).

Переоснащення промисловості ведеться низькими темпами. В той же час нова техніка в ряді випадків використовується не повністю. Високопродуктивні ткацькі верстати "СТБ" на Черкаському комбінаті шовкових тканин працюють з коефіцієнтом змінності 1,5 при середній змінності по підприємству 2. На Чернігівському камвольно-суконному комбінаті такі верстати працюють із змінністю 2 при змінності в цілому по підприємству 2,7.

На текстильних підприємствах не повністю використовуються можливості підвищення продуктивності технологічного устаткування за рахунок його модернізації. Повільно провадиться механізація і автоматизація основних виробничих процесів і особливо допоміжних та вантажно-розвантажувальних робіт.

Досвід передових підприємств, які добились високої продуктивності устаткування, вивчається і поширюється недостатньо. В Чернівецькому текстильному виробничому об'єднанні "Восход" застосування кожної прядильно-крутильної машини "ПК-100" дало змогу вивільнити 4 робітників, а на Херсонському бавовняному комбінаті - лише 1,8 чоловіка.

Керівники багатьох підприємств недостатньо приділяють уваги закріплених кадрів, не поліпшують умови праці, виробничу санітарію і техніку безпеки, не створюють належних житлово-побутових умов для працюючих, що приводить до великої їх плинності.

У певній мірі негативно впливає на забезпечення робітниками ряду текстильних підприємств непогодженість між режимами роботи цих підприємств та міського транспорту, дошкільних дитячих закладів, підприємств торгівлі і побутового обслуговування населення.

Будівництво текстильних підприємств ведеться низькими темпами. Міністерство промислового будівництва УРСР, Міністерство будівництва підприємств важкої індустрії УРСР, Міністерство сільського будівництва УРСР рік у рік не виконують плани капітального будівництва. В результаті за минулі чотири роки з значним запізненням проти запланованих строків були введені в дію понад 200 тис. штук прядильних веретен і 5 тис. ткацьких верстатів, фарбувально-обробні виробництва по випуску близько 80 млн. метрів готових тканин та інше.

З метою поліпшення використання виробничих потужностей у текстильній промисловості Рада Міністрів Української РСР

1. Зобов'язати Міністерство легкої промисловості УРСР:

- вжити заходів до усунення зазначених недоліків, звернувши особливу увагу на посилення організаторської роботи керівників підприємств по виконанню рішень грудневого (1969 р.) Пленуму ЦК КПРС і завдань, поставлених у Листі ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС і ЦК ВЛКСМ "Про поліпшення використання резервів виробництва і посилення режиму економії в народному господарстві";

- розробити і здійснити в 1971 році заходи, спрямовані на поліпшення ремонтних служб підприємств, різке скорочення простоїв технологічного устаткування, зниження обривності в прядінні і ткацтві, повне використання ширини ткацьких верстатів;

- забезпечити освоєння проектних потужностей підприємств в строки згідно з додатком N 1;

- здійснити на підприємствах заміну застарілого та модернізацію діючого технологічного устаткування згідно з додатками N 2, 3;

- комплексно механізувати підприємства та організувати потоково-механізовані лінії у фарбувально-обробних виробництвах згідно з додатками N 4 і 5;

- підвищити протягом 1971-1975 років рівень механізації трудомістких робіт, звернувши особливу увагу на механізацію транспортування сировини, напівфабрикатів, готової продукції і тари згідно з додатком N 6;

- змонтувати в 1971-1975 роках на діючих льоноконоплезаводах 8 конвеєрних сушильних установок і збудувати шохи для зберігання трести льону і конопель, загальною місткістю 7,5 тис. тонн на рік;

- розробити і здійснити протягом 1971-1975 років на текстильних підприємствах заходи по поліпшенню умов праці, виробничої санітарії і техніки безпеки працюючих;

- забезпечити в найближчі роки здійснення необхідних заходів, направлених на доведення параметрів повітря виробничих цехів Одеської джутової фабрики, Житомирського і Ровенського льонокомбінатів у відповідність з діючими нормативами;

- впровадити на Херсонському бавовняному комбінаті в 1970 році першу чергу автоматизованої системи планування, обліку і керування виробництвом та створити в 1971 році на Чернігівському камвольно-суконному комбінаті інформаційно-обчислювальний центр;

- посилити вивчення та організувати поширення досвіду підприємств, які досягли високої організації виробництва, продуктивності устаткування, раціонального використання сировини та матеріалів;

- посилити контроль за раціональним використанням на підприємствах фондів розвитку виробництва, матеріального заохочення та соціально-культурних заходів і житлового будівництва, маючи на увазі спрямування їх на здійснення завдань, що сприятимуть більш повному використанню виробничих потужностей;

- забезпечити підготовку і підвищення кваліфікації робітників згідно з додатком N 7.

2. Міністерству промислового будівництва УРСР, Міністерству будівництва підприємств важкої індустрії УРСР, Міністерству сільського будівництва УРСР і Міністерству легкої промисловості УРСР зосередити необхідні трудові та матеріально-технічні ресурси на будовах текстильної промисловості з тим, щоб забезпечити безумовне виконання в 1970 році плану капітального будівництва і завдання по введенню в дію виробничих потужностей, а також житла і дитячих дошкільних закладів згідно з додатком N 8.

3. Головпостачу УРСР виділити додатково на 1970-1971 роки для текстильних підприємств Міністерства легкої промисловості УРСР 60 електрокарів, 40 електронавантажувачів і 25 автонавантажувачів.

4. Держплану УРСР:

- забезпечити розміщення на підприємствах машинобудівної промисловості республіки замовлень Міністерства легкої промисловості УРСР на виготовлення в 1971 році і наступні роки нестандартизованого устаткування, засобів механізації і технологічного оснащення для текстильної промисловості;

- збільшити план на 1971 рік по організованому набору робітників для текстильних підприємств на 1,7 тис. чоловік.

5. Міністерству легкої промисловості УРСР разом з облвиконкомами та Київським міськвиконкомом розглянути питання про поліпшення житлово-побутових умов працівників текстильної промисловості, поліпшення харчування у фабрично-заводських їдальнях, організації продажу напівфабрикатів і продуктів безпосередньо на текстильних підприємствах.

6. Міністерству легкої промисловості УРСР разом з Житомирським, Одеським, Полтавським, Ровенським, Тернопільським, Харківським, Херсонським, Чернігівським, Черкаським, Чернівецьким облвиконкомами і Київським міськвиконкомом в 2-місячний строк розглянути питання про збільшення будівництва житла на кооперативних засадах для працівників текстильної промисловості.

7. Облвиконкомам, Київському міськвиконкому:

- виділити текстильним підприємствам у 1970 році житлову площу, що будується з їх частковою участю згідно з додатком N 9, за винятком площі, яка підлягає утриманню по діючих нормах;

- розглянути та вирішити питання забезпечення робітників текстильних підприємств, які працюють в нічну зміну і в загально-вихідні дні, міським транспортом, дошкільними дитячими закладами, побутовим та торговим обслуговуванням.

8. Міністерству легкої промисловості УРСР про хід виконання цієї постанови доповідати Раді Міністрів УРСР щороку в березні, починаючи з 1971 року.